Ідеї для соціального підприємства можуть бути прямо на вашому робочому столі

Сьогодні запрошеною гостею на лекції за курсом "Комунікативні практики соціального підприємництва" була Марія Мороз, - випускниця програми "Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю", а зараз - Маркетинговий директор "Української Вагової Компанії" та спеціаліст з маркетингу в GameDev. 

Поради фахівців з розвитку як організаційної, так і комунікативної стратегії підприємства цінні завжди. А особливо - зараз, коли слухачі курсу розробляють ідеї власних соціальних підприємств. 

Студенти отримали поради з пошуку ідей для підприємств, пошуку і використання фондрайзингових платформ, розвитку співпраці, визначення стейкголдерів. 

За два тижні -  уже практичне заняття під керівництвом Марії Мороз і завершення розробки бізнес моделей студентських проєктів  соціальних підприємств. 

Компетентнісна допомога для України — Competence Aid For Ukraine - новий міжнародний проєкт за участі соціологічного факультету

 

28 березня 2024 року відбулася презентація нового міжнародного проєкту «Компетентнісна допомога для України — Competence Aid For Ukraine (CAFU)»(фінансується Шведським інститутом), партнером якого є соціологічний факультет Каразінського університету.

Метою CAFU є надання студентам та молодим дослідникам з України життєво важливих компетенцій, які доповнять їх академічне навчання та нададуть інструменти для цілісного внеску у відбудову України після війни. Проєкт ознайомлює зі стандартами ЄС та Цілями сталого розвитку ООН, ставлячи за мету створення сильного підґрунтя для майбутнього нашої країни.

Унікальна можливість для 200 учасників, які будуть відібрані через мотиваційне опитування, включає участь в онлайн-курсах і семінарах. Також найбільш вмотивовані 30 випускників матимуть нагоду здійснити навчальний візит до Упсали в Швеції в жовтні цього року.

Проєкт CAFU також включає менторську програму, спрямовану на підготовку і реалізацію індивідуальних або групових ініціатив, спрямованих на зміцнення місцевих громад і країни в цілому.

#CAFU #КомпетентніснаДопомога #СоціальнаКомунікація #ШведськийІнститут #Освіта #ВідновленняУкраїни

«Мова війни: академічний, медійний, мистецький та повсякденний дискурси» - ХVІІІ Якубинська наукова сесія 2024

5 квітня 2024 року співробітники і випускники кафедри представили результати своїх досліджень з особливо актуальної теми «Мова війни: академічний, медійний, мистецький та повсякденний дискурси» в рамках роботи ХVІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Якубинська наукова сесія». Попри складнощі, пов'язані з нестабільним зв'язком у воєнний час, організатори конференції змогли зібрати провідних вчених та спікерів і створити всі необхідні умови для представлення соціологічною спільнотою України та Польші результатів своїх досліджень. 

Конференція складалася з трьох секцій за темами: Секція 1 "ДОЛАЮЧИ НІМОТНІСТЬ: УКРАЇНЦІ ПРО ВІЙНУ З РОСІЄЮ", Секція 2 "ОСКАРОНОСНА УКРАЇНСЬКА МУЗА ПРОТИ ГАРМАТ ВІЙНИ: ВСЕ ДЛЯ ФРОНТУ, ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ", Секція 3 "УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В ОПТИЦІ ВІЙНИ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР". Загалом у секціях конференції взяли участь біля 60 науковців. Співробітники кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій представили свої доповіді в кожній із секцій конференції.

Академік НАН України Віль Бакіров почав конференцію зі спогадів про Олену Олександрівну Якубу, засновницю Харківської соціологічної школи, ініціаторку відкриття та першу завідувачку кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (1980-2001), меморіалом якої є ця щорічна конференція.

Професорка Лариса Хижняк підняла важливе питання рідної мови, її значущості та ролі в умовах війни, зазначивши, як саме мова стає опорою для збереження національної ідентичності і опору окупації.

Доцентка Аліна Калашнікова в своєму виступі розкрила тему «Художня мова війни», висвітливши соціокультурні джерела образного арсеналу сучасного українського мистецтва. Її аналіз показав, як мистецтво стає не лише засобом вираження емоцій, а й могутньою зброєю в інформаційному просторі.

Професор Ігор Рущенко презентував свої думки на тему «Когнітивна складова інформаційної війни», підкресливши важливість розуміння інформаційних операцій та їх впливу на громадську свідомість.

Магістрка соціології, випускниця кафедри 2023 року Анастасія Тюпа та доцентка Ірина Солдатенко привернули увагу учасників конференції до «Цифрової соціальної реклами в Україні під час війни», розкривши нові сенси, цілі та ефекти цього важливого інструменту в часи кризи.

Конференція підтвердила, що мова є потужним інструментом не лише комунікації, а й спротиву, культурного та соціального розвитку в умовах війни.

Where is your home? What does it mean to be at home? - тема лекції доцентки Олександри Дейнеко для учасників War and Society in Ukraine: Collaborative Online International Learning, який триває на соціологічному факультеті

У рамках навчального проекту "War and Society in Ukraine: Collaborative Online International Learning" ми мали можливість зануритися в результати глибинного дослідження, представленого доценткою Олександрою Дейнеко. Лекція "Where is your home? What does it mean to be at home?", що відбулася 3 квітня, надала нам важливий контекст для розуміння проблем інтеграції, з якими стикаються українські біженці в Норвегії. Презентація розкрила ключові виклики швидкої інтеграції та важливість створення мереж підтримки для українців, які перебувають в Норвегії через війну.

Ми щиро вдячні доцентці Олександрі Дейнеко за її проникливий аналіз та допомогу в осмисленні питань ідентичності, дому та належності, які є такими критично важливими в часи невизначеності та змін.

Минулого тижня, за програмою проєкту, ми мали захоплюючу зустріч з професором Шоном Поллоком. Під час його лекції та дискусії ми говорили про значення термінів Минуле та Історія в контексті російсько-української війни. Обговорення дозволило глибше зрозуміти, як історичні наративи формують сучасні конфлікти та впливають на політичні та соціальні процеси. 

"Ukraine and the War: Prospects for Reconstruction" - проєкт соціологічного факультету спільно з Університетом Райта (Wright State University, USA)

21 березня 2024 року пройшла перша зустріч в рамках онлайн-школи "Ukraine and the War: Prospects for Reconstruction", яку було організовано соціологічним факультетом Каразінського університету спільно з Університетом Райта (Wright State University, USA).

В рамках зустрічі, проведеної під керівництвом Шона Поллока (професора Школи гуманітарних наук і культурології Державного університета Райта) українські та американські студенти і викладачі мали нагоду познайомитись та обмінятись інформацією про свої університети. Американські студенти дізнались про сьогодення Каразінського університету, незламний характер наших культурних та освітніх діячів та маленькі перемоги під час непростих часів. 

Ініціатива у проведенні циклу занять належить професору Шону Поллоку, директору аспірантської програми з історії Школи гуманітарних і культурних студій Wright State University. За підтримки Асоціації міст побратимів Харків- Цинциннаті (Віктория Маринюк) ідея проведення навчання спільно з Wright State University була запропонована соціологічному факультету Каразінського університету. Ми зацікавилися і уже реалізуємо. Соціологічний факультет представляють деканка, доцентка Олена Мурадян, доцентки Олександра Дейнеко, Ірина Солдатенко, Вікторія Болотова.

Подальша програма онлайн-школи розглядатиме досвід війни в сучасній Україні з метою розуміння її історичного контексту та впливу на суспільне життя українців. Лекції українських та американських викладачів передбачають висвітлення питань формування сучасної української історії, природи політичних відносин з країною-агресором, внеску України в історію Європи та світу, а також вплив війни на українців як всередині країни, так і в діаспорі.

Ми з нетерпінням чекаємо наступних зустрічей з американськими колегами, завдяки яким зможемо вибудувати міцний культурний зв'язок!

Шевченко Дар'я, студентка другого курсу, 

факультет міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу, 

учасниця проєкту

Culture of Trust in Times of Prosperity and in Times of Crisis: Sociological Reflection

Одна з базових тем програми за курсом Теорія і практика звязків з громадськістю - тема довіри. Заняття за темою Culture of Trust in Times of Prosperity and in Times of Crisis: Sociological Reflection пройшло англійською мовою і за участі запрошеного гостя.

Лектор – доктор соціологічних наук, професор Олександр Хижняк, який представляє Vriie Universiteit Amsterdam (Нідерланди), разом зі студентами 2 курсу говорив про поняття “Довіра” в сучасному світі. 

Природа поняття уже визначена П. Штомпкою, Е. Гідденсом, Ф.Фукуямою. А от на силу і тип «ставки на іншого в умовах невизначеності» (П.Штомпка), впливає наш життєвий досвід і соціокультурна ситуація. Разом з професором Олександром Хижняком ми розглянули поняття культури довіри, радіусу довіри, горизонтальної та вертикальної довіри і ключові характеристики довіри. 

Про війну і медіа. Зустріч студентів та викладачів соціологічного факультету з Володимиром Мазуром, що наразі є військовим та офіцером служби зв'язків з громадськістю

Основні стратегії інформаційної політики, її переваги та недоліки, політичні та суспільно-економічні чинники, що зумовлюють громадську думку — провідні аспекти дискусії за темою "Війна і медіа: захист інформаційного поля України". Володимир Мазур, що наразі є військовим та офіцером служби зв'язків із громадськістю,  - зустрівся зі студентами соціологічного факультету. Зустріч, попри те, що відбувалася в онлайн-форматі, виявилася якісною платформою для дискусії про український медіадискурс та його впливів на соціум.

Теми, що найбільш цікавили аудиторію, стосувалися політичного, суспільного, психологічного, медійного аспектів війни. Поставали й питання довіри до офіційних суспільних мовників, еволюції образу ворога, психологічного відсторонення громадян від фронтових реалій та методи протидії не тільки російській, а й українській пропаганді, критичного аналізу офіційних даних та усвідомлення власного внеску в протидію російській агресії.

Військовий та журналістський досвід Володимира Мазура є надзвичайно цінним, адже поєднує фронтові реалії та професійний аналіз актуальних подій. "Першою на війні вмирає правда", — зазначає він на підтвердження того, що ведення інформаційної війни не виключає використання засобів пропаганди. Однак журналісти, військове та політичне керівництво мають дотримуватися принципу максимально можливої об'єктивності, адже спостерігаємо, що ставлення українців до загальнонаціональних мовників та телеканалів різко погіршується через накопичення суспільної напруги та відсутність необхідних даних. Як військові, так і цивільні стикаються з обмеженням доступу та можливостей для висвітлення отриманого досвіду, що сприяє монополізації інформаційного простору, зменшенню його прозорості.

Маю відзначити, що нагода спілкування з військовим журналістом є унікальною, що підтверджується неабияким інтересом та активністю аудиторії. Учасники зустрічі ставили фундаментально важливі для сучасного суспільства питання та були готові до зворотного зв'язку, зміни та доповнення власних переконань. З огляду на мій інтерес до розвитку вітчизняного медійного дискурсу, обговорення нещодавніх подій, які стосувалися применшення образу російських загарбників, недопущення провідного військового журналіста до участі в прес-конференції президента через "брак місць" у залі, сприяло заглибленню досліджуваної тематики та появі ґрунтовних висновків.

Таким чином, спікером була сформована настанова для майбутніх журналістів, яка, на мою думку, є правильною стосовно багатьох аспектів журналістської діяльності. Вона полягала в тому, що ми маємо шукати істину серед людей та їх унікальних історій, документувати події, їх причини, передумови та значення, а також пам'ятати про етику та відповідальність перед громадськістю. 

Отже, насичена багатоманіттям суджень та роздумів зустріч надала можливість для взаємодії двох світів, що наразі дуже різняться між собою — відносно мирного цивільного життя та воєнних реалій. Кожен із нас є унікальною частиною нації та може докласти зусиль для її збереження різними засобами. Військові, журналісти, працівники та волонтери — необхідна складова, що забезпечить єдиному військовому фронту належну підтримку. Маю сподівання, що Володимир Мазур стане гостем подальших університетських ініціатив та висловлюю подяку за відважність, яка надає змогу нам, майбутнім журналістам, здобувати неоціненний досвід та працювати в напрямку неупередженого та незалежного висвітлення медіадискурсу.

Зустріч організована кафедрою медіакомунікацій соціологічного факультету (професор Лідія Стародубцева).

Вероніка Топалова СМК15

Тетяна Поставна про трансмедійний сторітелінг та сучасні професійні тренди: Україні потрібні сторітелери, які можуть розповідати історії про Україну глобальною мовою

  

Гостею Sociofamily на цьому тижні була випускниця соціологічного факультету, засновниця й креативний продюсер @craftstory.studio та авторка книжок «Коли я була лисицею», «Чи вмієш ти дивитися на вишню?», «Острів каштанів» Тетяна Поставна @postavna.

На майстер клас про трансмедійний сторітелінг, організований кафедрою медіакомунікацій соціологічного факультету (професор Лідія Стародубцева), зібралися студенти різних курсів. Особливо цікаво було першокурсникам, які вивчають медіакомунікації. Ми дізналися про нові терміни, сучасні професійні тренди, круті авторські проєкти Тетяни та її команди.

Дуже цінними для студентів є поради від Тетяни про інвестиції в свій розвиток. Знання іноземної мови та професіональний розвиток сприятимуть оволодінню майстерністю створення унікальних історій та дозволять розповідати їх світу глобальною мовою. Особливо це актуально зараз, коли йде війна. 

Відеозапис зустрічі за посиланням.

Моісеєнко Аліна СМК-15
Жовтобрюх Дарʼя СМК-15

Діана Бестаєва, студентка 4 курсу: Мій шлях копірайтера

Шлях у копірайтинг для мене розпочався ще в дитинстві, коли я активно брала участь в олімпіадах з англійської та з задоволенням писала твори на різні теми на цій мові. Уже після закінчення першого курсу соціологічного факультету університету, маючи вільне володіння англійською, вирішила випробувати свої сили у цій галузі. З усіх можливих сфер, в IT я бачила найбільший потенціал, тому вирішила почати з неї.

Моя перша робота в  IT надала широкий спектр завдань. Я працювала в команді з декількох копірайтерів та SEO-спеціалістів, що допомогло мені швидко освоїтися та розширити свої навички.

Я виконувала там наступні завдання:

● Написання статей з широкого кола тем, пов'язаних з IT, процесами розробки програмного забезпечення, а також методологіями;

● Розробка контенту для зовнішніх ресурсів для залучення більшої кількості клієнтів до компанії;

● Опис проектних кейсів компанії, взаємодія з бізнес-аналітиками.

● Публікація постів через адмін-панель сайту;

● Рецензування статей за допомогою численних сервісів антиплагіату, а також перевірка граматики.

● Використання методів пошукової оптимізації для підвищення рейтингу веб-сайту та привертання клієнтів.

● Створення вичерпного опису прототипів, співпраця з розробниками та бізнес-аналітиками для створення правильного контенту.

● Робота над лендінгами компанії, додавання актуальних закликів до дії та просування послуг.

Згодом я перейшла в іншу IT компанію, де і по сьогоднішній день займаюся копірайтингом. Тут я єдиний копірайтер і тісно співпрацюю з SEO-спеціалістом. Мої обов'язки включають в себе:

● Створення лендінгів, що розкривають послуги компанії для широкого спектру ніш;

● Розробка статей у блогах для технічних та нетехнічних спеціалістів, тісна співпраця з розробниками програмного забезпечення для написання точного та правильного контенту;

● Написання коротких повідомлень у LinkedIn для облікового запису компанії, а також для генерального директора;

● Створення гостьових постів без плагіату для зовнішніх ресурсів.

В цьому році я завершую навчання за програмою «Соціологія комунікацій, реклами за зв’язків з громадськістю» і спокійно дивлюсь в професійне майбутнє. Я навчилася аналізувати, планувати, приймати рішення. Мій блог – підтвердження цьому.

Діана Бестаєва, студентка 4 курсу

Маркетинговий кінобагаж

 

Викладачі кафедри використовують кінофільми як ефективний інструмент для поглиблення розуміння теоретичного матеріалу студентами та як кейс- стаді для розв’язання учбових завдань. Рекламні та піар-фільми часто є прикладами вдалого використання креативних рішень.

Наприклад, художній фільм «Сімейство Джонсонів» (2010) є історією з креативним маркетинговим ходом: ідеальна родина в маленькому місті, а насправді - працівникі маркетингової компанії, які ненавʼязливо рекламують мешканцям мільйони різних товарів. Це комедійний фільм, який дозволить і розслабитись, і зрозуміти як діє непрямий маркетинг у реальному житті.

Художній фільм «Сироп» (2011) навчить дорого продавати себе та свої ідеї, презентувати продукт та зробити його затребуваним у потенційних клієнтів. Цей фільм, який можна розбирати на цитати для маркетологів. Він навчить як можна швидко генерувати ідеї, як працювати в команді, а також дасть багато цікавої інформації про маркетинг.

Якщо ви полюбляєте документальні фільми, то підбірку для вас складають такі фільми як: «Чеська мрія», який був знятий студентами у рамках дипломної роботи; «No Logo: Brands, Globalization and Resistance», де показаний вплив корпорацій на поведінку людей; «Діти-споживачі: комерція дитинства»; «The Persuaders». Ці фільми представляють маркетинг у різних аспектах, та розкривають його практичні методи.

Приємного перегляду.

Валерія Каплун, студентка 4 курсу.

Зйомка проходила не в найкращу погоду, але весела атмосфера в компанії та «дух» університету зігріли всіх! Студентський конкурс відеороликів за курсами "Іміджологія" та "Виробництво відеоконтенту"

По завершенні занять і сесії в останні дні 2023 року студенти 3 курсу соціологічного факультету Каразінського університету, які навчаються за освітньою програмою «Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю», організували і провели свій конкурс відеороликів з позиціонування освітніх послуг нашого університету та факультету. Ролики були створені в рамках курсів «Іміджологія» (викладач доц. Вікторія Болотова) та «Виробництво медіаконтенту» (викладач Михайло Проценко).

Задля досягнення головної мети - розробки відеоматеріалу, який привертає увагу, зацікавлює і надихає, - студентам необхідно було визначити цільову аудиторію, проаналізувати діяльність конкурентів, виявити переваги об'єкта позиціонування, оцінити його стан та побудувати стратегію просування. Саме ці знання, за допомогою яких можна створити ефективний PR-продукт, студенти опановували, вивчаючи курс «Іміджологія».

Далі – візуалізація ідеї. «Якісна картинка, чудові кадри, правильний ракурс та професійний монтаж - всьому цьому ми навчилися завдяки Михайлу Проценку, який протягом семестру надавав безліч корисної інформації та порад. Ми робили кілька робіт за курсом, за яким попрактикувались в монтажному мистецтві, отримали фідбек від Михайла Володимировича і потім застосували отримані знання у підсумковому завданні», - говорить студентка соціологічного факультету групи СМК-37 Безкуба Альона.

Альона також розповіла: «Робота в команді була цікавою і дуже креативною, оскільки ідей було багато, тема все ж таки велика. З труднощів можу виділити лише формат нашого навчання зараз. Дуже важко проводити мозковий штурм онлайн, а для таких робіт – це один з найдієвіших методів пошуку ідей. Завдання було мега корисним. Ми змогли повністю реалізувати свої ідеї, адже не мали якихось смислових тематичних рамок. Складнощі виникали лише у плані формату та технічні - програми для монтажу у нас не було, монтували як могли». 

Про технічні складнощі згадали також і студентки групи СМК-36 Круподеря Анна та Туровська Євгенія. Вони були членами однієї команди, що складалась з п’яти учасників, четверо з яких знаходилось в Харкові. Це значно полегшило організацію зйомок. «Ми тоді дуже змерзли, довго чекали Нікіту і ледь домовилися з охороною університету, щоб вони пустили нас в будівлю Північного корпусу. Ми класно провели час, сміялися, а після зйомки пішли разом гуляти!» – ділиться Анна. 

Багато слів вдячності Проценку Михайлу Володимировичу: «Коли ми монтували відео, то попросили у нього для своєї роботи кадри з університетських подій, панорами і він залюбки їх надав. Це дозволило зробити картинку більш привабливою. Організовувати роботу було досить складно: спочатку завдання здавалося важким та часозатратним, ми все відтягували до останнього моменту, але воно виявилося цікавим та не таким вже й важким як здавалося. Ми з дівчатами за декілька днів написали сценарій, потім за декілька годин відзняли відео та одну ніч витратили на монтаж» - говорить Анна Круподеря.

Євгенія теж щиро зізналась в тому, що робота над роликом залишила по собі тільки приємні емоції та спогади. «Зйомка проходила не в найкращу погоду, але весела атмосфера в компанії та «дух» університету зігріли всіх. Було цікаво працювати всім разом наживо, а не онлайн, бо через дистанційне навчання в групових проєктах часто не вистачає живих реакцій на твої ідеї. Також хотілося б зазначити велику допомогу Михайла Володимировича Проценка із виконанням нашого завдання. Відео, на яких було зображено університет та кадри із різноманітних заходів, взяті з його особистого архіву, доповнили нашу роботу. Загалом, особисто мені виконання проєкту на «Іміджологію» принесло три речі: приємні спогади, корисний досвід та хороший бал за завдання!».

А от невеликий коментар про роботу команди студентки групи СМК-36 Дар’ї Федяєвої: «Я можу описати нашу роботу одним словом - взаємоповага. Кожен з членів команди мав змогу висловити свою думку, прокоментувати інших та креативити на повну. На жаль, у нас не було можливості знімати відео всім разом, але це не вплинуло на спільне бачення кінцевого результату. Завдання було дійсно корисним. Мені здається, нам вдалося перенести той теоретичний матеріал, який ми отримали під час вивчення курсу "Іміджологія" на наше відео. Робота над ним принесла лише позитивні емоції, бо, в першу чергу, дала можливість знову зустрітися з одногрупниками та поринути у відчуття повного креативу, коли кожен член команди є почутим та працює задля спільного результату».

Загалом, від завдання студенти отримали величезне задоволення. Можливість власноруч зробити продукт для університету, що входить у ТОП найкращих вищих навчальних закладів України - прекрасний досвід застосування навичок та умінь на практиці. Завдяки завданню, студенти навчилися працювати в команді, комунікувати та знаходити компроміс з учасниками своїх груп.

Бар‘єри та перешкоди можуть існувати не тільки в процесі рекламної комунікації, а й в звичайному житті. Проте, єдині труднощі, які виникали, це особливості онлайн-формату, кажуть студенти. 

А завершилось виконання роботи не тільки оцінкою, а конкурсом зроблених робіт. Всі відео викладені на YouTube  канал соціологічного факультету, а результати визначались кількістю «лайків» під роботами. 

Перше місце посіла команда, до складу якої входили студенти групи СМК 38: Смолкіна Дар'я, Курило Ольга, Цімерман Максим та Сагдулаєв Єгор. З відеороликом "СоціоФакт: відкрий світ соціології разом з Каразінським університетом". Він набрав близько 350 переглядів та 78 вподобайок. 

Надзвичайно цікаво спостерігати, як народжуються ідеї, а команди їх реалізують, незважаючи на усі можливі труднощі. Це і є однією зі складових іміджу факультету ХНУ імені Каразіна: саме тут навчають бути лідерами, цілеспрямованими та наполегливими, уважно та старанно виконувати завдання, активно розвиватися та дивитися тільки вперед.

Окрема подяка за допомогу в організації конкурсу - Наталії Благодир, Голові Студентської ради соціологічного факультету.

Альона Шевчук,

Надія Ткаченко

СМК-36

Монографія Ігоря Рущенка "Ідеологія рашизму": глибокий аналіз історичних витоків та сучасних викликів

Видавництво Каразінського університету надрукувало наукову монографію доктора соціологічних наук, професора Ігоря Рущенка "Ідеологія рашизму" (2023). 

“Російсько-українська війна робить актуальним поглиблене дослідження усіх обставин та факторів, які призвели до нападу на Україну з боку Російської Федерації. Ідеологія рашизму є духовною складовою причини агресії проти України й перетворення війни, по суті, на протиборство ідеологій” – рецензент, академік НАН України Віль Бакіров.

Книга “Ідеологія рашизму” аналізує явище рашизму, яке простяглося на протязі п'яти століть російської історії, від становлення Московії до сучасної Російської Федерації.

Матеріали книги зібрані у трьох розділах:

Розділ 1: Рашизм протяжністю у 500 років. Розділ починається з розгляду рашизму як локальної форми ідеології, яка виникла та розвивалася у конкретному історичному та культурному контексті. Автор аналізує його зародження та розвиток, від ідеології старця Філофея, з його концепцією "Москва – третій Рим", до радикальних рухів "чорної сотні" у передреволюційній Росії. Значну увагу професор Рущенко приділяє питанню про збереження духу рашизму в радянській ідеологічній традиції, вказуючи на витоки сучасного російського авторитаризму. Розділ завершується обговоренням рашизму у сучасній Росії, зокрема його співвідношення з формами фашизму.

Розділ 2: Цивілізаційна основа ідеології рашизму. У другому розділі автор звертається до цивілізаційного підходу для розуміння рашизму. Він розглядає момент народження російської цивілізації та визначає вплив московсько-ординської системи на формування російського культурного коду, підкреслюючи цивілізаційні корені рашизму.

Розділ 3: Лакуни рашизму. Цей розділ зосереджується на аналізі сучасних проявів рашизму. Рущенко досліджує піднесення рашизму серед право-радикальних рухів, обговорює феномен "інтелектуального" рашизму та розглядає ціннісний дискурс цієї ідеології. Він також аналізує роль рашизму на платформі "русского міра" та в контексті російської пропаганди, зокрема в контексті "побєдобєсіє" та війни.

Ігор Рущенко успішно демонструє, як рашизм трансформувався та адаптувався до різних історичних контекстів, зберігаючи при цьому свою ідеологічну суть. Ця праця стає важливим джерелом для розуміння не лише історії та культури Росії, але й сучасних геополітичних процесів.

Книга Рущенко І.П. Ідеологія рашизму : монографія / І. П. Рущенко. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2023. – 276 с.  доступна онлайн в бібліотеці Каразінського університету.