Завідувачка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Ірина Солдатенко взяла участь у Міжнародній літній школі ARU/EU-GLOCTER

30 червня – 1 липня 2026 року на базі Anglia Ruskin University (Кембридж, Велика Британія) відбулася Міжнародна літня школа «Navigating Sensitive Research: Ethics, Methods & Researcher Wellbeing», організована в рамках проєкту EU-GLOCTER за підтримки UK Research and Innovation та Європейського Союзу.

Захід зібрав аспірантів докторських програм університетів різних країн світу для обговорення етичних, методологічних та психологічних аспектів проведення досліджень чутливих тем.

Програма школи охопила широке коло питань: етичні виклики під час дослідження вразливих груп, рефлексивність і позиціонування дослідника, емоційний вплив польової роботи та шляхи збереження психологічного благополуччя науковця, а також відповідальну комунікацію результатів чутливих досліджень.

Завідувачка кафедри доцент Ірина Солдатенко взяла участь у роботі школи як спікерка панельної дискусії, представивши Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна перед міжнародною аудиторією молодих дослідників. Вона поділилася власним практичним досвідом проведення досліджень із чутливих тем, а також перспективою дослідниці, яка сама працює в умовах підвищеного ризику.

Такий досвід є особливо цінним для міжнародної спільноти, адже поєднує академічну експертизу з реальним практичним виміром роботи в кризових умовах.

Участь у подібних заходах – важливий крок для нашого університету у розвитку міжнародної співпраці та інтеграції українських дослідницьких практик у європейський науковий простір.

#ХНУКаразіна #ННІСоціологіїТаМедіакомунікацій #КафедраПрикладноїСоціології #EUGLOCTER #AngliaRuskinUniversity #МіжнароднаСпівпраця #НауковаДослідницькаЕтика

Дезінформація, пропаганда і суспільна стійкість: лекція дослідника Університету Лейдена

Сьогодні на занятті з курсу "Інформаційні війни в інтернет-просторі" (викладач професор Л.М.Хижняк) ОПП "Цифровий соціум" відбулася гостьова лекція Піуса Мосіми (Pius Mosima, PhD) — дослідника Університету Лейдена (Нідерланди).

Тема лекції — «Information Wars in Cyberspace: Disinformation, Digital Propaganda, and Societal Resilience» — охопила широке коло питань, що перебувають на перетині соціології комунікацій, медіадосліджень і політичної філософії. Спікер запропонував концептуальний аналіз механізмів функціонування дезінформації в цифровому середовищі, розглянувши роль державних інституцій, медіаакторів і платформних структур у конструюванні інформаційної реальності.

Теоретичну рамку лекції склали ідеї Ганни Арендт — про руйнування розмежування між істиною та хибою в умовах авторитарних систем — та Мішеля Фуко з його концепцією нерозривного зв'язку знання і влади. Платонівська алегорія печери була переосмислена в контексті сучасного цифрового середовища: простір соціальних мереж постає як простір маніпульованих наративів, алгоритмічно відфільтрованої реальності та емоційно сконструйованого контенту.

Окрему увагу було приділено питанням суспільної стійкості перед обличчям інформаційних загроз та інструментам критичного аналізу медіадискурсу.

Захід відбувся в онлайн-форматі й об'єднав студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників інституту. Дискусія у форматі «питання — відповідь» англійською мовою стала органічним продовженням лекції та свідченням живого наукового діалогу між українськими та нідерландськими дослідниками.

Комунікації зсередини: як це працює в Kharkiv IT Cluster.

Студенти 2 курсу освітньої програми «Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю» поспілкувалися з практиком — Сніжаною Горні, комунікаційною менеджеркою Kharkiv IT Cluster.

Зустріч відбулась у форматі онлайн-лекції в межах дисципліни «Теорія і практика зв'язків з громадськістю». Сніжана розповіла про те, як виглядає реальний робочий день комунікаційника: формування сенсів і наративів, робота з цільовими аудиторіями, медіазв'язки та партнерства, соціальні мережі, організація подій і форумів, персональні бренди — і все це нерідко в межах одного дня.

Студенти дізналися про конкретні кейси Kharkiv IT Cluster, зокрема про комунікаційну кампанію до дня народження кластера, яка охопила понад 280 тисяч контактів і зібрала 72 публічні привітання від партнерів.

Такі зустрічі — частина підходу програми: теорія має підкріплюватися розумінням того, як комунікації працюють на практиці, в реальних організаціях і реальних умовах.

Наші викладачі — у діалозі з науковою спільнотою

Упродовж січня–березня 2026 року проф. Лариса Хижняк і ст. викладач Наталія Погарська взяли участь у низці заходів ГО «Наукове товариство «Українська школа архетипіки»» та Французької школи архетипіки Паризького центру досліджень сучасності й повсякденності.

30 січня — онлайн-лекція і дискусія «Між Сцилою капітуляції та Харибдою вічної війни: сценарне моделювання повоєнного розвитку України». Спікерка Олена Сушій (Інститут соціальної та політичної психології НАПН України) окреслила роль інформаційно-аналітичної діяльності у пошуку довготривалого миру.

13 лютого — «Публічно-приватне партнерство як фактор сталого розвитку: архетипний аналіз» — погляд на механізми розвитку крізь призму архетипного підходу. Спікери — Микола Лахижа та Світлана Єгоричева.

13 березня — відкрита лекція удвох «Архетипний підхід до реінтеграції ветеранів російсько-української війни». Лариса Хижняк разом із Вікторією Сичовою розглянула реінтеграцію як двосторонній процес: цивільні і ветерани потребують спільної мови — мови символів, образів і культурної пам'яті, яка містить цінності та досвід народу.

Участь у таких заходах — це і підвищення кваліфікації, і внесок у суспільно важливий науковий діалог.

Комунікації, які працюють: практика від інсайдера індустрії

27 березня відбулося семінарське заняття за курсом "Теорія і практика звʼязків з громадськістю" за участі Дениса Шиманського, PR-директора UNIT.City та випускника кафедри за програмою "Реклама та зв'язки з громадськістю".

Більше 10 років Денис будує комунікації, які дають результат у PR, рекламі, маркетингу, на українському та міжнародному ринках. За цей час — досвід роботи у топових агенціях Agama Communications та Saatchi & Saatchi Ukraine, виступи в Лондоні, Берліні, Римі, Мілані та сотні кейсів, де успішна комунікація вплинула на результат.

Студенти побудували заняття у формі прес-конференції, підготувавши питання про комунікативні технології які реально працюють у PR і маркетингу сьогодні, побудову власного комунікаційного профілю ще під час навчання; про інструменти комунікацій для старту кар'єри в міжнародних компаніях і найцікавіше - реальні кейси, з власного професійного досвіду Дениса, робота якого в UNIT.City почалася в день оголошення карантину через COVID -19, а потім розвивалася в час війни.

Поради про сучасні комунікативні технології стануть у пригоді студентам вже зараз.

Комунікативний простір організації: міждисциплінарний підхід

Для студентів 3-го курсу в межах курсу «Комунікативні технології в менеджменті персоналу» лекцію провів Владислав Лазаревич — аспірант 3-го року кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій і водночас керівник юридичного дипартаменту у UNIT.City.

Здавалося б, асистентська практика — формальний елемент аспірантського навчання. Але насправді це win-win для всіх учасників.

Студенти почули досвід експерта, який щодня вирішує реальні кейси в одній із найпотужніших інноваційних екосистем України. Аспірант - отримав педагогічний досвід, уміння структурувати й транслювати знання аудиторії, і, що важливо, можливість перевірити власні ідеї в діалозі зі студентами.

У лекції «Комунікативний простір організації» Владислав розглянув комунікативні процеси в організації через призму менеджменту персоналу: зворотний зв'язок і «П'ята дисципліна» Пітера Сенге, стейкхолд-менеджмент, концепція «Різнобарвного менеджменту» Валерія Пекаря, психологічна безпека від Емі Едмондсон, а також правові аспекти мобінгу та харасменту.

І саме тут — особлива цінність цієї лекції. Як практикуючий юрист, Владислав наповнив соціологічний матеріал власним професійним контекстом: конкретними статтями КУпАП та Кримінального кодексу, оглядом реальної відповідальності за порушення в організаційному середовищі. 

Такий міждисциплінарний підхід є духом нашої програми!

#соціологія #ННІСоціологіїТаМедіакомунікацій #КаразінськийУніверситет #асистентськаПрактика #UNITCity #комунікації #менеджментПерсоналу

Навчати і навчатися, щоб змінювати та змінюватися: підсумки грудневих програм

 

У грудні цього року на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулися курси підвищення кваліфікації для фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери. Серед слухачів — науково-педагогічні працівники, працівники сфери культури, соціальної сфери та соціальної роботи.

Загалом університет реалізував 16 сертифікатних програм, які об’єднали понад 200 учасників з усіх регіонів України. Курси стали майданчиком для професійного обміну, оновлення знань і формування практичних навичок, актуальних для роботи в умовах цифрових трансформацій та суспільних викликів.

Однією з баз підвищення кваліфікації стала кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій ННІ соціології та медіакомунікацій, яка запропонувала дві сертифікатні освітні програми:

«Штучний інтелект та формати його застосування в закладах культури та закладах освіти сфери культури» (авторка та викладачка — доцент Тетяна Байдак).

Програма була спрямована на формування у слухачів базових знань і практичних навичок інтеграції інструментів штучного інтелекту в діяльність культурних та освітніх інституцій. Учасники опрацювали сучасні формати застосування ШІ — від автоматизації процесів і аналізу аудиторії до створення креативного контенту, цифрової взаємодії та інклюзивних рішень. Окрема увага приділялася етичним і правовим аспектам використання ШІ, питанням авторського права, відповідального та свідомого впровадження цифрових технологій у сфері культури.

«Формування корпоративної культури закладів вищої освіти на принципах прозорості, толерантності та доброчесності» (авторка та викладачка — завідувачка кафедри, доцент Ірина Солдатенко).

Програма була зосереджена на розвитку корпоративної культури ЗВО як ключового чинника якості освіти, довіри та стійкості університетських спільнот. У межах курсу слухачі працювали з темами етичного лідерства, академічної доброчесності, прозорості управлінських процесів, інклюзії та ефективної комунікації. Практичний блок передбачав аналіз стану корпоративної культури у власних закладах, виявлення ризиків недоброчесності та розробку ініціатив із культурних змін.

Реалізація цих програм підтвердила важливу роль університету та кафедри як простору професійного розвитку, міждисциплінарного діалогу й поширення сучасних управлінських та цифрових практик у сфері освіти, культури й соціальної роботи.