Де живе муза бренду? Відкрите заняття з Марією Поповою - brand strategist креативної агенції BANDA.

26 жовтня 2026 року кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій провела відкрите заняття для студентів 1 курсу освітньо-професійної програми «Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю». Його гостею стала Марія Попова, студентка 4 курсу програми, яка працює brand strategist в українській незалежній креативній агенції BANDA. Агенція відома роботами, відзначеними на Cannes Lions, Effie, D&AD та Epica Awards.

Хто створює комунікацію

Розмову Марія почала з того, як улаштована команда креативної агенції і хто відповідає за кожен етап роботи:стратег визначає, кому, де і чому потрібно показувати рекламу;
креативний директор керує творчим процесом, відбирає найкращі ідеї та стежить, щоб фінальний продукт відповідав стратегії бренду;
копірайтер пише слогани, сценарії відеороликів, пости для соцмереж і тексти для сайтів;
арт-директор і дизайнер відповідають за візуальну ідею та її втілення в банерах, макетах, логотипах і фірмовому стилі.

Чотири правди стратегії

Головна частина заняття була присвячена тому, з чого складається стратегія. Марія пояснила, що вона будується на чотирьох «правдах»:правді людини;
правді категорії;
культурній правді;
правді бренду.

Щоб перетворити ці знання на позиціонування, стратеги користуються матрицею з чотирьох блоків: «Для тих, хто… / Ми є… / Пропонуємо… / Тому що тільки ми…». Цей інструмент допомагає сформулювати, чим бренд відрізняється від інших і чому аудиторія має обрати саме його.

Навчання, яке веде у професію

Заняття відбулося у змішаному форматі: частина першокурсників працювала в аудиторії, частина приєдналася онлайн. Для кафедри такі зустрічі особливо цінні. Студенти бачать, як знання із соціології, комунікацій і досліджень аудиторії перетворюються на реальну професію, а старшокурсники, які вже працюють у галузі, стають наставниками для молодших колег.

Дякуємо Марії Поповій за цікаву і змістовну розмову та бажаємо їй нових сильних кампаній!

Кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій на Global Disinformation Conference – Kharkiv 2026

21 жовтня 2026 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція Global Disinformation Conference – Kharkiv 2026 «Інформаційне суспільство перед викликами дезінформації: соціальні механізми протидії». Її організаторами виступили ГО «Ґвара Медіа», Навчально-науковий інститут соціології та медіакомунікацій ХНУ імені В. Н. Каразіна, кафедра бізнес-журналістики і цифрових медіа ХНЕУ імені Семена Кузнеця та Соціологічна асоціація України.

Конференція пройшла онлайн і зібрала дослідників, журналістів, фактчекерів та експертів з України, Великої Британії, Тайваню, Франції, Італії, Польщі, Бразилії, Аргентини, Мексики, Кенії, Ліберії та інших країн. Програма складалася з пленарного засідання й трьох тематичних секцій. Вони були присвячені методам і технологіям протидії дезінформації, гібридним загрозам та інформаційній безпеці держави, а також маніпулятивним кампаніям навколо актуальних глобальних проблем.

Викладачі, аспіранти та здобувачі кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій представили такі доповіді:

Ірина Солдатенко, завідувачка кафедри, к. соц. н., доцентка: «Коли протидії дезінформації недостатньо: внутрішня узгодженість державної комунікації як вимір інформаційної резильєнтності України» - результати дослідження у рамках програми «Майбутнє України: гранти на наукові дослідження для українських магістрантів та науковців, 2026» Німецької служби академічних обмінів (DAAD), університет Ерлангена-Нюрнберга (FAU), Німеччина.

Лариса Хижняк, д. соц. н., професорка: «Інформаційний вплив мемів у російсько-українській війні»

Ігор Рущенко, д. соц. н., професор: «Постправда як феномен цифрового суспільства»

Лілія Змій, к. соц. н., доцентка, разом із магістранткою кафедри Вікторією Святенко: «Інформаційні атаки на українські заклади вищої освіти: соціальні механізми поширення та комунікаційні стратегії протидії»

Анна Зінюк, к. соц. н., доцентка, разом зі студентом Станіславом Шереметою: «Цифрові медіа як чинник розвитку критичного мислення та творчого потенціалу молоді в умовах глобальних інформаційних викликів»

Оксана Чернявська, к. соц. н., доцентка: «Соціальна реклама в сфері медіаграмотності як інструмент протидії дезінформації»

Тетяна Байдак, к. соц. н., доцентка: «Супутниковий OSINT для медіа: розслідування екологічних наслідків війни за допомогою штучного інтелекту»

Наталія Погарська, старша викладачка: «Культура відміни в соціальних мережах: між громадянською реакцією та дезінформаційною маніпуляцією»

Владислав Лазаревич, аспірант: «Низька довіра до судової влади як чинник вразливості до дезінформації в умовах війни»

Доповіді кафедри показали, як по-різному можна досліджувати інформаційну стійкість суспільства. Одні учасники аналізували узгодженість державних комунікацій і довіру до інституцій. Інші розглядали меми, культуру відміни та соціальну рекламу як інструменти впливу, а також можливості OSINT-розслідувань і цифрових медіа для розвитку критичного мислення. Окрему увагу присвятили інформаційним атакам на українські університети. Ця тема безпосередньо стосується академічної спільноти, що працює в умовах війни.

Конференція дала змогу представити результати досліджень міжнародній аудиторії, отримати фахові відгуки та звірити власні підходи з досвідом колег з інших країн. Дискусії в секціях об'єднали науковців, представників медіа та громадських організацій. Учасники встановили нові професійні контакти й окреслили ідеї для спільних досліджень і проєктів. Для студентів та аспірантів участь стала цінним досвідом публічного представлення власних наукових напрацювань у міжнародному фаховому середовищі.

Кафедра щиро дякує організаторам конференції: ГО «Ґвара Медіа» та особисто голові оргкомітету Сергію Прокопенку, співголовам Ріті Рудуші, Олені Мурадян і Людмилі Сокурянській, Президенту соціологічної асоціації України професору кафедри Вілю Бакірову, а також усім членам оргкомітету й модераторам секцій. Дякуємо за високий рівень організації, змістовну програму та можливість долучитися до важливої міжнародної розмови про протидію дезінформації в час війни.

Детальніше про конференцію: gwaramedia.com/en/gdc

Що приховано за відповіддю респондента: відкрита лекція про проeктивні методики в маркетингових дослідженнях

8 жовтня 2026 року доцентка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Олександра Буданова провела відкриту лекцію «Проeктивні методики в маркетингових дослідженнях» для здобувачів ОПП «Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю». До заняття долучилися колеги з кафедри.

Лекція відповідала на питання, з яким стикається кожен дослідник: що робити, коли прямі запитання не працюють? Такі ситуації бувають двох типів. Перший: тема чутлива, і людина не хоче говорити про неї відкрито. Другий: людина не може пояснити, чому сприймає продукт саме так. У першому випадку допомагають проєктивні запитання, наприклад «Розкажіть про ваших друзів, які зіткнулися з цією проблемою». Так респондент може говорити про власний досвід від імені інших. У другому випадку працюють образні асоціації. Скажімо, коли потрібно зрозуміти, чому нова послуга, як-от віддалене страхування квартир, видається людям складною, учасникам пропонують дібрати зображення, що описують цю ситуацію.

Студенти розібрали кілька методик з їхніми перевагами й обмеженнями:«Китайські портрети», або направлені асоціації. Учасників просять уявити бренди категорії автомобілями чи тваринами: якими вони були б, у якому стані, хто першим прийшов би до фінішу. Методика швидка й наочна. Водночас асоціації бувають поверхневими, а в категоріях без виразного іміджу брендів вона майже не працює.

Колаж. Групи по 3–4 особи створюють колаж на задану тему, а потім пояснюють, чому обрали саме ці зображення. Це найдовша з методик, але учасники в процесі помітно пожвавлюються. Цікавий нюанс з практики: паперові журнали стали рідкістю, тож картинки доводиться брати з фотобанків, і через це частина спонтанності втрачається.

Bubbles. Учасник заповнює дві «бульбашки» біля намальованого персонажа: що той говорить і що думає насправді. Розрив між цими двома текстами часто розповідає досліднику більше, ніж відповідь на пряме запитання.

Відкриті лекції — важлива частина академічної культури кафедри. Для студентів це можливість побачити дослідницький інструмент у дії, а не лише в підручнику. Для викладачів це простір обміну досвідом, взаємного навчання та фахового обговорення методики викладання. Тематика лекції безпосередньо пов'язана з освітніми компонентами програми, зокрема «Якісні методи в соціології», «Методи збору соціологічної інформації» та «Маркетинг». Саме такі практичні інструменти студенти згодом застосовують у курсових і кваліфікаційних роботах, на виробничій практиці та в роботі комунікаційних агенцій.

Дякуємо Олександрі Будановій за змістовну й живу лекцію!

Завідувачка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Ірина Солдатенко взяла участь у Міжнародній літній школі ARU/EU-GLOCTER

30 червня – 1 липня 2026 року на базі Anglia Ruskin University (Кембридж, Велика Британія) відбулася Міжнародна літня школа «Navigating Sensitive Research: Ethics, Methods & Researcher Wellbeing», організована в рамках проєкту EU-GLOCTER за підтримки UK Research and Innovation та Європейського Союзу.

Захід зібрав аспірантів докторських програм університетів різних країн світу для обговорення етичних, методологічних та психологічних аспектів проведення досліджень чутливих тем.

Програма школи охопила широке коло питань: етичні виклики під час дослідження вразливих груп, рефлексивність і позиціонування дослідника, емоційний вплив польової роботи та шляхи збереження психологічного благополуччя науковця, а також відповідальну комунікацію результатів чутливих досліджень.

Завідувачка кафедри доцент Ірина Солдатенко взяла участь у роботі школи як спікерка панельної дискусії, представивши Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна перед міжнародною аудиторією молодих дослідників. Вона поділилася власним практичним досвідом проведення досліджень із чутливих тем, а також перспективою дослідниці, яка сама працює в умовах підвищеного ризику.

Такий досвід є особливо цінним для міжнародної спільноти, адже поєднує академічну експертизу з реальним практичним виміром роботи в кризових умовах.

Участь у подібних заходах – важливий крок для нашого університету у розвитку міжнародної співпраці та інтеграції українських дослідницьких практик у європейський науковий простір.

#ХНУКаразіна #ННІСоціологіїТаМедіакомунікацій #КафедраПрикладноїСоціології #EUGLOCTER #AngliaRuskinUniversity #МіжнароднаСпівпраця #НауковаДослідницькаЕтика

Дезінформація, пропаганда і суспільна стійкість: лекція дослідника Університету Лейдена

Сьогодні на занятті з курсу "Інформаційні війни в інтернет-просторі" (викладач професор Л.М.Хижняк) ОПП "Цифровий соціум" відбулася гостьова лекція Піуса Мосіми (Pius Mosima, PhD) — дослідника Університету Лейдена (Нідерланди).

Тема лекції — «Information Wars in Cyberspace: Disinformation, Digital Propaganda, and Societal Resilience» — охопила широке коло питань, що перебувають на перетині соціології комунікацій, медіадосліджень і політичної філософії. Спікер запропонував концептуальний аналіз механізмів функціонування дезінформації в цифровому середовищі, розглянувши роль державних інституцій, медіаакторів і платформних структур у конструюванні інформаційної реальності.

Теоретичну рамку лекції склали ідеї Ганни Арендт — про руйнування розмежування між істиною та хибою в умовах авторитарних систем — та Мішеля Фуко з його концепцією нерозривного зв'язку знання і влади. Платонівська алегорія печери була переосмислена в контексті сучасного цифрового середовища: простір соціальних мереж постає як простір маніпульованих наративів, алгоритмічно відфільтрованої реальності та емоційно сконструйованого контенту.

Окрему увагу було приділено питанням суспільної стійкості перед обличчям інформаційних загроз та інструментам критичного аналізу медіадискурсу.

Захід відбувся в онлайн-форматі й об'єднав студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників інституту. Дискусія у форматі «питання — відповідь» англійською мовою стала органічним продовженням лекції та свідченням живого наукового діалогу між українськими та нідерландськими дослідниками.

Комунікації зсередини: як це працює в Kharkiv IT Cluster.

Студенти 2 курсу освітньої програми «Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю» поспілкувалися з практиком — Сніжаною Горні, комунікаційною менеджеркою Kharkiv IT Cluster.

Зустріч відбулась у форматі онлайн-лекції в межах дисципліни «Теорія і практика зв'язків з громадськістю». Сніжана розповіла про те, як виглядає реальний робочий день комунікаційника: формування сенсів і наративів, робота з цільовими аудиторіями, медіазв'язки та партнерства, соціальні мережі, організація подій і форумів, персональні бренди — і все це нерідко в межах одного дня.

Студенти дізналися про конкретні кейси Kharkiv IT Cluster, зокрема про комунікаційну кампанію до дня народження кластера, яка охопила понад 280 тисяч контактів і зібрала 72 публічні привітання від партнерів.

Такі зустрічі — частина підходу програми: теорія має підкріплюватися розумінням того, як комунікації працюють на практиці, в реальних організаціях і реальних умовах.

Наші викладачі — у діалозі з науковою спільнотою

Упродовж січня–березня 2026 року проф. Лариса Хижняк і ст. викладач Наталія Погарська взяли участь у низці заходів ГО «Наукове товариство «Українська школа архетипіки»» та Французької школи архетипіки Паризького центру досліджень сучасності й повсякденності.

30 січня — онлайн-лекція і дискусія «Між Сцилою капітуляції та Харибдою вічної війни: сценарне моделювання повоєнного розвитку України». Спікерка Олена Сушій (Інститут соціальної та політичної психології НАПН України) окреслила роль інформаційно-аналітичної діяльності у пошуку довготривалого миру.

13 лютого — «Публічно-приватне партнерство як фактор сталого розвитку: архетипний аналіз» — погляд на механізми розвитку крізь призму архетипного підходу. Спікери — Микола Лахижа та Світлана Єгоричева.

13 березня — відкрита лекція удвох «Архетипний підхід до реінтеграції ветеранів російсько-української війни». Лариса Хижняк разом із Вікторією Сичовою розглянула реінтеграцію як двосторонній процес: цивільні і ветерани потребують спільної мови — мови символів, образів і культурної пам'яті, яка містить цінності та досвід народу.

Участь у таких заходах — це і підвищення кваліфікації, і внесок у суспільно важливий науковий діалог.