У роботі зі студентами ми помічаємо їх чималий інтерес до тематики публічного адмінстрування. І не тільки, як сфери наукових пошуків, а, можливо, і як сфери своєї майбутньої професії.
Якщо студенти зроблять свій професійний вибір на користь професій в політиці або на державній службі, - це не має бути роботою, це має стати їх життям. Цікавим, професійним, ефективним. Безумовно це відбудеться за певних умов - якісної освіти, доброчесності, націленості на інноваційний розвиток і співпрацю з суспільством.
Протягом двох днів ми були учасниками конференції «Україна на шляху до європейських цінностей”, що реалізована за програмою Проекту "Майбутнє публичного адміністрування” (FoPА). Проєкт покликаний забезпечити розвиток потенціалу з необхідними навичками експертів для державних установ в Україні та Словаччині у 21 столітті через співпрацю між двома університетами. Для успішного просування на цьому шляху важливий і міжнародний досвід публічного адміністрування, й технології, комунікації, цінності соціальної активності. Саме цим питання і були присвячені два дні конференції.
Нагадаю, що в рамках діяльності проєкту ми уже провели два науково-практичних воркшопи, в яких брали участь науковці, практики, політики, державні службовці. Для цієї конференції ми обрали інший підхід - презентація кейсів співпраці влади та закладів освіти, бізнесу, громадського сектору. Перший день познайомив учасників конференції з Адвокацією українських інтересів на прикладі Nordic Ukraine Forum (Стокгольм, Швеція). Аліна ЗУБКОВИЧ, Голова NUF, розповіла як гуртаються українці, що виїхали з України після 24 лютого 2022 та як представляють країну та її інтереси, у тому числі, у міжнародних комунікаціях. Наталія ЄРЕМЄЄВА, керівниця Програми підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа», радниця Європейського Центру ім. Вергеланда (Осло, Норвегія) розповіла про розвиток компетенцій демократичної культури через освіту в постмайданній Україні: Від міжнародної співпраці до спільних європейських цінностей. Партнером цієї програми є Міністерство освіти і науки України, яке активно підтримує розвиток інноваційних форм шкільної освіти в України через підготовку та перепідготовку вчителів.
Друга секція представила інноваційний проєкт Першого інноваційного парку в Україні – UNIT.City. Кирило БОНДАР, фінансовий директор та партнер «Першого інноваційного парку в Україні – UNIT.City» та Артем БОЙКО, директор з маркетингу «Першого інноваціиного парку в Україні – UNIT.City» розповіли про досвід адміністрування українською «Силіконовою долиною», особливості взаємодії з державними установами і участі в державних проєктах.
Інтерес учасників та цікаве обговорення викликала секція з теми адміністування міжнародних проєктів, які реалізуються соціологічним факультетом Каразінського університету у співпраці з Харківською міською радою (Олена МУРАДЯН, декан соціологічного факультету Каразінського університету, керівниця української команди міжнародного науково-дослідного проекту «FUSILLI», що фінансується Європейською Комісією за програмою HORIZON2020, Руслан ЗАПОРОЖЧЕНКО, старший викладач кафедри політичної соціології соціологічного факультету Каразінського університету, молодшии науковий співробітник міжнародного науково-дослідного проекту «FUSILLI»). Розвиток екосистеми, культури здорового харчування, організація і проведення living-labs з харківськими школярами показали певні складнощі у взаємодії з закладами шкільної освіти, необхідність тривалої адміністративної підготовки проєктів для школярів.
У продовження тематики першого дня – взаємодії дежави та бізнесу, але уже під іншим кутом – у воєний час, Катерина УВАРОВА, випускниця соціологічного факультету Каразінського університету, підприємниця, засновниця та керівниця «3,14 BAN» – бренду сучасної культури усвідомленого споживання, розповіла про виклики релокації бізнесу під час війни. Цей процес вимагає підтримки малого бізнесу, як на рівні держави, так і місцевої влади. Виклики, з якими стикається релокований бізнес - перевезення обладнання, реєстрація, персонал, необхідність пристосовуватися до нової регіональної культури. Але є й вигоди, які отримують релоковані підприємства – нові ринки збуту, участь в державних та локальних програмах підтримки бізнесу під час війни.
Про соціально відповідальне підприємництво: проблеми воєнного теперішнього та перспективи післявоєнного майбутнього говорили представиники KHARKIV ZERO WASTE, спільноти людей, що прагнуть жити екосвідомо, запобігати появі сміття, сортувати відходи, спрямовувати їх на переробку. Підтрика цієї культури з боку влади сприятиме руху країни до європейський цінностей.
Широке коло питань, які виникають у підприємців під час війни представили Валентина ДЕНИСЕНКО і Тетяна ЧЕРНІКОВА, співзасновниці сіті-ферми з вирощування мікрозелені «Green for you» та громадської організації «Грін-Ландія». Вони акцентували на необхідності бути гручкими, відстоювати свої інтереси на рівні влади, розширювати число партнерів. Їх досвід перепрофілювання бізнесу під час війни представлений новими проектами з вироблення консервованої їжі, опанування нових агропромислових напрямків ведення бізнесу.
Сергій КОПИЛОВ, підприємець, директор ТОВ «Агронасінняпром», волонтер (Харків, Україна) у формі питань – відповідей розповів учасникам конференції про щоденні виклики з адміністрування фермерського господарства, волонтерство та продовольчий бізнес під час війни. Проблеми зі збереженням бізнесу на окупованій території, втрата майна, сільскогосподарської техніки, мінна небезпека, щоденний ризик перебування на території, близької до ведення активних бойових дій – збитки і виклики, які потребують підтримки з боку держави.
Всі доповіді та дискусії навколо поставлених питань затвердили нас в думці, що успіх руху країни на шляху до демократичних цінностей залежить від вмотивованості представників влади, бажання змінюватися, уміння чути людей та співпрацювати. Саме це є і нашим бачення та підходами у вихованні та навчанні студентів.
Представлені історії будуть включені в збірку кейсів для навчального курсу з питань публічного адміністрування, який стане результатом проєкту "Майбутнє публичного адміністрування” (FoPА).
Метою проекту "Майбутнє публичного адміністрування” (FoPa) є розвиток співпраці між (1) Університетом Павла Юзефа Шафарика в Кошице (UPJŠ, Словаччина), а саме факультетом державного управління, який є одним з трьох незалежних вищих навчальних закладів, що готують випускників для державного управління в Словаччині, та (2) Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна (ХНУ, Україна), юридичний та економічний факультети якого також готують випускників для роботи в якості державних службовців. Обидва університети є державними і співпрацюють в рамках програми Erasmus+. Щоб збагатити та сфокусувати всі заходи, у них візьме участь Словацький (3) український студентський корпус (SKKUS, Словаччина), який представляє собою інноваційний підхід до співпраці між академічною установою та неурядовою організацією.
