Центральна наукова бібліотека – місце для навчання та спілкування. Враження першокурсників соціологічного факультету

Минулого тижня першокурсники соціологічного факультету відвідали Центральну наукову бібліотеку Каразінського університету. Попри погану погоду прийшло досить багато студентів, які передбувають у Харкові й не хотіли втратити можливість пройтися університетом і поверхами читацьких залів. Своїми враженнями про знайомство з бібліотекою ділиться студент 1 курсу програми "Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю" Станіслав Кузьменко:

“Наша екскурсія розпочалася об 11 ранку, що ідеально підійшло не тільки для прогулянки, а й для ранкової зарядки, адже наша екскурсія бібліотекою починалася з шостого поверху, якого ми досягли крокуючи численними сходами університету. Бібліотека розташована одразу на трьох поверхах університету. Це вражає! Як і те, що бібліотека була заснована в 1804 році. Зараз у фондах бібліотеки 3 500 00 книг! Неймовірно! Екскурсія відбувалася без поспіху, що було для мене плюсом, адже я міг уважно вдивлявся в різні книги і насолоджуватися атмосферою, яка розвіяла міф про "злих бібліотекарів". Нам посміхалися, намагалися показати все, що доступно для абонентів бібліотеки. Ми пройшли багато залів, але мені особливо запам'ятався другий поверх. Крім арт галереї і прекрасних картин в холі мене зацікавив зал "Вікно в Америку" - ресурсний центр, який вміщує велику англомовну бібліотеку, проводить "Speaking club", має багато навчальної літератури, що допоможе підготуватися до іспитів для отримання міжнародного мовного сертифіката. Далі - комп'ютерна зала, яка надає можливість проводити заняття або ж доєднатися до занять онлайн, просто виконувати завдання. 

З початку війни бібліотека не припиняла своєї роботи. В залах працював генератор, студенти і співробітники приходили заряджати свої телефони і спілкуватися. 

А ще - з вікон бібліотеки відкривається неймовірний краєвид на наш з вами улюблений і рідний Харків! Це привід прийти до бібліотеки не лише почитати, а й подивитись на наше місто! 

Йти з бібліотеки, якщо чесно, зовсім не хотілося, адже дуже там затишно, спокійно та комфортно! А доброзичливі працівники бібліотеки викликають бажання повернутися і знову зануритися в цю прекрасну атмосферу знань і приємного спілкування".

Вітаємо першокурсників 2023 у SocioFamily

Сьогодні ми вітали першокурсників соціологічного факультету зі вступом до Каразінського університету та приєднанням до нашої соціологічної родини. Приємно було бачити і чути студентів в стінах університету. 

49 студентів програми "Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю", 37 студентів програми "Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю", 15 студентів спеціальності "Соціальна робота", 22 студента програми "Соціально-політичний маркетинг" вступили на навчання на соціологічний факультет у 2023 році. Більше половини знаходяться в Харкові та завітали сьогодні в університет. 

Як водиться в родині - зібралися за круглим столом. Ми знайомилися один із одним, грали, сміялися, а куратори груп розповідали про свої роки студентства. Чудовий день, який треба закарбувати в пам'яті - день, коли першокурсники починають нелегку подорож з новими знайомими, з новими викладачами, з новими мріями. Попереду ще багато років праці і навчання, а сьогодні - звучали слова вітань та поради щодо активного занурення в усі можливості, які створює університет. Навіть у воєнний час їх чимало, тому ще раз наголошуємо - будьте активними і послідовними у навчанні. А ми допоможемо, так прийнято в нашій соціологічній родині. Приємної подорожі на університетському шляху!

Розпочинаємо новий навчальний рік з поезії К. С. Льюїса. Тепер - в перекладі і українською!

Серед безлічі віршів, які написані про університети, є один, що належить Клайву Стейплзу Льюїсу, автору "Хронік Нарнії".

Однак з'явився він задовго до "Хронік", був опублікований у поетичній збірці "Spirits in Bondage" 1919 року. І тому ми нині прочитаємо його вповні: на цих рядках лежить тінь Першої світової війни, з якої 20-річний Льюїс щойно прибув до Оксфорда. Вчитися, заглиблюватись у словесність - античну, англійську, різну.

Тепер цей вірш звучить і українською.

Переклад доцента нашої кафедри Романа Трифонова, зроблений цього літа.

К. С. Льюїс


ОКСФОРД


Як добре, що тут є палаци миру,

І дисципліни, й мріянь, і бажань,

Щоб зберегли ми спадщину і віру —

Хай Дух живе між прагнень і пізнань;


Щоб іскру Божу зберегли навіки,

Заплутані в борні тваринну сіть,

Де біль звірячий і звірячі ліки,

Де вбивство — праця, а потіха — хіть.


Не буде так. Стоятиме у блиску

Єдине місто, що в душі не звір,

Яке постало не заради зиску,

В якім жадоба не туманить зір.


Ми не лише тварини. В цьому блиску

Розпались пута, стали вежі мрій.

Гойдається, мов чарівна колиска,

На хвилях часу град цей осяйний.


Вона не кам’яна, оця будова,

Вона з людських надій і поривань,

Вона — твердиня і вона — основа,

Де Дух не знатиме розчарувань.