Виробнича практика за лаштунками радіо. Історія 3. «Інформатор.FM»

На початку листопада студенти програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» мали нагоду пройти виробничу практику на одній із медійних платформ України - радіо «Інформатор.FM». 

«Інформатор.FM» — це незалежна медіаорганізація, яка зосереджена на оперативному висвітленні новин, аналітичному підході до їх подачі та створенні якісного контенту. З моменту свого заснування радіо здобуло репутацію платформи, яка формує громадську думку та сприяє прозорості й об’єктивності інформації в Україні.

Організація має декілька ключових напрямів діяльності: радіопередачі, орієнтовані на актуальні суспільні проблеми та культурні теми. Новинний портал, що забезпечує читачів оперативними та достовірними новинами. Подкасти, які об’єднують інформаційний, освітній та розважальний контент. 

Під час практики студенти ознайомилися з ключовими принципами роботи радіо. Основний акцент був зроблений на створенні контенту для радіоефіру та діджитал-платформ. Практиканти брали участь у підготовці інформаційних матеріалів, редагуванні новин та роботі в студії, що дозволило їм отримати практичні навички у сфері медіавиробництва.

Своїм досвідом поділилася студентка СМК-46, Єлизавета Альошкіна: «На практиці в «Інформатор.FM» я зрозуміла, наскільки важливо бути оперативним і вміти швидко адаптуватися до змін, особливо в сучасних реаліях. Мені найбільше сподобалося брати участь у підготовці та зачитуванні новин під час запису ефіру, адже це дозволяє не лише передавати важливу інформацію, а й будувати довіру з аудиторією. Я також зрозуміла, наскільки важливо правильно взаємодіяти з аудиторією через емоційний тон новин, якість подачі та інтерактивність».

Також відгуком поділилася ще одна студентка, що проходила виробничу практику на радіо. Шевчук Альона про такий досвід сказала: “Я ніколи б не подумала, що робота на радіо може бути такою цікавою. Мені довелось багато уваги приділяти роботі з голосом та дикцією. Також я зрозуміла наскільки важливо правильно обирати новини для висвітлення на радіо та як їх правильно редагувати. Артем Росінський, новинний журналіст “Інформатора” одного разу пояснив нам, що основна наша робота- донести слухачам все так, щоб їм достатньо було лише почути, адже ми не сайт, де можна також додати ілюстрації. Також Артем вчив нас писати тексти так, щоб утримувати увагу слухача. Окремим уроком для нас стала лекція про правильне висвітлення новин під час воєнного стану. А саме: інформація про “прильоти”, про рішення, що були прийняті ОДА чи ВРУ, про відключення світла та про роботу працівників ДСНС. Найцікавішим для мене став запис випуску новин та робота із записом в спеціальному застосунку. Звісно, поки що, ніхто нас в етер не випускав, навіть враховуючи, що ми заздалегідь записувались. Проте, я сподіваюсь, що вже зовсім скоро, за умови постійного самовдосконалення, ми з Лізою будемо працювати на радіо та готувати повноцінні випуски для виходу в етер.”

Крім роботи над інформаційними матеріалами, практиканти мали змогу ознайомитися з роботою від досвідчених співробітників радіо. Один із найбільш пам’ятних уроків - це лекція про важливість етики в медіа, де пояснювалися аспекти коректного висвітлення інформації та уникнення маніпуляцій, а також роботи під час екстрених ситуацій (обстрілів).

Велике враження справила на студентів атмосфера в офісі. Єлизавета зазначила: «Робоча атмосфера на «Інформатор.FM» була дуже дружньою. Усі колеги намагалися підтримати нас і відповісти на наші запитання. Було цікаво спостерігати, як кожен відділ працює над спільною метою - створенням якісного контенту».

Практика на радіо «Інформатор.FM» стала для студентів не лише професійним викликом, але й можливістю отримати нові знання та навички. Вони вдячні команді за підтримку, відкритість і готовність поділитися своїм досвідом. Цей досвід переконав студентів у важливості медійної сфери для сучасного суспільства та зміцнив їхнє бажання працювати в цій галузі.

Ліза Альошкіна, Алена Шевчук

Медіа через призму виробничої практики. Історія 2. «Ґвара Медіа»

 

Цього року студенти 4 курсу освітньої програми «Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю» мали змогу пройти практику в харківській «Ґвара Медіа».

«Ґвара Медіа» — незалежна медіаорганізація, заснована в 2016 році в Харкові, яка ставить перед собою мету створювати якісний журналістський контент, орієнтований на висвітлення актуальних подій у Харкові та Харківській області.

Три студентки, які були на практиці в редакції «Ґвара Медіа», поділилися своїми враженнями.

Анна Круподеря: «Ґвара постійно працює в шаленому темпі, але я здивувалася, дізнавшись, що в медіаорганізації працює лише 25 людей, що контентом для YouTube-каналу займається одна людина. Команда створює онлайн та офлайн зустрічі, використовує різні формати. І найголовніше —питає своїх глядачів, що їм цікаво, що вони хочуть побачити чи почути».

Незважаючи на шалену зайнятість керівник «Гвара медіа», Сергій Олександрович приділяв багато часу практикантам. «Атмосфера була максимально дружньою, і весь колектив намагався навчити нас чомусь новому» - говорить Анна. Після медіа практики бажання Анни стати журналістом лише зміцнилося: «Я хотіла працювати в цій сфері ще з 7 класу, і це була моя мрія дитинства. Але після практики моє бажання виросло в стократ, незважаючи на те, що ми не стали частиною команди, а лише спостерігали за їх роботою. Мені здається, що «Ґвара»- це те місце, де кожен студент міг би набути цікавого та корисного досвіду».

Дар’я Федяєва зазначає, що хоча практика в «Ґвара Медіа» виправдала її очікування, вона б хотіла більше комунікації з командою: «Було б чудово, якби ми могли виконати спільне завдання і безпосередньо відчути досвід працівників». Водночас вона підкреслює, що колеги були завжди відкритими і доброзичливими, намагаючись створити комфортну атмосферу: «Вони підтримували нас жартами та дбали про наші умови перебування».

Для Дар’ї дуже важливим моментом стало усвідомлення реальної роботи журналістів. «Є поширений міф, що вони просто сидять в офісі з ноутбуками і пишуть тексти. Насправді ж все набагато складніше. За кожним матеріалом стоїть колективна праця багатьох людей, які докладають величезних зусиль, щоб українці отримували якісний контент», — розповідає студентка.

Одним із найважливіших відкриттів для Дар’ї стало постійне прагнення команди до високої якості матеріалу. За її словами: «Ґвара — це беззаперечне дотримання етики журналістики і ретельний контроль якості кожного матеріалу. Я дізналася, що в них є навіть окремий документ, в якому вказано всі нецензурні слова, які мають бути вирізані з відео».

Дар’я зазначає, що найбільше їй сподобалась організація офлайн-зустрічей та згадує, як разом із командою проводила перегляд фільму, присвяченого 1000 дням з початку повномасштабного вторгнення. Вона активно брала участь у плануванні та проведенні заходу, що змусило її задуматися про зміну професійного напрямку в бік івент-менеджера.

Найбільше на студентку справило враження робота журналістки Дар’ї Лобанок. «Вона розповіла, як досліджує історії героїв. Це надзвичайно цікаво — стежити за життям людей, дізнаватися нові факти й бачити, як змінюються їхні долі». Особливо її вразила історія хлопця, який займається бджільництвом.

Найважливіший урок, який Дар’я винесла з практики — це важливість командної роботи. «Ми з колегами працювали над спільними проєктами, проводили брейнштормінги. Я дізналась багато нових речей не лише від Ґвари, а й від своїх одногрупників», — підсумовує вона. Практика ще раз підтвердила її бажання працювати в медіа.

Тетяна Сміла на початку практики прагнула отримати насичений план роботи, який дозволив би здобути більше практичних знань. «Я отримала досвід у багатьох аспектах: працювала над створенням інфоприводів, брала участь у лекціях з провідними фахівцями, але не до кінця відчула, як це бути журналістом у справжній медіаорганізації», — зазначає вона. Тетяна зізнається, що до проходження практики в "Ґвара Медіа" не мала уявлення про їхню діяльність. Однак з приємним здивуванням, вона відзначає неформальну атмосферу спілкування, яка допомогла створити комфортний робочий простір.

Зустріч з Іриною Збрицькою відкрила для неї практичні аспекти фандрайзингу, і ці знання «будуть корисними в майбутньому, якщо я вирішу працювати в медіасфері».

Тетяна також відзначає важливу та цікаву роботу всіх відділів, зокрема діджитал-відділу та фандрайзингу. «У діджитал-відділі я б хотіла долучитися до створення контенту для соціальних мереж. А в фандрайзингу спробувала б себе в пошуку донорів і створенні відеороликів або інфографіків, що показують, як допомога команди впливає на розвиток медіа та суспільства», — каже студентка.

Важливими для Тетяни стали поради фахівців різних відділів. «Ірина Збрицька дала цінну пораду: писати лише про те, що справді захоплює та надихає, а Вероніка Юзепчук пояснила, як важливо будувати зв'язки з аудиторією та підтримувати стійкий інтерес до медіа. Думаю, це цінні поради не тільки для нас, а й для всіх наших колег».

За словами Тетяни, «фахівці розширили мій кругозір і надихнули займатися тим, що приносить задоволення. Особливо мене вразила ідея створення чогось для людей, адже історії про їх долі, допомогу та підтримку надихають робити світ кращим».

Створення мультимедійного контенту була складнішою, ніж очікувала студентка. «Зйомки вимагають знань про техніку, використання різних об'єктивів і камер, які часто бувають досить важкими», — зазначає вона. Тетяна зрозуміла, що контент потребує уваги до деталей, креативності та технічної майстерності.

Щодо журналістської роботи, вона підкреслює важливість практичних інструментів для написання статей і підготовки матеріалів: «В університеті акцент робиться більше на теорії, а тут я побачила, як це працює на практиці». Цей досвід переконав її продовжувати працювати в медіа: «Я хочу спробувати себе в різних напрямках, досліджувати можливості, розвиватися як особистість і знаходити ті аспекти роботи, які найбільше відгукуються в мені».

В кінці практики Сергій Олександрович надав кожному коментар щодо роботи та виокремив деяких студентів. Двоє з них отримали пропозицію про майбутнє стажування в організації в відділах маркетингу та фактчекінгу.

Всі студенти висловлюють щиру подяку «Ґвара Медіа» за можливість пройти практику в такій надихаючій та професійній атмосфері. Вони вдячні колективу за теплий прийом, безцінний досвід та можливість поринути у реальну роботу медіаорганізації. Набуті знання і навички не тільки підвищили їхній професіоналізм, а й зміцнили бажання працювати у медіа сфері.

Альона Безкуба СМК47

Виробнича практика студентів: можливості, якими не можна не скористатися. Історія перша. OBOZ.UA

Моя професійна історія розпочалася на четвертому курсі соціологічного факультету Каразінського університету, коли керівник практики навчальних програм кафедри  запропонувала пройти медійну практику в Києві на YouTube-каналі OBOZ.UA. І це змінило моє життя!

Стільки сумнівів я ніколи не відчувала, але я погодилася. Мабуть, це найцікавіша історія мого життя: як практика перетворилася на роботу, яка приносить мені задоволення. Розробляти творчі прев’ю для відеоновин і матеріалів про шоу-бізнес, слухати популярних людей і усвідомлювати, що ти причетний до створення інформації, яка робить людей обізнаними, — це щось неймовірне!

Зі мною завжди поруч мої керівники, які допомагають на кожному моєму кроці.
Основне моє завдання — це повне оформлення відео для YouTube. Я створюю клікбейтні заголовки та прев’ю, які не лише привертають увагу, але й ефективно працюють на залучення переглядів. Головне — правильно подати контент.

Труднощі виникали від самого початку: потрібно вміло використовувати інформацію, не вигадувати "велосипед", а головне — не вводити глядачів в оману. Так, всі новини використовують клікбейт, але тут важливо знайти баланс і створювати контент, що відповідає темі. Важливими є оперативність і швидкість реагування, адже новини можуть з’явитися у найнеочікуваніший момент. Оформлення таких матеріалів швидко і якісно може стати ключовим для отримання переглядів.

Необхідно зробити так, щоб заголовок містив ключові слова, за якими люди найчастіше шукають інформацію. Потрібно додати короткий опис, що розкриває зміст відео, і відповідні теги. Вміння гарно писати про важливе, але без ключових слів не ефективно для привернення уваги,- канал і відео можуть залишитися непоміченими. Для розвитку каналу необхідно дотримуватись цих правил.

Перший місяць я лише намагалася "в’їхати" у цю справу, і саме тоді зрозуміла, як багато мені знадобилося з того, що я вивчала в університеті: копірайтинг, основи медіаграмотності, антикризові комунікації та інші дисципліни. Вони дали мені основу для розуміння того, що мене чекає попереду, якщо я вирішу пов’язати життя з цією професією.

Найголовніше на старті в професії, мабуть, — це те, що не потрібно боятися помилок.

Кожен член команди інтернет-видання OBOZ.UA підкреслює, що помилки — це нормально. Без них не приходить досвід, без них ми не дізнаємося, як зробити правильно.

Практика в інтернет-виданні OBOZ.UA подарувала мені не тільки емоції, нові знання та навички, а й, у першу чергу, можливість побачити справжню людяність і відданість своїй справі. Я почувалася емоційно стабільно в новому для мене колективі, не мала труднощів у комунікації й зрозуміла, як виглядає справжня команда.

Наразі я співпрацюю з керівником каналу, оформлюю відео та пости для YouTube. У майбутньому хочу стати більш автономною у цій сфері. Звісно, поки що це викликає складнощі, але мій керівник активно мені допомагає. Тепер я розумію, що можу більше, ніж очікувала від себе.

Курило Ольга, СМК-46

Про те, чого не варто боятися студентам, що вивчають журналістику - від SMM-спеціалістки, випускниці програми «Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю» Аліни Ляшенко

В рамках серії інтерв'ю про випускників соціологічного факультету пропонуємо познайомитися з SMM-спеціалісткою Аліною Ляшенко, випускницею програми «Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю». Аліна радо поділиться порадами для студентів про те, як швидко увійти в медіасферу та чому важливо не боятися експериментувати і брати ініціативу в свої руки.

Чому ви обрали спеціальність медіакомунікацій та звʼязків з громадськістю?

-Спочатку я хотіла бути лікарем, але в 9 класі зрозуміла, що мої сильні сторони більше підходять для журналістики: я люблю літературу, добре запам'ятовую і легко знаходжу спільну мову з людьми. Мама сказала: «Ти точно знайдеш себе в журналістиці!». І справді, вже в школі я брала інтерв'ю, працювала журналісткою в волонтерських проектах. Коли настав момент вибору навчального закладу, пріоритетом був саме наш університет. Я отримувала багато позитивного фідбеку від знайомих, які вже тут навчалися.

Які курси та навички з програми були найбільш корисними для вашої кар'єри?

-Найкориснішими були практичні навички. Перші курси з журналістики і PR дали мені ґрунтовну базу. Я працювала на харківському телебаченні, писала статті, але зрозуміла, що цей формат мені не підходить. Пізніше я попала в проєкт "Накипіло", де мала можливість на практиці застосовувати навички: писати, редагувати контент, працювати з соціальними мережами. Моя дипломна була присвячена аналізу Instagram-сторінок, і це стало основою для моєї подальшої роботи як SMM-спеціаліста.

Які моменти з університетського життя допомогли розвинути ваші навички?

- Журналісту важливо не боятися публічних виступів та нових знайомств, й «Alma mater» дала мені можливість проявити себе. Хоча я за натурою сором'язлива, університет вчив мене не боятися сцени і брати ініціативу в свої руки. Також важливим етапом була дипломна робота, яка дозволила глибше зануритись у теми, які мені цікаві. Практика з 2 курсу, стажування, співпраця з профспілкою — це дало великий поштовх для розвитку.

Як ви розпочали свою кар'єру після університету?

-Після випуску я планувала поїхати в Київ на курси від «1+1» і спробувати працювати на популярних телеканалах, але повномасштабне вторгнення трішки змінило мої плани. Повернувшись з-за кордону, я почала працювати SMM-спеціалістом разом із знайомою, оскільки вже мала досвід в цій сфері. Тепер я працюю також заступником клінінгової компанії: знімаю відео, займаюсь просуванням бренду в соцмережах, відвідую форуми та конференції.


Які якості важливі для успіху в вашій сфері?

-Комунікабельність, наполегливість і впертість. Без цих якостей неможливо привернути увагу та досягти успіху. Також ви повинні бути готовими до навчання і практики. Уміння проявляти себе, вірити в себе та працювати над своїми навичками — це ключ до успіху.

Теоретична база чи практичний досвід — що важливіше для успіху в нашій сфері?

-Однозначно практичний досвід. Теорія необхідна, але без практики вона не дасть вам реальних результатів. Щоб стати професіоналом, потрібно на практиці перевіряти все, що ви дізналися в університеті. Всі роботодавці хочуть бачити досвід, тому намагайтеся робити все самостійно, вчіться на практиці і не бійтеся експериментувати. Не забувайте про курси та стажування.

Чи був момент, коли знання з університету стали в пригоді на реальній роботі?

-Було багато таких моментів. В університетські часи я часто запитувала себе, навіщо я вивчаю стільки теорії і пишу курсові, але коли почала працювати з контентом в соцмережах, зрозуміла, як сильно ці знання мені допомагають. Теоретичні знання — це основа, яка дає змогу впевнено діяти в реальній роботі.

З якими міфами про професію ви стикались?

Міф 1: Журналісти та телеведучі заробляють неймовірні гроші.

На початку мені розповідали, що телеведучі та журналісти заробляють якісь нереальні гроші. Але, дивлячись на свій досвід, скажу, що це не так.

Міф 2: Створювати контент — це легко і швидко.

Мені здавалося, що в створенні контенту немає нічого важкого. Але знову ж таки, це не так. Іноді потрібно писати про те, що нецікаво, і це далеко не завжди просте завдання.

Міф 3: Потрапити на телебачення можна швидко.

Щоб потрапити на телебачення, потрібно багато працювати, ходити на прослуховування, і не завжди це одразу дає результат. Щоб стати лідером думок, необхідно бути впевненим у собі і вірити, що вам це під силу. В процесі ви стикатиметеся з критикою, а також будете відчувати, що у вас немає права на помилку (хоча насправді воно є). Моя порада: оточуйте себе людьми з цієї сфери, які надихатимуть вас і допомагатимуть розвиватися.

Які книги чи ресурси ви б порекомендували студентам?

-Я б порекомендувала книгу "Маркетингові війни" Джек Траут, яка допомагає зрозуміти стратегії в маркетингу. Також варто прочитати "Психологія впливу" Роберта Чалдіні — це книга про маніпуляції і те, як їх розпізнати, що в нашій сфері є дуже важливим для ефективної комунікації.

Завершуючи наше інтерв'ю, Аліна підсумовує: «У медіасфері найважливіше —не боятися брати ініціативу в свої руки, адже саме там, де страшно, вас чекає успіх».

Альона Безкуба СМК47

Анастасія Четверик, PR-менеджерка Sigma Software: Університет дав мені зрозуміти, що кожен новий досвід, навіть якщо він здається складним або незнайомим, відкриває нові можливості для розвитку

Анастасія Четверик – випускниця соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сьогодні вона – успішний PR-менеджер в IT-компанії Sigma Software. Ми поспілкувалися з Анастасією про її шлях до професії, ключові моменти студентського життя та досвід, який став основою її кар'єрного успіху. Вона поділилася історією свого навчання на соціологічному факультеті, розповіла про значення практик і стажувань у професійному розвитку, а також дала кілька корисних порад для майбутніх студентів.

“Розкажи трохи про себе – що спонукало обрати сферу соціальних комунікацій, реклами та зв'язків із громадськістю?”

Після закінчення школи я задумалася над тим, який шлях обрати для свого майбутнього. Мене завжди приваблювала творчість: моїм захопленням була фотографія, у школі я активно долучалася до організації заходів та із задоволенням працювала в команді. Це надихало мене більше, ніж робота з цифрами або технічними задачами.

Через пошук у Google я дізналася про нову спеціальність "Реклама і зв’язки з громадськістю" в ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Я подумала, що цей напрям поєднує мою любов до творчості та комунікації, тому подала документи саме на соціологічний факультет.

“Якщо згадати перші місяці навчання, що для тебе було найцікавішим?”

Перші місяці навчання запам’яталися цікавими подіями, які організовували для першокурсників. Особливо захопливим був конкурс творчості першокурсників "Alma Mater". Ми разом із командою придумували танці, створювали костюми та ретельно готували виступи. Це була також чудова нагода знайти нових друзів і відчути дух єдності факультету.

Цікавими були й перші профільні предмети, як-от "Основи реклами та PR", "Історія реклами" та інші. Вони дали можливість заглибитися в професію вже з перших місяців навчання.

“Що для тебе стало найяскравішим моментом студентського життя?”

Насправді, виділити лише один момент зі студентського життя дуже складно, адже було багато класних подій, які пов’язані з проєктами в університеті, спільною роботою з одногрупниками, стажуваннями та практикою.

Думаю, що одним із найбільш значущих для мене стало те, як викладачі факультету створювали умови для нашого професійного розвитку. Завдяки їхній ініціативі ми співпрацювали з провідними компаніями та маркетинговими агенціями, отримували реальний досвід і мали змогу працювати над проєктами, які ставали частиною нашого портфоліо.

“Який був найцінніший досвід, отриманий під час навчання, і як він вплинув на твій професійний шлях?”

Найцінніший досвід я отримала під час практичних завдань в університеті та стажувань у різних компаніях. Вже на першому курсі викладачі пояснили, як виглядає реальна ситуація на ринку, і попередили, що конкуренція у нашій сфері дуже велика. Вони порадили бути проактивними, більше практикуватися і набирати досвід.

І я намагалася не втрачала часу. На першому курсі я намагалася більше зрозуміти основи професії, а з другого проходила стажування в маркетинговій агенції, брала участь у реальних проєктах і переймала цінний досвід від старших колег. Це допомогло мені зрозуміти, що мої навички та знання можна застосовувати на практиці і значно скоротити шлях до професійних успіхів.

“Які три найважливіші навички ти засвоїла в університеті і як вони допомагають тобі в житті та кар’єрі?”

1) Університет дав мені зрозуміти, що кожен новий досвід, навіть якщо він здається складним або незнайомим, відкриває нові можливості для розвитку.

2) Вміння розставляти пріоритети. Поєднуючи навчання, стажування та реальні проєкти, я навчилася аналізувати свої задачі, визначати, що є найважливішим, і відкладати те, що може почекати. Зараз цей досвід допомагає мені у професійній діяльності.

3) Вміти працювати в команді, чути інших і висловлювати свої думки зрозуміло.

“Чи працювала ти під час навчання? Якщо так, як тобі вдавалося поєднувати роботу з навчанням?”

Так, я почала стажуватися після першого курсу під час літніх канікул, а потім продовжила отримувати практичний досвід в цій компанії. Насправді поєднувати стажування або роботу за професією легше, оскільки практика на реальних проєктах дозволяє не відставати в навчанні.

Я могла стажуватися повний день під час літніх та зимових канікул, а в інші часи домовлялася з компаніями про гнучкий графік і працювала після пар. Інколи доводилося пропускати деякі предмети, але завдяки практичному досвіду я складала іспити. Проте, варто визнати, що не профільні предмети дещо страждали. Вони важливі для розширення кругозору, але я надавала перевагу саме практиці в професії.

“Яким був твій перший досвід саме роботи? Як ти до нього готувалася і що було найбільш важливим для тебе у тому періоді?”

Я б розділила поняття "робота" і "практика/стажування". Під час першого і другого курсів я здебільшого набувала досвіду, але це не була оплачувана робота. На третьому курсі моя одногрупниця порекомендувала мене своїй знайомій маркетологу, яка шукала помічницю. Я пройшла співбесіду і почала працювати її помічницею вже з фінансовою винагородою. Ця робота стала для мене дуже цікавим досвідом.

Ми працювали з американськими компаніями, просували їхні продукти на український ринок і організовували івенти англійською мовою. Думаю, що підготовка до цієї роботи включала стажування та практику на перших двох курсах, і хоча на той момент я не отримувала фінансової винагороди, я розуміла, що цей досвід допоможе мені в майбутньому знайти свою першу оплачувану роботу у професії.

“ Який проєкт або завдання, над яким ти працювала, запам’ятався тобі найбільше? Що було найскладнішим і як ти з цим впоралася?”

Чесно кажучи, найскладнішими для мене були курсові та дипломні роботи. Написання великого обсягу тексту дається мені важко, навіть якщо тема дуже цікава і я описую свій власний досвід. Це вимагало великої дисципліни та самовіддачі. Тому я змушена була пересилювати себе, організовувати час і писати. В кінці я успішно здавала роботи, хоча це був серйозний виклик для мене.

“Як ти думаєш, які навички будуть найбільш затребуваними в сфері комунікацій у майбутньому?”

Спостерігаючи за швидким розвитком технологій та штучного інтелекту, можна сказати, що в майбутньому будуть затребувані навички, які важко замінити машинами. Це, перш за все, творчий підхід до вирішення ситуацій, емоційний інтелект, здатність до ефективної комунікації з людьми. Також важливо буде вміти адаптуватися до нових технологій та знаходити способи їх інтеграції в робочі процеси. Я думаю, що саме людська здатність до креативності і гнучкості буде важливішою за будь-яку автоматизацію.

“Які поради ти б дала майбутнім студентам цієї спеціальності?”

Будьте проактивними!
Якщо ви дійсно хочете будувати кар’єру у сфері комунікацій, не чекайте, поки можливості самі прийдуть до вас. Залучайтеся до університетських проєктів, створюйте портфоліо, звертайтеся до викладачів за порадами чи допомогою у пошуку практики. Якщо у вас є компанія мрії — напишіть їм! Запитайте, чи потрібні їм “додаткові руки” на проєктах, навіть якщо це буде волонтерська робота. Кожен крок, навіть маленький, наближає вас до професійної реалізації.

Не забувайте про баланс!
Робота важлива, але не дозволяйте їй стати вашим єдиним пріоритетом. Турбуйтеся про своє фізичне та ментальне здоров’я, знаходьте час для відпочинку, хобі й близьких людей.

Постійно навчайтеся! 
Відвідуйте тренінги, читайте профільну літературу, слідкуйте за новими трендами в маркетингу, PR та технологіях. Навіть якщо ви вважаєте, що ви вивчили майже все у певній темі, завжди залишайте простір для нових знань і ідей.

Федяєва Дар’я СМК-46

Бажаю прислухатися до своїх мрій, розвивати сильні сторони і завжди вірити в свої сили!

Серію публікацій - інтерв'ю з випускниками освітніх програм кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій ми починаємо з розмови з Микитою Деркачовим, випускником освітньої програми "Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю" Каразінського університету. 

Чому ви обрали освітню програму "Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю"? Що стало ключовим фактором у вашому виборі?

Коли я обирав спеціальність для вступу, мій вибір стояв між двома освітніми програмами: «Журналістика» і «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю». Я зупинився саме на програмі з медіакомунікацій, адже, ознайомившись ближче з описами обох спеціальностей, побачив, що программа останньої - всеохопна, і за такий самий час навчання я встигну спробувати себе в більш різних напрямках. Ключовим у виборі спеціальності для мене стала наявність у програмі предметів, пов’язаних з маркетингом та рекламою.

Можливо, були якісь предмети чи проєкти під час навчання, які справили на вас найбільший вплив? Що найбільше вас надихало у студентські роки?

Багато з предметів запам’яталися, і на кожному з них я дізнавався щось цікаве та нове для себе. Скучати не доводилося).

Але якщо виділяти предмет, який мав найбільший вплив, то, скоріше за все, це відеомонтаж, який вів у нас колишній оператор ТСН, а зараз спортивний коментатор Павло Посохов. Саме він познайомив нас з програмою Adobe Premiere, і, згадуючи сьогодні, розумію, що саме тоді я відчув, що це моє). Одним із завдань було записати свій власний телерепортаж з місця подій. Я скористався моментом, коли група Kazka виступала в парку Горького, тож і послухав хорошу музику, і отримав потрібний матеріал). Також яскравий спогад – на журналістиці було завдання взяти інтерв’ю у відомої людини. Я написав в Instagram Антону Савлєпову з Quest Pistols, і, на моє здивування, він погодився дати інтерв’ю онлайн).


Якими були ваші перші кроки у професії після випуску? З якими труднощами ви зіткнулися, і як їх подолали?

Довгий час для мене важко було вирішити, в якому напрямку я хочу йти далі і розвиватися, від чого саме душа палає. Бо я одразу бачив себе в деяких напрямках медіасфери, але не відчував себе готовим та достатньо компетентним, щоб йти працювати за спеціальністю. Цей стан створює блоки, і ти не рухаєшся з місця. Як і багато інших студентів, я підробляв в обслуговуванні. Але, окрім постійного відчуття того, що я не на своєму місці, це нічого не дало. Робота в місці, яке не по душі, дала зрозуміти, що я хочу розвиватися і робити щось своє, працювати в творчому середовищі.

Я пройшов додаткові курси з монтажу, почав проходити співбесіди, пробував, і робота в новій сфері знаходила мене сама.

Чим ви зараз займаєтеся? Розкажіть про свою нинішню діяльність.

Наразі я вже майже рік працюю в маркетинговому агенстві Elit-Web на позиції моушн-дизайнера. В робочі обов'язки входить монтаж рекламних відео, створення контенту в соцмережах.

Як навчання на освітній програмі "Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю" допомогло вам сформувати вашу професійну ідентичність?

Навчання сформувало в мені відповідальність, вміння планувати свій час та серйозно ставитися до дедлайнів. Вміння проводити аналізувати діяльність конкурентів, застосовувати рекламні технології вважаю самими необхідними в моїй професії навичками, які я отримав за час навчання в університеті.


Що б ви порекомендували студентам для ефективного додаткового професійного розвитку під час навчання: стажування, фріланс чи щось інше?


Рекомендую обрати стажування в своїй сфері або навіть одразу пробувати влаштуватися на роботу.

Треба бути готовим, що молодому спеціалісту не будуть платити багато, але найцінніше для вас — це досвід та знання, після яких у вас вже не буде проблем з подальшим працевлаштуванням на більш бажані посади. Бо досвід, на мою думку, — це перше, що очікують роботодавці. За бажанням ви можете окрім навчання в університеті додатково проходити професійні курси за своєю спеціальністю — це однозначно додасть вам плюсів на співбесіді.


Як змінилося ваше бачення професії з початку навчання до його завершення?

На початку навчання на програмі "Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю" я думав, що буду працювати журналістом або у сфері реклами, хоча й не знав, ким саме. Але мені завжди подобалось креативити, і реклама — саме та дисципліна, яка охоплює це. В ході навчання я зрозумів, що напрям відеопродакшн, дизайну мені ближчий, ніж журналістика.

Які особисті якості, на вашу думку, є найважливішими для роботи у вашій сфері?

Важливішими у професії вважаю вміння адекватно ставитися до критики, при цьому самому бути самокритичним, бажання постійно розвиватися, експериментувати та вчитися у інших.

Дайте одну головну пораду студентам, які тільки починають свій шлях у медіакомунікаціях і що ви хочете їм побажати ?

Головна порада – будьте активними. Гроші нам всім дуже потрібні, але на даному етапі – це не головне.  Головне – люди які вас оточують зараз, це те що дає навчання в університеті – унікальний досвід пробувати, комунікувати, та дізнатися, яке діло вам подобається найбільше.
Бажаю прислухатися до своїх мрій, розвивати сильні сторони і завжди вірити в свої сили!

Рубен Лукацкий СМК 47

"Ґвара Медіа" – база виробничої практики для студентів, що вивчають медіакомунікації

«Ґвара Медіа» – незалежна медіаплатформа з Харкова, що спеціалізується на конвергентній журналістиці та розповідає про регіон через інноваційні форми цифрового контенту. Інтерактивні тести, фото- та відеоісторії, короткометражні документальні фільми та навіть інноваційні боти – це лише частина їхніх проєктів, які є корисними для аудиторії.

Нам приємно відзначити, що «Ґвара Медіа» стала базою виробничої практики для наших студентів, які вивчають медіакомунікації. Співпраця з цією медіаплатформою дає можливість студентам зануритися у світ сучасної журналістики, познайомитися з індустрією зсередини та отримати практичний досвід у створенні якісного медійного контенту.

Редакція також зробила нашій кафедрі цінний подарунок – друкований журнал, виданий «Ґвара Медіа». Він є чудовим зразком традиційного медійного продукту, який допомагає студентам вивчати структуру видання, тренди журналістики та PR, а також аналізувати якісні репортажі й аналітику.

Ми щиро вдячні «Ґвара Медіа» за співпрацю і за створені можливості професійного розвитку студентів соціологічного факультету. 

Тетяна Сміла СМК47

Від Джека-Різника до ШІ: соціологічна подорож у часі

Тема першої зустрічі студентів соціологічного факультету і старшокласників Харківського ліцею №157, що відбулася сьогодні в рамках укладеної нещодавно угоди про співпрацю між двома навчальними закладами, - доволі нестандартна.  

Студентка 4 курсу освітньої програми "Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю" соціологічного факультету Анна Приліпко провела інтерактивну лекцію "Різник і штучний інтелект: в чому їх схожість?".

Використовуючи формат історичної подорожі вікторіанським Лондоном, Анна представила ліцеїстам актуальні соціологічні концепції через призму резонансної історичної події - серії загадкових вбивств Джека Різника. Учасники зустрічі розглянули соціальну стратифікацію вікторіанського суспільства, проблематику гендерної нерівності, феномен масової істерії та механізми формування суспільних страхів.

Особливу увагу було приділено паралелям між історичними подіями та сучасними викликами, пов'язаними з розвитком штучного інтелекту. Лекторка продемонструвала, як соціологічний аналіз історичних подій допомагає краще зрозуміти сучасні суспільні процеси та прогнозувати їх наслідки.

Інтерактивний формат зустрічі, що включав аналіз історичних документів, поетичних творів, дозволив ліцеїстам не лише дізнатися про специфіку соціологічного аналізу, але й відчути себе дослідниками соціальних явищ.

Захід продемонстрував старшокласникам широкі можливості застосування соціологічного знання та сучасний міждисциплінарний підхід до вивчення суспільних процесів, який практикується на соціологічному факультеті Каразінського університету. Освітні програми соціологічного факультету представив студентський декан Андрій Генов. 

Вебінар «Ґвара Медіа»: Аналіз хвиль дезінформації зими-літа 2024 року

 

1 жовтня 2024 року команда «Ґвара медіа» запросила студентів Каразінського університету на взяти участь у вебінарі «Аналітика хвиль дезінформації зими-літа 2024 року». 

«Ґвара Медіа» — це незалежна медіаплатформа, яка фокусується на висвітленні соціальних процесів у Харківщині. Вони займаються документалістикою, знімають репортажі, фіксуюють воєнні злочини.

Журналістки Юліана Топольник і Горак Вікторія, які відповідають за фактчекінг в організації, розповіли про методику фактчекінгу «IFCN» і поділилися своїми підходами класифікації повідомлень на 5 статусів.

За період з 1 січня по 31 серпня 2024 року «Ґвара Медіа» обробила близько 10,000 запитів. Серед них 1,461 було визнано достовірними, 1,456 — фейками, 3,794 — напівправдами, 2,515 — з браком доказів.

Спікери розповіли про методологію дослідження. Для своєї аналітики вони обрали фейкові запити за принципом новизни та суспільного резонансу. Виділивши основні наративи, вони розділили їх на 3 категорії: головні, середні та точкові. Головні наративи з’являлись найчастіше й стосувались дискредитації мобілізаційних заходів, чинної влади та армії. Наративи групи «середні» складалися, наприклад, із дискредитації уряду країн Заходу та дискредитації Олімпійських ігор. «Точкові» стосувались, наприклад, енергетичних спекуляцій та дискредитації українських біженців. Всі ці наративи були покликані посіяти відчуття зневіри в суспільстві.

Цей вебінар став важливою можливістю поглибити знання, здобуті під час зустрічі з Олесею Ященко, яка виступала на схожу тему 4 квітня. Тоді студенти мали змогу дізнатися більше про відділ з перевірки інформації, що виник на початку повномасштабного вторгнення.

У рамках попереднього вебінару Олеся детально розповіла про різновиди неправдивої інформації та форми, які вона може набувати. Вона поділилася методологією оцінки інформаційних джерел і продемонструвала аналіз інформаційних хвиль за період з грудня 2022 по травень 2023 року.

Ми вдячні команді «Ґвара Медіа» за можливість поглибити знання про фактчекінг та дезінформацію, які є важливими не тільки професійній діяльності журналіста, а й в забезпеченні особистої безпеки.

Безкуба Альона СМК47

Бренд-райтер, копірайтер, контент-менеджер чи контент-архітектор: професії-близнюки чи кардинально різні посади? Про це говорили студенти на зустрічі з випускницею кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Маргаритою Пінчук

16 жовтня відбулась зустріч з Маргаритою Пінчук - випускницею кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій, бренд-райтеркою в IT-команді NIX – компанії, що розробляє програмне забезпечення, вебзастосунки, надає послуги віддаленого адміністрування та IT консалтингу.

У рамках курсу «Менеджмент контенту вебсайту» (викладач - доцент Лілія Змій) Маргарита поговорила зі студентами про сучасні алгоритми та принципи створення контенту для вебресурсів, прийоми та техніки роботи з інформацією, а також звернула увагу на тонкощі підготовки текстів, які зацікавлять аудиторію.

Студенти соціологічного факультету отримали цінні поради щодо організації роботи з контентом та інструментів, що полегшують процес його створення. «Це було цікаво та корисно! Розуміння того, як створювати якісний контент в умовах конкуренції, що працюватиме на репутацію компанії та залучатиме користувачів, - це важлива складова успішного брендингу», - поділилась враженням одна із учасниця онлайн-зустрічі Вікторія Погрібняк, студентка 2 курсу.

Захоплюючою  частиною події стало практичне завдання, яке отримали всі присутні.

Зустріч була надзвичайно інформативною і корисною для студентів, які змогли отримати можливість дізнатися про практичні аспекти роботи у сфері контент-менеджменту та комунікацій.

Рудик Анастасія, студентка групи ССК-41

Студентка соціологічного факультету Єлізавета Кобернік здобула призове місце у VIII Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт "Аналіз соціальних даних 2024"

Студентка 4 курсу соціологічного факультету, освітня програма «Соціологія комунікацій, реклами та зв’язків з громадськістю» Єлізавета Кобернік посіла 3 місце у VIII Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт "Аналіз соціальних даних 2024" / "Social Data Analysis 2024", який організується факультетом соціології КНУ імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - Ігор Даниленко, викладач кафедри методів соціологічних досліджень соціологічного факультету.

Конкурс "Social Data Analysis 2024" передбачав два етапи:
• написання аналітичних робіт, серед яких журі відібрало ТОП-10 найкращих;
• виступ на конференції із презентацією, що відбувся 24 серпня.

Конкурсна робота "Інтерес та довіра до медіа в Україні" стосувалась аналізу споживання контенту через найпоширеніші джерела інформації від друкованих газет до соціальних мереж. Дослідження базувалось на емпіричних даних «World Values Survey», що було проведено в Україні у 2020 році, а також на застосуванні методу кабінетного дослідження вторинної інформації публікацій аналітичних звітів.

Єлізавета Кобернік: “У реаліях сьогодення актуальність теми невичерпна. Тривалий час українське суспільство стикається з викликами інформаційної війни, боротьба за увагу аудиторії та сфери впливу в медіапросторі спонукають відстежувати кількісні показники, особливо коли мова йде про порівняння каналів комунікації, демографічні портрети їх аудиторії, лояльність як фактор залученості до споживання контенту та швидкі зміни медіаландшафту внаслідок цифровізації. Процес дослідницької діяльності захопив мене та навчив новим підходам до постановки і розв'язання проблеми. Окрема подяка науковому керівникові Даниленку Ігорю Віталійовичу, який направляв хід роботи до застосування комплексних та нестандартних методів аналізу” .

Вітаємо Єлізавету Кобернік з нагородою і запрошуємо студентів та викладачів не боятися брати участь в наукових дослідницьких конференціях, що дає не тільки новий професійний досвід, а й демонструє якість освіти на соціологічному факультеті.

Пресцентр соціологічного факультету

Онлайн-екскурсія Центром журналістської солідарності та секрети майстерності від Ганни Черненко - журналістки Новин 24 каналу (Національне телебачення) та Громадського радіо

Навчання на соціологічному факультеті має свою особливість – у процесі навчання студентів постійно беруть участь практики, експерти. Кожна зустріч з професіоналами, які долучаються до лекційних і семінарських занять студентів факультету, розширює професійні горизонти майбутніх соціологів та журналістів.

У рамках курсу «Менеджмент контенту веб-сайту» (викладач доцентка Лілія Змій) 24.09.2024 року відбулася онлайн зустріч з Ганною Черненко - журналісткою Новин 24 каналу (Національне телебачення) та Громадського радіо, співкоординаторкою Центру журналістської солідарності в Харкові від Національної спілки журналістів України.

Ганна провела онлайн-екскурсію Центром журналістської солідарності та показала місця для роботи журналістів, захисний бронежилет і каску, які приїхали нещодавно з Покровська, невеличкий музейний стенд з «трофеями» війни - російська каска, частини боєприпасів, сухпайок. Центр працює сьогодні з метою полегшити роботу журналістів, бере участь у заходах підтримки журналістської спільноти та допомагає іноземним журналістам висвітлювати події в Харкові та Україні.

Одним із основних моментів, які були висвітлені під час зустрічі, були питання роботи медійників із контентом для різних медіаканалів і веб-сайтів. Знання алгоритмів збору та обробки інформації, вміння створювати матеріали з урахуванням платформ, на яких вони будуть публікуватись, здібності працювати в редакційних командах – ось те, що потрібно сьогодні медійникам сьогодні на думку Ганни. Також варто аналізувати медіа, їх роботу з аудиторією та звертати увагу як на міжнародні, національні, так і на локальні джерела інформації.

Під час спілкування були обговорені практичні можливості фахівців із комунікацій в організації. І одна із потужних рекомендацій, яку надала Ганна, стосувалась цінності занурення в практичну роботу та життя свого колективу в кожній організації, в якій спеціалісти із комунікацій і зв’язків з громадськістю можуть себе реалізувати.

Ганна Черненко розповіла й про свій професійний досвід, про особливості журналістської діяльності під час воєнного стану в країні та відповіла на запитання, які цікавили студентів – як поставити голос радіоведучого, з якими темами під час війни журналісту працювати найважче, як не опускати руки, не піддатись емоціям та зробити свої професійні завдання. Анна поділилась особистим досвідом у складних ситуаціях, зокрема під час роботи медійників із людьми, які зазнають втрат і мають фізичні або психологічні травми під час війни.


Горбунова Анастасія, СМК-32

Про радіо і не тільки з ведучим новин Іnformator.fm Артемом Россінським

 

10 вересня 2024 року гостем соціологічного факультету був Артем Россінський - тележурналіст і радіоведучий новин (Дніпро). На зустрічі зі студентами та викладачами Артем розповів про роботу радіоведучого, місцевого тележурналіста і кореспондента національного каналу, а також про роботу редактора. Артем поділився досвідом про те, як змінилася робота журналіста із початком повномасштабної війни, наводячи приклади з власної професійної діяльності журналіста і ведучого новин. 

Студенти дізналися професійні секрети ведучого радіоновин, отримали поради з підготовки до професії ведучого і розвитку вимови. Наприклад,– багато читати вголос, не їсти перед виходом в ефір, уважно читати текст і знати значення тих слів, які приходиться промовляти. Цікаво було почути і порівняти, як звучить голос журналіста в ефірі та в буденній ситуації. 

«Журналістика для мене - це пристрасть, любов до героїв сюжетів, відчуття перебування на потрібному місці. Розуміти, що твоїми словами та твоїми очима безліч людей почують і побачать важливу й цікаву тему - справжній кайф». Надихаючим для студентів побажанням став заклик добре вчитися і стати крутими журналістами. 

З 2024 року Іnformator.fm є базою для проведення виробничої практики студентів соціологічного факультету.

Добре чи все ж таки відмінно? 142 студенти та студентки бакалаврських програм кафедри протягом двох тижнів представляли результати своїх досліджень кваліфікаційним комісіям

Успішно завершилися захисти кваліфікаційних робіт студентів та студенток бакалаврських програм кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій. 

142 випускники успішно виконали програми навчання і скоро отримають заслужені дипломи бакалаврів з соціології комунікацій, реклами та зв’язків з громадськістю за спеціальністю 054 Соціологія і журналістів, фахівців з медіакомунікацій та зв’язків з громадськістю за спеціальністю 061 Журналістика. 

Це найбільше число студентів, які випускалися одночасно не тільки на кафедрі прикладної соціології та соціальних комунікацій, а й на соціологічному факультеті за всю його майже уже 40 - річну історію! 

Студентів 4 курсу було так багато, що задоволення і честь бути науковими керівниками з проведення дослідження і створення комунікативного чи медіапроєкту студентами розділили викладачі всіх кафедр соціологічного факультету. Студенти самі обрали наукового керівника. Того, з ким бажали реалізувати свій фінальний навчальний проєкт. Той самий випадок, коли викладач і студент доповнювали і збагачували знання і досвід один одного. 

Цікаві теми робіт і проєктів, дискусії, питання викладачів і відповіді студентів створили чудову атмосферу взаємного інтересу і поваги. Дякуємо всім науковим керівникам і студентам за це свято підведення підсумків чотирирічного навчання в надскладних умовах і для студентів, і для викладачів. Пандемія, війна дали мало можливостей навчатися в аудиторіях, але це не вплинуло на особливий дух і атмосферу, що властиві навчанню в університеті. 

Щиро дякуємо всім керівникам кваліфікаційних робіт, деканці соціологічного факультету Олені Мурадян, керівникам всіх кафедр соціологічного факультету - професорці Людмилі Сокурянській, професорці Лідії Стародубцевій, доцентці Ірині Кузіній, доценту Дмитру Бойку, доцентці Ірині Євдокимовій, - за роботу зі студентами протягом цього фінального етапу навчання, а також дякуємо рецензентам, секретарям і членам кваліфікаційних комісій. Це відповідальна і непроста робота, з якою дуже добре впоралася наша Sociofamily. 

Далі – вступні іспити в магістратуру. Маємо на соціологічному факультеті чудові магістерські програми з соціології, журналістики, соціального менеджменту. Запрошуємо стати студентами магістратури і за півтора року - представляти нові кваліфікаційні роботи. А поки що відпочинемо і відновимо сили!

Які карʼєрні можливості створює соціологічна освіта? В інтерв’ю з деканкою соціологічного факультету Olena Muradyan можна отримати відповідь на це питання

Інтерв'ю з деканкою соціологічного факультету Оленою Мурадян відкриває цикл зустрічей з деканами факультетів Каразінського університету.

Дякуємо доцентці кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій, директорці Центру розвитку кар’єри нашого університету Олені Волянській за роль ведучої, університетській медіастудії та її директору, викладачу нашої кафедри Михайлу Проценко, нашим випускникам, співробітникам медіастудії та Центру зв'язків з громадськістю за це відео, яке дасть розуміння професії соціолога і комунікатора і представить особливості навчальних програм соціологічного факультету. Відео розміщено тут

Журналістика на соціологічному. Широкі перспективи для самореалізації та працевлаштування

 

Протягом навчання на програмі соціологічного факультету «Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю», я мріяла стати журналістом, але уже на 1 курсі зрозуміла, що поєднання вивчення основ журналістської професії з соціологічними науками відкриває для мене набагато ширші горизонти. 

Працюючи в сфері Sozialleistungen (Німеччина), я маю унікальну можливість допомагати українцям адаптуватися до нового життя за кордоном. Моя робота зараз - надання соціальних послуг та консультацій, допомога з документами з інтеграції українських біженців в Німеччині. Згодилися знання з соціології та психології, отримані на соціологічному факультеті. 

Мені всього 22 роки, але вже відчуваю впевненість у тій справі, яку роблю. Цікаво, що часто люди підходять до мене і питають: "Where are you from?" (Звідки ви?). З гордістю відповідаю: "I'm from Ukraine" (Я з України).  Перший довоєнний рік навчання оффлайн був наповнений новими знаннями і знайомствами, а наступні роки навчання змусили гнучко поєднувати освіту на соціологічному і роботу за межами України.

Завершую своє навчання в цьому році. Отримаю диплом з журналістики, але маю знання й з соціології. Дякую!

Поліна Забігайло, студентка 4 курсу

Привіт майбутнім магістрам!

З радістю представляємо вам нашого нового друга — СоціоМага, який створений для того, аби зробити вступ до магістратури на Соціологічний факультет Каразінського університету максимально простим та зручним. Соціомаг може надати усю необхідну інформацію про магістерські програми, які пропонує факультет та основні вимоги до вступу, допомогти бути у курсі важливих дат та подій пов’язаних зі вступом, швидко знайти контакти приймальної комісії.

Для того, аби скористатися чат-ботом потрібно лише перейти за посиланням https://t.me/sociomag_bot у Telegram, або ввести у пошуку @sociomag_bot. Чат-бот розроблений магістранткою К. Кікоть у межах курсу "Практикум: робота із комунікативними сервісами управління" (викладач доц. Т. Байдак), який викладається у рамках магістерської програми “Цифровий соціум”, щоб дізнатися про цю програму більше, не витрачайте часу і знайомтеся з нашим помічником ближче.

Нехай вступ до магістратури буде легким та успішним!

 Ксенія Кікоть

Відточуємо критичне мислення разом з журналісткою Гвара Медіа Алесею Ященко

Боротьба з маніпуляцією та неправдивою інформацією в сучасному інформаційному просторі стає все більш актуальною та важливою. Де шукати правду? Про це говорили з журналісткою Ґвара Медіа, випускницею соціологічного факультету Алесею Ященко.

Ґвара мадіа - це регіональна редакція, яке займається документалістикою - фіксують та висвітлюють воєнні злочини. Медіа має розроблену на базі стандартів міжнародної мережі фактчекінгу методологію для оцінки інформації. 

Не тільки журналісти, а будь хто може відправити інформацію на бот -перевірку, яка зараз доступна в телеграмі, вайбері та вотсапі, а команда факт-чекерів Гвара Медіа її опрацює та надасть свій аргументований висновок.

Відеозапис зустрічі - на YouTube каналі кафедри

Яна Брензей: «Щастить тільки тим людям, які щось роблять»

30-го квітня 2024-го року для студентів соціологічного факультету була проведена онлайн-зустріч з українською журналісткою, яка вже 12 років будує свою карʼєру на українському телебаченні, а також є блогеркою та співавторкою YouTube-проєкту «Палає», який наразі налічує майже 150 тис. підписників - Яною Брензей.

У своєму монолозі спікерка розповіла про те, який шлях вона пройшла задля здійснення дитячої мрії, розібрала цікаві кейси зі свого журналістського досвіду, підняла тему мотивації та вигоряння, поділилась із нами секретами створення контенту для YouTube, а також дала 6 універсальних порад для майбутніх спеціалістів у сфері медіа:

1. «Ніколи не слухайте тих, хто каже вам що це неможливо»

2. «Для результату потрібен час»

3. «Проявляйте ініціативу»

4. «Ризикуйте та беріть на себе відповідальність»

5. «Не загубіть свою репутацію»

6. «Розвивайте базову ерудицію».

Якщо Ви вважаєте, що всі місця в професії вже зайняті, якщо Ви не знаєте з чого почати будувати свою журналістську карʼєру або якщо Вам здається, що всім хто працює на посаді Вашої мрії просто пощастило - Вам буде цікава рефлексія нашої спікерки Яни Брензей щодо цих та інших актуальних тем.

Запис зустрічі можна подивитись тут.

YouTube: @palaye

Instagram: @yanabrenzey

Олеся Беззубченко, студентка 4 курсу