Серед безлічі віршів, які написані про університети, є один, що належить Клайву Стейплзу Льюїсу, автору "Хронік Нарнії".
Однак з'явився він задовго до "Хронік", був опублікований у поетичній збірці "Spirits in Bondage" 1919 року. І тому ми нині прочитаємо його вповні: на цих рядках лежить тінь Першої світової війни, з якої 20-річний Льюїс щойно прибув до Оксфорда. Вчитися, заглиблюватись у словесність - античну, англійську, різну.
Тепер цей вірш звучить і українською.
Переклад доцента нашої кафедри Романа Трифонова, зроблений цього літа.
К. С. Льюїс
ОКСФОРД
Як добре, що тут є палаци миру,
І дисципліни, й мріянь, і бажань,
Щоб зберегли ми спадщину і віру —
Хай Дух живе між прагнень і пізнань;
Щоб іскру Божу зберегли навіки,
Заплутані в борні тваринну сіть,
Де біль звірячий і звірячі ліки,
Де вбивство — праця, а потіха — хіть.
Не буде так. Стоятиме у блиску
Єдине місто, що в душі не звір,
Яке постало не заради зиску,
В якім жадоба не туманить зір.
Ми не лише тварини. В цьому блиску
Розпались пута, стали вежі мрій.
Гойдається, мов чарівна колиска,
На хвилях часу град цей осяйний.
Вона не кам’яна, оця будова,
Вона з людських надій і поривань,
Вона — твердиня і вона — основа,
Де Дух не знатиме розчарувань.
Немає коментарів:
Дописати коментар