Вища освіта у "ковідні" та "постковідні часи"

Минулого тижня відбулися читання пам'яті Наталії Паніної. 

Цього року через пандемію конкурс молодих соціологів було перенесено на наступний рік, а в онлайн-конфренції, на якій обговорювався постковідний світ, взяли участь завідувач кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій доктор соціологічних наук Віль Бакіров та магістрант освітньої програми "Соціальні технології" кафедри Марк Агарков.

"Вища освіта переживає грандіозні зміни. Практично за одну ніч нам довелося перебудовувати формат та переходити на онлайн-навчання, і це змогли подолати не всі заклади вищої освіти. Зараз ще тривають дискусії: як краще перейти в онлайн, які сервіси є кращими, які технології, як навчати студентів та викладачів.

Але це далеко не всі проблеми, які варто тримати в фокусі нашої уваги. Трансформація освіти набагато складніша та небезпечніша з точки зору фундаментальних соціальних наслідків. Вища освіта - одна з підвалин соціального устрою. І якщо вона зруйнується та деградує, то і всі інші інститути можуть чекати потрясіння: і економіку, і медицину, і бізнес. Нам всім слід думати, що буде з вищою освітою, якщо ця пандемія затягнеться".

Більше - в матеріалі Укрінформу "Людина мережева і закрите майбутнє: соціологи про світ після пандемії".

Презентація Віля Бакірова та Марка Агаркова - за посиланням

Чи задоволені першокурсники навчанням? Емоції - на фото!

Студенти першокурсники завершують навчання в першому семестрі. Чи отримані знання - дізнаємося скоро під час сесії. А чи отримані позитивні емоції - бачимо прямо зараз на їх обличчах.

Минулої п’ятниці студент 3 курсу соціологічного факультету й одночасно співробітник відділу реклами та брендингу нашого університету Іван Александров провів для прешокурсників заняття з "аудіо монтажу". 

На прикладі записаних першокурсниками подкастів, розбиралися з тим, як зробити аудіоподкаст для соціальних мереж.

Першокурсники навчаються записувати подкасти на базі університетського студентського радіо ЗІР під керівництвом Аліни Баранікової, нашої випускнці, яка також в свій час пройшла стажування на студентському радіо та успішно працює в команді радио ЗІР уже третій рік.

Більше фото тут 

Карантинні виробничі практики – новинка осіннього семестру

Дистанційне навчання продовжується і ми змушені адаптовувати до нього не тільки лекції та практичні заняття, а й інші необхідні форми навчання - стажування, майстер класи і виробничу практику. 

В листопаді ми перевірили нову форму проведення виробничої практики – студенти першокурсники освітньо-професійної програми «Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю» на базі пресцентру соціологічного факультету пройшли інтенсивне навчання за пілотним навчальним курсом Digital 1.0 із створення комунікаційних ресурсів для власних ідей бізнес або соціальних проектів. Здавалося б, що ж незвичного. Нетрадиційним є те, що викладачами були практикантки - студентки 4 курсу Ліна Внукова, Діана Пінчук та Ілона Ландик - засновниці DIL agency.

Сьогодні, на презентації підсумкових проектів першокурсників за результами виробничої практики старшокурсників ми переконалися – рішення дозволити старшокурсницям протестувати пілотний проект було правильним – виграли всі сторони – першокурсники зробили свої перші практичні кроки, і досить впевненно, про що свідчать їх роботи. Студентки – засновциці DIL agency – розробили новий продукт навчальний курс для новачків в smm і можуть просувати нову послугу на ринку освітніх послуг. Кафедра протестувала нову форму виробничої практики студентів старшокурсників і також виграла, прийнявши ініціативу студентів.

Практика завершилась, але попереду ще багато цікавого і для першокурсників, і для наших старших студентів.

Про зміни, що приносить цифрова епоха у наше буття - аспірантка кафедри Вікторія Крижанівська

 

Вікторія Крижанівська, аспірантка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій соціологічного факультету


Соціальні комунікації є стрижневою характеристикою функціонування соціуму. У XXIстолітті соціальні комунікації значно трансформувалися, що обумовлено подоланням просторово-часових обмежень завдяки появі інформаційно-комунікативних технологій та нового комунікативного простору в мережі Інтернет, що розширило можливості для здійснення комунікативних практик та сприяло появі нових комунікативних майданчиків та технологій.

Незважаючи на стабільну структуру комунікації, самого комунікативного акту, яка залишилася незмінною з самого початку свого існування (комунікатор, реципієнт, інформація, канали передачі інформації тощо), соціальні комунікації знаходяться у перманентних змінах, що пов’язано з їх динамічною складовою – технології та канали комунікації, простір комунікацій, адже з еволюцією людства та технологічним прогресом соціальні комунікації значно трансформувалися, пройшовши «шлях» від наскельних малюнків до короткого повідомлення у месенджері. Відповідно, постає питання, які особливості соціальних комунікацій можна виокремити у сучасному суспільстві?

У цифрову епоху, в умовах диджіталізації соціальні комунікації опинилися під значним впливом нових комунікативних технологій та соціальних медіа, що породило феномен онлайн-комунікацій та, у свою чергу, зменшило просторові та часові обмеження для комунікацій, що дозволяє не лише спілкуватися з один одним у будь-який зручний момент та на будь-якій відстані, але і навіть бачити один одного (Zoom, Skype, Google Meet та інші додатки). Зокрема, на особливості комунікацій у цифрову епоху звертав увагу іспанський дослідник Хосе Луїс Оріуела, який виділив декілька характеристик сучасних комунікацій[1]:

1) зміна ролі користувача, який є не лише пасивним реципієнтом, а стає активним творцем та ініціатором комунікацій;

2) заміна мономедіа на мультимедіа – поєднання декількох медіа та форматів для передачі інформації та здійснення комунікації;

3) формування нової мови мультимедіа – гіпертекст;

4) концепт «у реальному часі» – постійна присутність у веб-середовищі, що прийшло на зміну частковій та уривковій присутності;

5) зміна моделі взаємодії з інформацією – модель доступу замість моделі розповсюдження;

6) дефіцит інформації та доступу до неї змінився надлишком та вседоступністю інформації;

7) вертикальна комунікація (зокрема, від ЗМІ до аудиторії) замінюється багатосторонніми горизонтальними зв’язками, коли кожен може бути ЗМІ/блогером, автором, ініціатором комунікацій, тобто виникає інтерактивність та комунікацію за моделлю «від багатьох до одного».

Це ті елементи, які сутнісно трансформують соціальні комунікації у цифрову епоху.

Пропонуємо коротко розглянути ті особливості, які притаманні соціальним комунікаціям у сучасному суспільстві.

По-перше, варто звернути увагу на інтенсивність комунікацій. Зокрема, сьогодні людина за день споживає стільки інформації, скільки у Середньовіччі (у XV ст.) людина споживала за рік. Тобто значно збільшився обсяг інформації та комунікацій між індивідами. Ми знаходимося у постійному вирі інформації та комунікацій (у поєднанні онлайн- та офлайн-комунікацій), повинні постійно брати участь у різних формах комунікацій, фільтрувати інформацію та комунікації, здійснювати аналіз інформації – її істинність (убезпечення від дезінформації та фейкової інформації) та джерела надходження (довіра до суб’єктів, які надають нам інформацію чи є акторами у здійсненні комунікації).

Відповідно, можемо казати про виникнення інформаційного / комунікативного шуму – наявності великого обсягу інформації та комунікацій різного спрямування, що не завжди відповідає потребам та інтересами індивіда, що потребує, у свою чергу, відсіювання та фільтрацію інформації та комунікацій, пошук у великому різноманітті інформації того, що дійсно цінне та необхідне. Виникає «інформаційне перенасичення» (за визначенням Е. Тоффлера[2]), що проявляється у втраті можливості обробляти великі масиви інформації, аналізувати їх, концентрувати увагу на певній інформації довгий час (ось чому, наприклад, деякі соціальні медіа вводять обмеження для тривалості чи обсягу контенту – 15 секунд для stories, відео до 1 хвилини в Instagram, 140 символів для посту у Twitter тощо, тобто створення контенту, який потребує мінімум зусиль для концентрації уваги та сприйняття інформації).

По-друге, наслідком інтенсифікації комунікацій та інформаційного шуму є феномен комунікативної втоми – перенасичення комунікаціями внаслідок їх надвеликої інтенсивності та всеохоплюваності, відсутності просторових та часових обмежень, що призводить до фільтрації комунікацій у різних сферах, їх пріоретизації та уникнення частини комунікацій, тобто втеча від комунікацій. Відповідно, актуальним стає пошук інструментів, які здатні привернути та втримати увагу соціальних акторів до певної інформації / контенту / комунікації.

По-третє, в умовах комунікативної втоми та бажання уникнути комунікацій внаслідок перенасичення ними, постає питання щодо привернення уваги для здійснення комунікації чи надання інформації. Відповідно, можна казати про трансформацію форми комунікації та надання інформації. Ключовим аспектом у сьогоденній комунікації стає її візуалізація, відхід від великого обсягу текстового матеріалу до візуальної передачі змісту. Прикладом цього може бути інфографіка – візуальне відображення змісту повідомлення через візуальні символи з мінімальним супровідним текстовим поясненням; анімація як елемент привернення уваги до повідомлення; motion design (сучасний тренд у дизайні та веб-дизайні, проте який є важливою складовою для формування якісного контенту та привернення уваги цільової аудиторії, здійснення комунікацій через візуальну складову). У безпосередній комунікації візуалізація комунікації полягає у тому, що наразі емоції або будь-які реакції можна передати через емодзі та різні стікери (стікер-паки у месенджерах), коли замість текстового повідомлення можна надіслати зображення чи символ для демонстрації свого ставлення, сприйняття інформації, емоційного стану тощо. Це можна сприймати як своєрідне спрощення комунікації, адже зменшує витрати часу на написання відповідей.

І в рамках таких трендів, особливо щодо візуалізації та перенасичення інформацією, є загроза того, що форма замінить зміст. Так, прикладом цього може бути розвиток та поява Instagram та особливо TikTok, де ключову роль відіграє зображення чи відео (як особисті, так і розважального характеру), де не робиться акцент на створенні чи передачі якоїсь важливої інформації, адже основна мета – привернути увагу формою подачі інформації та яскравим, незвичайним контентом.

По-четверте, як було зазначено, комунікації значно трансформувалися під впливом виникнення та розвитку веб-технологій і соціальних медіа. Так, перехід від концепції web 1.0 до концепції web 3.0 значно змінив роль суб’єктів комунікації: якщо у період web 1.0 користувачі були пасивними отримувачами інформації (одностороння комунікація), то основою концепції web 2.0 стає співучасть та співтворчість користувачів в інтернет-просторі, коли користувачі не лише отримують певну інформацію, але і створюють її, є ініціаторами комунікацій. Ключовою характеристикою концепції web 3.0 стає формування великих масивів даних (Big Data), формування автоматизованої системи відслідковування та збереження поведінки користувачів в інтернеті, фіксування їх інтересів, звичок та уподобань, що зводиться в одну глобальну базу даних з метою подальшого використання, зокрема з комерційною метою (реклама, таргетинг, ремаркетинг, поведінковий таргетинг тощо). Це також елемент забезпечення комунікацій в інтернет-просторі завдяки точному знанню інтересів та потреб користувачів, клієнтів. Зокрема, наслідки функціонування такої концепції підіймаються у фільмі «Соціальна дилема»[3] (Netflix, 2020), в якому колишні топ-менеджери Facebook, Twitter, Google, Instagram та ще декількох соціальних медіа розповідають про штучний інтелект, алгоритми роботи соціальних мереж та впливу на користувачів, зокрема, про формування «інформаційної бульбашки» навколо людини – створення окремого світу (своєї стрічки новин, рекомендацій тощо) у Facebook для кожної людини (ілюзія того, що ми самі це створюємо), про поляризацію думок (інформаційна бульбашка нібито нашого вибору створюється із однобічного погляду на певні ситуації, відкидаючи протилежні чи опозиційні, тобто створюється гомогенний інформаційний простір відповідно до уподобань людини, шо створює ілюзію, що «так думає більшість»), про влив лайків та залежність від соціальних мереж тощо. Це ті елементи, які значно впливають на соціальні комунікації у сучасному світі, адже всі ці алгоритми закладають основи поведінки в інтернет-просторі, основи наших комунікацій, які наразі переміщаються переважно в онлайн-середовище, та впливають на практики у повсякденному житті та спілкуванні. Так, сьогодні підліткам та молоді (представникам покоління Z) набагато зручніше і простіше написати у месенджер чи на пошту, ніж подзвонити та поговорити face-to-face, простіше написати запит у Google для пошуку інформації, ніж прочитати книгу. Це один із прикладів того, як соціальні медіа змінюють комунікації. І таких змін багато у всіх сферах суспільного життя.

Таким чином, соціальні комунікації у XXI столітті значно трансформувалися під впливом інформаційно-комунікативних технологій, появи соціальних медіа та виникнення нових комунікативних технологій. Характерними рисами сучасних соціальних комунікацій є їх деієрархізація, нелінійність, наявність багатосторонніх горизонтальних зв’язків, з можливістю кожного ставати автором та ініціатором комунікацій чи створення певної інформації / контенту, формування мультимедіа та специфічної мови – гіпертексту, переважання візуальної складової у комунікації, спрощення та мінімалізм у комунікаціях (зменшення обсягу текстової інформації, заміна тексту символами), що є наслідком інформаційного перенасичення та комунікативної втоми і, відповідно, потребує зменшення обсягу витраченого часу на здійснення комунікацій, особливо у веб-просторі. Це лише невеличка частина тих змін, що приносить цифрова епоха у наше буття та взаємодію, адже зачіпає усі аспекти життя суспільства, породжуючи все нові та нові практики взаємодії та комунікацій в онлайн- та офлайн-просторі.

---

[1] Jose Luis Orihuela The 10 new paradigms of communication in the digital age. URL: https://medium.com/@jlori/the-10-new-paradigms-of-communication-in-the-digital-age-7b7cc9cb4bfb

[2] Э. Тоффлер Шок будущего. Часть V. Пределы адаптации. Глава 16. Шок будущего: психологический аспект. URL: https://gtmarket.ru/laboratory/basis/4797/4814

[3] Фільм «Соціальні ділема»: https://rezka.ag/films/documentary/35645-socialnaya-dilemma-2020.html

 

Які особливості в цілому мають сучасні соціальні комунікації та як ці особливості змінюють наш світ? - знає слухачка наукового семінару доктора соціологічних наук Віля Бакірова, аспірантка Дар'я Яшкіна

 

Особливості соціальних комунікацій у сучасному світі

Яшкіна Дар’я

Вочевидь, коли ми розглядаємо сучасний світ, будь-який соціолог казатиме, що сучасний світ (а саме перша половина 21-го століття) має такі характеристики: глобалізований, індивідуалізований, диджиталізований та таке інше. Але ж за цими широкими та доволі абстрактними характеристиками, ховаються більш конкретні та не одразу помітні особливості, що кожного дня впливають на суспільство та змінюють його. Будь-яке суспільство існує завдяки комунікації та саме від неї залежить буття суспільства як такого. Отже, спробуємо виокремити деякі особливості соціальної комунікації, що з’явилися за останні декілька десятків років. Аби побачити особливості сучасних соціальних комунікацій, окреслимо основні сучасні характеристики елементів комунікацій. Гарольд Лассуелл, роздивляючись моделі комунікації, виокремлював 5 обов’язкових елементів комунікації, що відповідали на такі питання:

Хто?- Комунікатор.

До активного розвитку інтернет-мереж та процесу диджиталізацї реципієнт майже завжди був певен, хто є комунікатором, комунікація частіше відбувалась тет-а-тет, анонімність меседжу зберегти було складніше. Зараз з соціальних мереж ми отримуємо безліч інформації, що деперсоналізована, або з’ясування того, хто є комунікатором, потребує додаткових дій. З одного боку, це є очевидним та давно вивченим фактом, — у разі можливості анонімності люди можуть більше виражати свої думки, бути більш активними та сміливими (так, наприклад з’явився феномен «диванних критиків» у Facebook [1]). Але я вбачаю ще одну цікаву річ: зараз дуже популярним каналом інформації є так звані «пабліки» або «канали» у соціальних мережах. Загальна ідея цих каналів у тому, що будь-хто може опублікувати будь-яку новину, але звичайний реципієнт, який читає цю чергову новину про те, що у Шевченківському районі Харкова знов з крана тече помаранчева вода, не знає, хто саме надав цю інформацію. Особливістю це я вважаю тому, що популярність таких анонімних каналів інформації є вищою за популярність «офіційних» та не анонімних інформантів. Так, наприклад, у популярній в Україні мережі «Тelegram» є канал «Харьков 1654», що налічує 46 096 підписників (новину може надіслати кожний користувач мережі та вона буде опублікована анонімно), офіційний телеграм канал «ТСН.ua», що є службою новин по всій Україні, налічує 56 566 підписників, а неофіційний та незрозуміло чий канал «Новини України» налічує 111 036 підписників. З одного боку, це свідчить про суспільство без довіри за Беком, наприклад, але з іншого – ми бачимо, що люди більш схильні довіряти анонімним меседжам. Це є ознакою не тільки недовіри до офіційних комунікаторів. За умов великої кількості інформації та її джерел ми маємо критично ставитись до інформації, до анонімної інформації критично ставитись простіше.

Авжеж, наданий приклад та пояснювальна модель не є вичерпними, вони приведені лише як ілюстрація однієї з сучасних особливостей комунікаторів.

Що?- Інформація.

Відкритість суспільств, глобалізація, демократизація – все це зумовлює зростання кількості інформації, що отримує людина на тиждень, на день та навіть на годину. Збільшуються соціальні мережі (у соціологічному сенсі терміну), зростає кількість каналів комунікацій, тому за короткий проміжок часу людина може отримати у рази більше інформації, ніж будь-коли раніше – це очевидно. Менш очевидним мені здається той факт, що зараз меншу популярність має інформація пізнавальна, а більшу розповсюдженість має інформація емоційна. Наприклад, кожного дня ми отримуємо інформацію про кількість хворих на COVID-19, але потім ми отримуємо безліч меседжів саме емоційного характеру з приводу кількості заражених, ми обговорюємо це кожного дня, але здебільшого ми ділимося своїми почуттями та емоціями, але не передаємо нового знання у повсякденні. Іншим прикладом кількісної переваги емоційної інформації є зростання кількості саме розважальних програм в інтернет-мережі та на телебаченні. Так, зараз на українському телебаченні майже немає програм «Що?Де?Коли?» або «Найрозумніший», проте «Танці с зірками», «Маскарад» та інше збільшують свої рейтинги. Звичайно, це є наслідком перенасичення інформацією упродовж дня, де наприкінці дня після роботи індивіди бажають розслабитись та не думати взагалі, але й упродовж робочого дня кількість інформації емоційної також зростає.

Як?- Канали.

Вже було зазначено, канали інформації змінюються переважно завдяки новітнім комунікативним технологіям, та в даному контексті для нас важливою представляється можливість фізичної дистанції, в середньому у світі людина витрачає 3 години 40 хвилин на день у мобільних додатках[2], вагома частка з яких саме соціальні мережі. Якщо ще декілька років тому наявність месенджера, соціальної мережі дозволяла зв’язатись з іншою за умов знаходження на різних континентах, в різних країнах та інше, то зараз (дуже утрований приклад) мій батько, коли чайник закипів, пише мені СМС у сусідню кімнату, замість того, щоб прийти і сказати, або покликати з кухні. Зростання ролі фізичної дистанції у соціальних комунікаціях також відображається на такому прикладі: у разі виникнення якоїсь проблеми або питання раніше треба було просто встати та піти постукатись у двері відповідального за це питання та спитати чи обговорити проблему, зараз «постукатись у двері» виглядає крайньою мірою. Зараз спочатку треба написати на імейл чи у соціальну мережу, потім, якщо лист не спрацює, можна вже подзвонити. І тільки у крайньому разі, коли все це вже не спрацювало, треба йти, але попередньо подзвонити і сказати, що зайдеш. І так, можна пояснити це тим, що так зручніше та на це витрачається менше часу, але факт залишається фактом – комунікація відбувається через посередника – через телефон, планшет, ноутбук та інше.

Навіщо?- Ефект.

Зараз ефекти комунікації – перш за все індивідуальні вигоди, побудовані на так званій селфхелп культурі. Це добре можна проілюструвати, аналізуючи комунікації в рамках сімейних відносин: раніше, навіть коли у подружжі все було не дуже добре, розлучення виглядало останнім кроком, вживаним тоді, коли було зрозуміло, що цей вже шлюб не врятувати. Зараз розлучення це не крайній вихід, а хіба що не перше, що індивід у нещасливому шлюбі для себе бачить, бо свій комфорт та себе як особистість (а не як частину родини) ставить на перше місце.

Кому?- Реципієнт.

Тут головна та незмінна особливість – це масовість, аудиторія на яку ми можемо рознести повідомлення може охоплювати майже половину світу (якщо намагатись рознести ії у фейсбуці за допомогою реклами, наприклад). Оскільки сучасні комунікації відбуваються переважно в онлайн форматі, то я додам ще одну характеристику: контрольованість. Кожна соціальна мережа має свої алгоритми дії: не ви вирішуєте, хто побачить Вашу публікацію, вирішує алгоритм дії певної мережі.

Таким чином ми маємо 6 основних характеристик сучасних соціальних комунікацій: анонімність, емоційність, дистанційованість, індивідуалізація, масовість та контрольованість. Також сюди варто додати миттєвість та уривковість.

Тож які особливості в цілому мають сучасні соціальні комунікації та як ці особливості змінюють наш світ? На це питання ми бачимо щонайменше 4 умовно названих відповіді:

1) Новий «етикет».

Ми бачимо зміну саме правил спілкування чи комунікації. З одного боку, ми точно знаємо, що перш ніж комунікувати безпосередньо, тет-а-тет, необхідно в онлайн режимі з'ясувати чи буде це зручно, краще у текстовому форматі, аніж дзвінком. Бо дзвінком ми також можемо відволікти, або забрати зайвий час, який є у сучасному суспільстві найважливішим ресурсом. Більш того, на зміну текстовим повідомленням приходять голосові повідомлення: на запис такого повідомлення уходить часу менше, ніж на набір тексту.

Німецький соціолог російського походження Поліна Аронсон вбачає в розвитку новітніх засобів комунікацій також те, що розвиток комунікацій ускладнює ці самі комунікації аж до того, що безпосередній тактильний контакт становиться складним видом комунікації для міленіалів [3]. Дослідження, що опубліковано журналом Atlantic “Why Are Young People Having So Little Sex?” у 2018 році, звертає увагу на те, що у сучасному світі молодим людям набагато важче вступити не лише в інтимні стосунки, але й взагалі в романтичні стосунки як такі. Якщо попереднє покоління не вбачало нічого поганого у знайомстві, наприклад, у ліфті з колегою з іншого поверху з та подальшим спілкуванням, то для сучасної молодої людини це є проблемою. Молоді люди, в яких брали інтерв’ю в рамках цього дослідження кажуть, що вони б дуже бажали почати знайомитись у кафе, кіно та інше, але моделюючи таку ситуацію, вони кажуть про те, що таке знайомство здається їм неправильним, набагато легше скористатись мобільним додатком для знайомств, але й там досягти успіху не так просто [4]. Тобто ми маємо зовсім інші умовні правила не тільки ділового спілкування, але й міжособистісного.

2) Нові нерівності.

Вже не новим є вираз про те, що смартфони – для бідних. Дійсно, існує багато статей, що описують побут найбагатших людей світу, як життя офлайн: вони не купують для своїх дітей онлайн-курси, вони платять «живим» репетиторам, вони вимикають телефон під час дозвілля та інше. Це така ілюстрація того, що людське, живе спілкування, безпосереднє – відновлює свою цінність, та є важкодоступним. Це такий прояв економічної нерівності.

Але попре цю нерівність з’являються, наприклад, трудові нерівності, коли майже у всіх супермаркетах є каси самообслуговування та касири просто непотрібні, тобто їх виключають з цього комунікативного процесу, іншим прикладом є онлайн банк – Монобанк, який взагалі не має відділень, тобто виключає вид безпосередньої комунікації з людиною у банку.

Також з’являються нерівності у соціальних мережах: справа тут криється в алгоритмах. Так, якщо Ви часто відвідуєте мас-маркет, то навряд чи Вам будуть рекламувати чи інформувати Вас про заходи чи товари, яких, на думку системи, ви не достойні. Яскравим прикладом такої нерівності є справа Tinder: до 2019 року додаток для знайомств збирав дані про своїх користувачів та використовував їх таким чином: алгоритм, базуючись на рівні IQ (що вираховувався шляхом аналізу лексики у листуваннях) та рівні освіти (дані з фейсбука), вираховував індекс привабливості користувача. Важливим тут є те, що чоловіки та жінки мали різні коефіцієнти до цього індексу. Тобто жінкам з високим індексом додаток знижав бали, а чоловікам – навпаки. І додаток показував кандидатів на знайомство не як заявлено у рекламі – за тими параметрами, що ти обрав, але й тих, хто підходить тобі за індексом (на думку розробників чоловік у парі мав бути завжди статусом вище). Таким чином, якщо ти чоловік і не закінчив Гарвард, то вірогідність знайти пару в тебе менша, адже в тебе буди низький індекс привабливості[5].

3) Новий ринок (емоцій).

Також вже не одна праця написана про емоційний капіталізм та його наслідки. Однією з перших про це стала казати Арлі Хохшильд, дослідниця казала, що однією з найважчих праць стає емоційна праця. У якості прикладу вона приводить бортпровідників у літаках, однією з посадових інструкцій яких є посмішка, тобто емоція. Але сучасні комунікації передбачають саме емоційну працю, не тільки на роботі, як наслідок ми розглядаємо емоції та почуття як ресурс та раціоналізуємо. Про це у своїй роботі «Чому кохання ранить?» каже ізраїльська дослідниця Єва Іллуз. Якщо раніше ми вважали нормальним страждати від кохання (твори будь-якого поета срібного віку), то зараз закохатись бездумно здається молоді чимось страшним, тому що це не можливо контролювати, так й комунікації у сучасному світі раціоналізуються та контролюються.

4) Новий інтелект (штучний).

Ми вже не раз згадували як саме новітні технології змінюють комунікації, але, на наш погляд, найцікавішою тенденцією, пов'язаною з новітніми технологіями та соціальними комунікаціями є розвиток штучного інтелекту. На повсякденному рівні сучасності – це зараз голосові помічники: Siri (від Apple) та Alexa (від Google), ще є Аліса (від Yandex). Важливим є те, що ці помічники не тільки вже виконують функції помічника на кшталт «набрати номер», або «поставити будильник», але й «розуміють» культурні та емоційні особливості, вони програмуються не тільки на виконання команд, але й на диференціацію почуттів та й таке інше. В одному проєкті дослідники сказали Алексі (американська розробка) та Алісі (російська розробка) одне й те саме: «мені сумно». Алекса відповіла: «ось би в мене були руки, аби я могла тебе обійняти». А Аліса сказала: «Ніхто не обіцяв, що буде легко» [6]- це свідчить про багато цікавих речей, культурні відмінності, сприйняття та інше, але ми бачимо, як помічники навчаються бути більше «людиною», та деякі люди дійсно віддають перевагу спілкуванню в вільний час з подібними речами: для самотніх людей є додатки, де персонажі вивчають, чим любить займатись людина, які в неї інтереси, та пропонує цікаві статті на ці теми зранку, рекомендує відвідати певні сайти увечорі та інше. Тобто з посередників у комунікації новітні технології стають її акторами.

Але, незважаючи на все це, головним залишається одне: людині потрібна людина. Коли ми кажемо про зростання потреби в особистому просторі, процесах індивідуалізації та інше, ми ніколи не кажемо про виключення чи зменшення соціальних комунікацій, ми кажемо про їх зміну. Дослідження демонструють, що з розвитком новітніх технологій, інтенсивність наших комунікацій збільшилась, але знизився рівень та здатність до емпатії, наприклад. З іншого боку, наприклад, в Японії зростає популярність кнопкових телефонів з мінімальним набором функцій[7], а дослідження NewYorkTimes демонструє, що людська безпосередня комунікація є розкішшю[8].

Зрозуміло, що особливостей сучасних соціальних комунікацій ще безліч, та деяких ми навіть не торкнулись, наприклад, не подивились глибше на сучасні комунікації крізь призму тенденції індивідуалізації, але далі буде. Ще цікавим, але не окресленим тут, є соціальні комунікації у період карантину, оскільки саме у цей час вони показали все, на що вони здатні, у технологічному сенсі та все, що втрачає та набуває людина, у соціологічному сенсі.

Кажуть, якщо хочеш дискредитувати ідею – доведи її до абсурду. Здається, що якщо хочеш побачити особливості сучасних соціальних комунікацій – подивись на суспільство в період локдауну.

---

[1] Facebook – найпопулярніша у світі соціальна мережа станом на 2020 рік та налічує майже 2,5 млрд активних користувачів на місяць. (Digital 2020: ежегодное глобальное исследование от We Are Social и Hootsuite: https://exlibris.ru/news/digital-2020-ezhegodnoe-globalnoe-issledovanie-ot-we-are-social-i-hootsuite/)

[2] Digital 2020: ежегодное глобальное исследование от We Are Social и Hootsuite (https://exlibris.ru/news/digital-2020-ezhegodnoe-globalnoe-issledovanie-ot-we-are-social-i-hootsuite/ )

[3] https://www.colta.ru/articles/society/20476-rukami-ne-trogat-kuda-ischezli-so-prikosnoveniya

[4] https://www.theatlantic.com/magazine/archive/2018/12/the-sex-recession/573949/

[5] П. Аронсон.2020. «Любовь: сделай сам. Как мі стали менеджерами своих чувств».

[6] https://knife.media/alice-assistant/

[7] https://theoryandpractice.ru/posts/10623-net-smartfona

[8] https://www.nytimes.com/2019/03/23/sunday-review/human-contact-luxury-screens.html?referringSource=articleShare

Звіт завідувача кафедри - базовий PR документ про конкуренті переваги та перемоги кафедри

Річний звіт - найбільш значимий й інформативний документ організації, що перевершує за своїми характеристиками річні збори, прес-конференції, публікації й рекламні акції. 

Щороку завідувач кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій готує звіт за підсумками навчальної, наукової, методичної роботи кафедри. Для нас це можливість пригадати все те, чому був присвячений робочий рік і захопитися його результатами. 

Для тих, кому цікаво - звіт в.о завідувача кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій академіка НАН України Віля Бакірова за результатами роботи кафедри у 2019-2020 навчальному році

1. Навчальна робота

У 2019/2020 навчальному році кафедра забезпечувала дві бакалаврські освітньо-професійні програми та одну магістерську:

1. ОПП «Соціологія комунікацій, реклама та зв’язки із громадськістю»; спеціальність 054 «Соціологія» ( група забезпечення: Солдатенко І.О.- керівник, Хижняк Л.М., Зінюк А.В., Чернявська О.В., Кравченкова Г.М.

2. ОПП «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю»; спеціальність 061 «Журналістика» (група забезпечення: Аксьонов С.С.- керівник,

Байдак Т.М., Болотова В.О., Субота М.М., Калашнікова А.О.).

3. ОПП (другий (магістерський) рівень вищої освіти) «Стратегічні комунікації та нові медіа», спеціальність 061 «Журналістика» (група забезпечення: Аксьонов С.С.- керівник, Байдак Т.М., Болотова В.О., Субота М.М. , Калашнікова А.О.).

На бакалаврському рівні по кафедрі здобували освіту 385 студентів денної форми навчання (ССК – 197; СМК – 188) і 97 студентів заочної форми (ЗССК – 35; ЗСМК – 62) .

На магістерському рівні кафедра навчала 31студента за денною формою (ССК – 7; СКМ – 20; СЦ - 4) і 16 (ЗСМК – 15; ЗСЦ-1) за заочною формою навчання.

Загалом кафедра вела підготовку 529 студентів .

Кількість докторантів: 1 докторант.

Кількість аспірантів: 3 аспіранта.

Було випущено за денною формою навчання 48 бакалаврів за ОПП «Соціологія комунікацій, реклама та зв’язки із громадськістю» і 11 бакалаврів за ОПП «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» (загалом 59) і за заочною формою 9 бакалаврів ЗССК і 15 бакалаврів ЗСМК (загалом 24).

У цілому випущено 72 бакалаври, 19 магістрів.

Докторант Міхно Н. К. своєчасно представила дисертацію до захисту.

Кафедра забезпечувала викладання 73 навчальних дисциплін на факультеті і 6 міжфакультетських дисциплін.

Кафедра виконала загальний обсяг навчального навантаження 11811 годин. Середнє навантаження на 1 ставку науково-педагогічних працівників складало 598 год.

2. Кадровий склад

2.1. Освітній процес та наукові дослідження забезпечували 23 викладачі, з яких 12 – сумісників. Станом на 31.08.2020 р. загальна кількість науково-педагогічних працівників складала 23 особи (19,75 ставки).

Загальна кількість наукових працівників: 2 особи (2 ставки). Загальна кількість ставокнауково-педагогічних і наукових працівників станом на 21,75.

2.2. Кількість докторів наук, професорів разом із сумісникам: 5 осіб (2,25 ставки - Бакіров В.С., Хижняк О.В., Хижняк Л.М., Лисиця Н.М., Скориніна-Погребна О.В.).

Кількість кандидатів наук, доцентів разом із сумісниками: 15 осіб (13,5 ставки - Аксьонов С.С., Солдатенко І.О., Чернявська О.В., Кравченкова Г.М., Субота М.М., Зінюк А.В., Фоломєєв М.А., Болотова В.О., Хижняк О.В., Байдак Т.М., Буданова О.Б., Калашнікова А.О., Кравченко А.С., Яцура К.Г., Змій Л.М.)

Кількість ст. викладачів без ступеню: 4 особи; (2 ставки - Аніпченко С.М., Погарська Н.В., Жовнір А.О., Купалова М.М.).

82,5 % викладачів, які брали участь у навчальному процесі мають наукові ступені та звання.

До складу кафедри входять як досвідчені викладачі, так і молоді колеги. Із 23 науково-педагогічних працівників кафедри 19 викладачів мають вік до 50 років, 4 понад 50 років . Середній вік викладачів - 45 років.

2.3. Підвищення кваліфікації, виконання плану стажувань. Протягом навчального року 10 викладачів кафедри підвищили кваліфікацію у різних формах (тренінги, школи соціологів, мовні курси, освітні програми, закордонні стажування, тощо):

Професор Хижняк Л.М., ст. викл. Аніпченко С. М.: участь, навчання і організація науково-практичних заходів у програмі Школа молодого соціолога «Соціолог як експерт: практики та інсайди». Чернігівський національний технологічний університет (м. Чернігів), з 30 вересня 2019 року по 4 жовтня 2019 р.

Доцент Солдатенко І.О.: тренінг "Social Venture Weekend», Cambridge Centre for Social Innovation, Cambridge Judge Business School, з 28 лютого по 1 березня 2020; Онлайн курс «Online Introduction to Entrepreneurship Course», London MetropolitanUniversity (UK) (квітень-травень 2020); Онлайн курс «Teach Me Online: Інноваційні підходи в організації дистанційного навчання», UGEN (серпень 2020),

Доцент Байдак Т. М. Тренінг Міжнародної Асоціації IFES «Інтерактивні методи викладання громадянської освіти» (4 год).

Доцент Болотова В. О. Проходження онлайн-тренінгу та очного тренінгу для кандидатів в експерти з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у грудні 2019 – січні 2020 рр. та включення до Реєстру експертів з числа науково-педагогічних, наукових працівників Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (додаток від 03.03.2020).

Доцент Аксьонов С. С. семінар-тренінг «Соціологія в журналістиці: як правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних опитувань» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (2020).

Професор Хижняк О.В. – стажування у Ханчжоуському педагогічному університеті (КНР), щодо практик функціонування підрозділів про міжнародне співробітництво (жовтень 2019).

Доцент Кравченкова Г.М.: Підвищення кваліфікації (закордонне стажування у Польщі, Варшавський та Ягеллонський університети) в рамках проекту «Інноваційний університеті лідерство», 7- 31 жовтня 2019 р.

Старший викладач Буданова О.Б.: Школа якісних досліджень (тренінгова програма, організована компанією «ing.DIVISION» м. Київ) (жовтень-грудень 2019 р) (отримано сертифікат).

Доцент Чернявська О.В.: Курси інтенсивної англійської мови в Лінгвістичному центрі факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, м. Харків, рівень Upper-Intermediate/B2) Сертифікат – 90 годин; навчання на тематичному науково-практичному семінарі тренінг «Актуальні питання медійного права для викладачів факультетів журналістики», Центр демократії та верховенства права при підтримці посольства Швеції в Україні, м. Київ. Сертифікат – 11 годин; міжнародна методична школа-семінар «Сучасні педагогічні технології в освіті», Центр сучасних педагогічних, психологічних та управлінських технологій НТУ «ХПІ», м. Харків, (29.01-31.01.2020). Сертифікат – 15 годин; вебінар «Використання систем Бітрікс-24 в бізнесі: маркетинг, менеджмент, фінанси та управлінський облік», компанія «СОУЛ ПЛЕНТ» ТОВ (м. Харків) спільно з УАМ (м. Київ) (27.05.2020). Сертифікат – 3 години.

Доцент Зінюк А.В., підвищення кваліфікації за освітньою програмою «Українська мова в професійному спрямуванні», Центр післядипломної освіти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, без відриву від основної роботи з 3 жовтня 2019 р. по 26 грудня 2019 р.

Доцент Зінюк А.В., ст.викл. Погарська Н.В. пройшли навчання на науково-практичному семінарі «Науково-методичні аспекти та нормативно-правові засади запобігання «депрофесіоналізації/репрофесіоналізації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти», Центр післядипломної освіти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, м. Харків. Сертифікат – 4 години.

3. Результати науково-інноваційної діяльності і роботи з комерціалізації результатів НДР

3.1. Виконувалася науково-дослідна робота, що фінансується за результатами конкурсу МОН України «Адаптація соціально-вразливих категорій студентської молоді в контексті медіатизації українського суспільства» (керівник проекту: докт. соц. наук, професор Бакіров В.С., відповідальний виконавець – ст. викл. Калашнікова А.О.). № 01-10-19.

3.2. Виконувалася кафедральна науково-дослідна робота: «Студент у сучасному комунікативному просторі» (згідно з індивідуальними планами викладачів). Фундаментальна тема у 2020-2023 рр., без фінансування. Номер державної реєстрації 0120U101802

3.3. Результати наукових досліджень опубліковані в монографіях, статтях, тезах конференцій, доповідалися на численних міжнародних і українських конференціях, семінарах та інших заходах. Загалом взято участь в публікації 5 колективних монографій, 47 статей та тез доповідей:

Монографії:

1. В.С. Бакіров. Обличчям до світу: історія міжнародних зв’язків Каразінського університету / кол. авт.; за ред. проф. В. С. Бакірова, Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 180 с.

2. В.С. Бакіров. Класика, що випереджає час. До 215-ї річниці Каразінского університету / кол. авт.; за ред. проф. В.С. Бакірова, Харків, ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. 212 c.

3. Khyzhniak L. M. Opportunities of e-learning at universities in Ukraine in the opinion of teachers (according to empirical sociological research) Development trends of scholarly knowledge in philosophy, sociology and political sciences: collective monograph. Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. P. 59–76.

4. Khyzhniak О., Khyzhniak К. Communicative blockers for the development of the virtual campus of higher education in Ukrainе // A Virtual Higher Education Campus in a Global World: The Role of the Academic Campus in an Era of Technological Progress. Nitza Davidovitch (Editor). 2019. 366 р. Chapter 10. Oleksandr Khyzhniak, Kateryna Khyzhniak. https://novapublishers.com/shop/a-virtual-higher-education-campus-in-a-global-world-the-role-of-the-academic-campus-in-an-era-of-technological-progress.

5. Lysytsia Nadiia, Martynenko Maryna. Features of Employees Training in the Conditions of Development of Digital Economy // Changing Paradigm in Economics and Management Systems, V. II – ABS Books, Delhi, 2020, P. 189-202

6. Vovk К., Naumik-Gladka К., Skorynina-Porebna О. Criteria for improving the efficiency of the service sector in the organization of event-tourism activities in the region (on the example of hotel and restaurant business). // Modern Technologies of Society Development. Collective Scientific Monograph. -- Opole: The Academy of Management and Administration in Opole, 2019. – Р. 160-174.

3.5.Статті, опубліковані у виданнях, що враховуються науково-метричними системамиScopus, Web of Science, Copernicus

1.Bakirov V., Bataeva Е., Sokurianska L. Ukrainian veterans in higher education: military identity and educational practices. The Ideology and Politics Journal. Issue 2 (13), 2019. S. 167-184. URL.: https://www.ideopol.org/wp-content/uploads/2019/12/Full-Version-213-2019-.pdf(Scopus).

2.Nadiia Lysytsia, Maryna Martynenko, Tamara Prytychenko, Oleksandra Gron, Maryna Us. Prospects for Innovations in Marketing of Economic Educational Services in Ukraine // ENTREPRENEURSHIP AND SUSTAINABILITY ISSUES, 2019, Volume 6, Number 4 (June), p.771 – 1783 (Scopus, Web of Science)

http://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(25)

4. Nadiia Lysytsia, Maryna Martynenko, Nadiia Bielikova, Oleksandra Gron, Maryna Us. Directions of social partnership of employers and universities in the sphere of economic education in Ukraine // ENTREPRENEURSHIP AND SUSTAINABILITY ISSUES, 2019,Volume 7, Number 1 (September), Р. 336 – 352 (Scopus, Web of Science)

http://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(25)

5. Nadiia Lysytsia, Maryna Martynenko, Tamara Prytychenko, Oleksandra Gron, Inna Liakh. Differentiation of employers as potential partners of higher educational institutions // Economics of Development, Volume 18, 2019, Issue 2, pp. 29-40.

https://businessperspectives.org/author/nadiia-lysytsia

6. Хижняк О. В. Ідея довіри та її мобілізаційний ефект в міжнародних відносинах: соціологічна інтерпретація. Габітус. 2020. № 12. С. 17-21 (Index CopernicusInternational).

7. Зинюк А.В., Крайнюков А.А. Проблемы исследования ксенофобии: идентичность и шкала Богардуса / А. В. Зинюк, А. А. Крайнюков // Науковий журнал Молодий вчений. – № 11 (75), листопад, 2019. – Видавничий дім «Гельветика». – С. 789-794. (Журнал включено до міжнародних каталогів наукових видань і наукометричних баз: GoogleScholar, CrossRef, IndexCopernicus, Vernadsky NationalLibraryofUkraine)
8. Купалова М.М. Особенности социальных коммуникаций семейного бизнеса / М.М. Купалова // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában, Budapest – 2019. – № VII (34), I.: 205. – P. 54-57. (Index Copernicus International.)

9. O.Susskaya, O.Budanova Social aspects of human-computer interactions in the media: tendencies and threats // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. № VII (34), I.: 205. – P. 54-57.

3.6. Статті у фахових вітчизняних і закордонних журналах та збірниках наукових праць

1. Байдак Т.М., Болотова В. О. Соціальні фактори прихильності студентів до моди // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2019, Вип. 81. – С. 52-60.

2. Байдак Т.М., Болотова В. О. Сучасний студент у соціальних мережах // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2019, Вип. 84. – С. 133-147 .

3 Байдак Т.М., Болотова В.О. Онлайн ігри як елемент сучасної культури // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: тези доповідей ХXVІІ міжнародної науково-практичної конференції MicroCAD-201.- Харків: НТУ «ХПІ».-2019. - С.247-248.

4. Байдак Т.М., Болотова В.О. Проблема консолідації в контексті соціологічних поглядів М.С. Грушевського // Духовна культура України перед викликами часу : тези доп. учасників ІІ Всеукр. наук. –практ. конф. – Харків: Право. – 2019. – С.45-47.

5. Байдак Т.М., Болотова В.О. Уявлення сучасних школярів про майбутню професійну діяльність та кар’єру // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2020 (подано до друку).

6. Бакиров В. С., Мчедлов-Петросян Н. О. Публикации в коммуникативном пространстве современной науки // Читання академіка В. І. Вернадського / НАН України; Комісія НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2019. – Вип. 1. – С. 87–94.

7. Бігдан Е.О., Тімоніна К.О., Чернявська О.В. Вплив мовних помилок на імідж реклами // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 224-225 (кер. Чернявська О.В.).

8. Болотова В.О. Дозвіллєві практики студентів у соціальних мережах // Розвиток сучасного українського суспільства: соціологічний та політологічний виміри, Харків: НТУ «ХПІ». - Харків: НТУ «ХПІ». – 2019. – С.24-25.

9. Демянів Ю.І., Чернявська О.В. Гейміфікація як соціально-комунікативна технологія нових медіа // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 238-240 .

10. Демянів Ю. І., Чернявська О. В. Гейміфікація в нових медіа: сутність та основні характеристики // Система національних ЗМК у сучасній Україні: нова візія : Матеріали ХVІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів [відповідальний редактор В. Д. Демченко, відповідальні секретарі О. В. Кирилова, О. В. Гудошник]. – Дніпро : ДНУ імені О. Гончара, факультет систем і засобів масової комунікації, 2020. – 132 с. – С. 10-12.

11. Жовнір А.О. Проблематика соціальних комунікацій в контексті формування та розвитку електронної освіти // Науковий журнал «Габітус». Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Одеса. - № 9. - С. 65-68.

12. Жовнір А.О. Електронізація соціальних комунікацій в сучасному українському суспільстві: мережеві підходи // Соціологічні студії. - Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк. - №1 (14). – С. 6 -12.

13.Зінюк А.В., Погарська Н.В. Візуальна самопрезентація особистості в соціальних меді // Проблеми саморозвитку особистості в сучасному суспільстві : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 15 листоп. 2019 р. - Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків : Право. – 2019. – С.242-244.

14. Крайнюков А.О., Чернявська О.В. Сучасна соціальна реклама: шокова реклама в Україні // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 248-250.

15. Крижанівська В.І. Політична участь та мотивація до неї: евристичний потенціал соціологічних концепцій Донателли Делла Порти і Дрю Халфмана (порівняльна характеристика). Український соціологічний журнал. – Харків, 2019. № 22. – С. 36-51.

16. Куниця Д.С., Чернявська О.В. Неправдивість реклами як соціальна проблема // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С.256-257.

17. Н.Лисиця, М. Ус. Вимоги роботодавців до компетентностей випускників економічних спеціальностей // Міжнар. наук. конф. «Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця», Тези доп., ХНЕУ, - Харків, 2019, с. 345 – 347.

18. Н.М.Лисиця, Г.В. Сорокіна. Технології залучення роботодавцями випускників економічних спеціальностей // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. –Класичний приватний університет. – Запоріжжя. - №82, 2019, с. 5 – 12.

19. Нолбат С.В., Чернявська О.В. Маніпулятивні прийоми в українській політичній рекламі (на прикладі парламентських виборів 2019 року) // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 272-274 (кер. Чернявська О.В.).

20. О.В. Скориніна-Погребна, І.М. Ушакова, І.С. Чанкова. Вектори корекції прийняття власного тіла у жінок, які працюють у дснс // Збірник наукових праць «Теорія і практика сучасної психології» - № 1, Т.1. – Запорожье, 2019. – С.95-99.

21. Скориніна-Погребна О.В., Сидорович К.В. Особливості комунікативної сфери у чоловіків та жінок // The scientific heritage. -- No 35 (2019). – Р. 33-37.

22. Скориніна-Погребна О.В., Андрєєва Є.А. Проблеми у соціальній адаптації українських ветеранів //Improving the Life Quality: View of Scientists. Volume of Scientific Papers. The Academy of Management and Administration in Opole, 2019. – C. 554 – 561.

23. Скориніна-Погребна О.В.,Домненко А.С. Психологічний стан рятувальників та спортсменів після фізичної травми //Improving the Life Quality: View of Scientists. Volume of Scientific Papers. The Academy of Management and Administration in Opole, 2019. – C. 249 – 256.

24. Ірина Солдатенко, Іван Посильний. Масова комунікація як інструмент брендингу міста// Соціологічні студії № 2 (15) (2019). - С. 55-63 https://sociostudios.eenu.edu.ua/index.php/socio/article/view/290.

25. Солдатенко І.О. "Understanding the dynamics of white-collar criminality in Ukraine: exploring the role of external and internal facilitators", European’ about white-collar and corporate crime in Europe? A collection of essays.- Bristol University Press, 2020.

26. Степаненко Н.А., Чернявська О.В. Медіаграмотність як засіб протидії маніпуляції свідомості та критичного сприйняття рекламного повідомлення у сучасному світі // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С.295-297 (кер. Чернявська О.В.).

27. Фоломєєв М. А. Абсентеїзм як соціальний феномен: особливості інтерпретації / М. А. Фоломєєв, В. І. Крижанівська // Габітус. – 2020. – № 12. – С. 73-81.

28. Хижняк О.В. Єдність соціологічної науки і практики: уроки університетського викладача «SOCIOПРОСТІР: міждисциплінарний збірник наукових праць з соціології та соціальної роботи». 2019. № 8. С. 62-63. URL: https://periodicals.karazin.ua/socioprostir/issue/view/838/1041 2019. № 8. С. 62-63.

29. Хижняк Л. М., Хижняк К. В. Грошова культура у взаємодії «Суспільство – Інформація – Природа» // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. Вип. 83. 2019. С. 165–173 (стаття у фаховому виданні з соціології, група Б).

30. Хижняк Л. М. Соціогуманітарний розвиток держави, загальнонаціональна ідентичність і просвітницький потенціал університетів: пошуки взаємозв’язку // Публічне управління ХХІ століття: синтез науки та практики: зб. тез XІХ Міжнар. наук. конгресу, 19 квітня 2019 р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2019. С. 243–245. http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2019-2/2019_02.pdf (тези).

31. Хижняк Л. М., Хижняк О. В. Міжнародна організація праці в умовах трансформації трудових практик: нові виклики // Матеріали Норвезько-Української конференції, присвяченої діяльності Ф. Нансена в Україні у 1921–1922 роках, (Харків, 10–11 жовт. 2019 р.) / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна; Посольство Норвегії в Україні. Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2019. [Електронний ресурс]. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14977 (тези).

32. Хижняк Л. М. Європейська і загальнонаціональні ідентичності в стратегії зовнішньої політики Європейського Союзу // Стратегічні напрями зовнішньої політики Європейського Союзу: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (11 квітня 2019 року, м. Харків). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. С. 213-216. [Електронний ресурс]. http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/ 123456789/15152/2/Конференція Статегічні напрями ЗП ЄС (І).pdf (тези).

33. Чернявська О.В. Соціальний феномен HR–брендингу в компаніях IT-сфери //«Сучасний рух науки»: зб. тези доп. VII міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 6-7 червня 2019 р. – Дніпро, 2019. – 1977 с. Міжнародний електронний науково-практичний журнал «WayScience».-2019.-с. 1784-1789.

34. Чернявська О.В., Зінюк А.В., Погарська Н.В. Споживчі практики освітніх послуг: вплив нових медіа на вибір ЗВО / О.В. Чернявська, А.В. Зінюк, Н.В.Погарська // Modern educational space : the transformation of national models in terms of integration : Conference Proceedings, October 25,2019/– Leipzig: Baltija Publishing/ – P. 72-75.

35. Чернявська О.В. Мобільне навчання як тренд в діджіталізації вищої освіти / О.В. Чернявська // Теорія та практика сучасної науки та освіти. Матеріали Міжнародної наукової конференції. 29-30 листопада 2019 р., (ДНУ ім. Олеся Гончара за участю Інститут філософії НАН України Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Ca’ Foscari University of Venice) (Italy), Middle East Technical University(METU) (Turkey). м.Дніпро. Частина ІІ. / Наук. ред. О.Ю.Висоцький. – Дніпро: СПД «Охотнік», 2019. – С. 237-238.

36. Bakirov, V., Sokurianska, L. (2020). Sociology in Ukraine: institutional status and research agenda. Ukrainian Sociological Journal, 2019. Issue 22, P. 7-15. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2019-22-01

37. N. M. Lysytsia, Yu. V. Byelikova. Motives for Using Social Networks (on the example ofFacebook) // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Збірн. наук. праць, вип. 84, вид. дім «Гельветіка», 2019, с. 33 – 45.

4. Участь в міжнародних конференціях та інших науково-освітніх заходах

4.1. Бакіров В.С. Міжнародний семінар з питань співпраці США та України в галузі освіти у сфері передової ядерної науки та техніки. м. Вашингтон, США. 06.08.2019- 12.08.2019.

4.2. Бакіров В.С. XVII конгрес Польскої соціологічної асоціації «Я. Ми. Вони? Суб'єктивність, ідентичність, приналежність», доповідь. 11-14 вересня 2019 р., м. Вроцлав, Республіка Польща.

4.3. Бакіров В.С. Міжнародний семінар з проблем міжкультурної комунікації «Культурні права та безпека в епоху глобалізації» в рамках Програми Горизонт Європа. Участь у розробці проекту міжнародного дослідження. Доповідь. 9-13.03.2020. Ягеллонський університет. м. Краков, Республіка Польща.

4.4. Хижняк О.В. Міжнародна наукова конференція "Глобалізація, інтернаціоналізація та мультикультуралізм. Освітні виклики та можливості", Університет Кампанії "Луїджі Ванвітелі", Санта-Марія-Капуа-Ветере, Італійська Республіка, 10-11 грудня 2019 р. Виступ з доповіддю на тему "Мова толерантності: її актуальність та блокатори в сучасних глобальних та локальних комунікативних практиках". Хижняк О.В. Міжнародна нарада-семінар з питань туберкульозу "Туберкульоз та ко-інфекції мігрантів", 21-22 листопада 2019 р., м. Краків, Республіка Польща. Виступ (співдоповідач - О. Констатиновська) на тему "Внутрішньо переміщені особи в Україні: соціальні, економічні та медичні аспекти".


4.5. Хижняк О.В. Участь у XVII польському соціологічному конгресі «Я. Ми. Вони? Суб'єктивність, ідентичність, приналежність», 11-14 вересня 2019 р., м. Вроцлав, Республіка Польща.

4.6. Хижняк О.В. Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми міжнародних відносин та міжнародного права» (10 лютого 2020 р., м. Харків).

4.7. Хижняк О.В. Науково-практична конференція "Феномен солідарності і соціальної згуртованості в Україні та Республіці Молдова: нові виклики та контексти", 30 червня 2020 року (дистанційно).

4.8. Н. Лисиця, М. Ус. Вимоги роботодавців до компетентностей випускників економічних спеціальностей // Міжнар. наук. конф. «Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця», Тези доп., ХНЕУ, - Харків, 2019, с. 345 – 347.

4.9. Скориніна-Погребна О.В. Тілесні відчуття як показник емоційного стану// матеріали Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Сучасні психологічні тенденції підтримки та відновлення психічного здоров’я особистості: теорія та практика». --Харків : ТОВ Рейтинг, 2019. С. 84-86.

4.10. Болотова В.О. Розвиток сучасного українського суспільства: соціологічний та політологічний виміри: V Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 16 грудня 2019 р).

4.11. Болотова В.О. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: тези доповідей ХXV міжнародної науково-практичної конференції MicroCAD–2020, Харків: НТУ «ХПІ».

4.12. Солдатенко І.О. "Формування довірчих відносин лікаря і пацієнта" на онлайн-симпозіумі з міжнародною участю «Новітні можливості профілактики та терапії пацієнтів з неінфекційними захворюваннями» ( 21 травня 2020 р.) .

4.13. Скориніна-Погребна О.В. Тілесні відчуття як показник емоційного стану// матеріали Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Сучасні психологічні тенденції підтримки та відновлення психічного здоров’я особистості: теорія та практика». --Харків : ТОВ Рейтинг", 2019. С. 84-86.

4.14. Зинюк А.В., Чернявська О.В., Погарська Н.В. Conference «Modern educational space:

the transformation of national models in terms of integration», October 25, 2019. – Leipzig.

4.15. Байдак Т.М. Розвиток сучасного українського суспільства: соціологічний та політологічний виміри: V Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 16 грудня 2019 р).

4.16. Зинюк А.В. Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми саморозвитку особистості в сучасному суспільстві», 15 листопад 2019 р. – Харків.


4.17. Зинюк А.В. Міжнародна науково-практична конференція «Пріоритети сучасних суспільних наук в трансформаційних умовах», 22–23 листопада 2019 р. – Львів.

4.18. Аксенов С.С. «Журналістська освіта в оптиці нових медіа» - Діалог культур у Європейському освітньому просторі: Матеріали ІV Міжнародної конференції. - Київ: Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. - 131 – 137 с.

4.20. Фоломеев М.М. саміт «Regional and Economic Diplomacy Summit» (м. Варшава), обговорення проблем розвитку та інтеграції європейського сектора оборони і безпеки, брендинг регіонів, публічна дипломатія. 9–10 вересня 2019 р.

4.21. Чернявська О.В. International Scientific Conference «Theory and Practice of Modern Science and Education» (ДНУ імені Олеся Гончара за участю Інституту філософії НАН України, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Ca’ FoscariUniversity of Venice (Italy), Middle East Technical University (METU) (Turkey)), Dnipro,

Ukraine, November 29-30, 2019.

5. Участь в українських конференціях та інших науково-освітніх заходах

5.1. Бакіров В.С. ХIII Соціологічні Читання присвячені 70-ти річчю Н.В. Паніної. м.Київ, 10 грудня 2019 р.

5.2. Кравченкова Г.М. «Моделі міждисциплінарних та міжгалузевих освітніх та освітньо-наукових програм: виклики, можливості та варіанти впровадження», Одеса, 25 червня 2020.

5.3. Калашнікова А.О. ХIII Соціологічні Читання присвячені 70-ти річчю Н.В. Паніної. м.Київ, 10 грудня 2019 р.

5.4. Байдак Т.М. Духовна культура України перед викликами часу (до 30-річчя кафедри культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого): III Всеукр. наук.-практ. конф.(м. Харків, 16 квіт. 2020р.)

5.5. Фоломеєєв М.А. майстер-клас «PR: від базових постулатів до оцінки ефективності», проведеного у межах проєкту Media School 2019, організованого Молодіжною радою при Харківському міському голові. 04.12.2019.

5.6. Фоломеєєв М.А. майстер-клас «Популізм як маніпулятивна технологія» у межах тренінгу «Політичні маніпуляції: ідентифікуємо, аналізуємо, нейтралізуємо», проведеного спільно з кафедрою політології філософського факультету Каразінського університету в рамках проєкту «Просування демократичного голосування в Східній Україні»», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). 12.12.2019 .

5.7. Фоломеєєв М.А. майстер-клас «Мережеві маніпулятивні технології в електоральних процесах», в рамках проєкту «Просування демократичного голосування в Східній Україні», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). 20.05.2020 .



5.8. Фоломеєєв М.А. майстер-клас «Електоральна мобілізація та абсентеїзм», в рамках проєкту «Просування демократичного голосування в Східній Україні»», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED) 10.06.2020 .

6. Відомості щодо міжнародних конференцій, проведених на базі ХНУ імені В.Н.Каразіна, за участю викладачів кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій.

6.1. Німецько-українська літня школа «Журналістика в зоні конфлікту». Організатори: соціологічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Інститут міжнародної журналістики Еріха Броста / Інститут журналістики Технічного університету Дортмунда за підтримки Харківського офісу Фонду Конрада Аденауера та Харківського представництва Німецької служби академічних обмінів (DAAD), (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій, 11 - 18 липня 2019 р.

7. Організація наукової роботи студентів та її результати

7.1. Участь в організації та проведенні I етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з соціології в якості члена журі та ведучої підсумкової конференції з захисту наукових робіт студентів соціологічного факультету (січень-лютий 2020р.). – проф. Хижняк Л.М.

7.2. Участь у II етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з соціології в якості члена Оргкомітету та члена журі, 29 квітня 2020 р., що проходив у Запорізькому національному університеті (онлайн конференції на платформі ZOOM). – проф. Хижняк Л.М.

7.3. Наукова робота ст. Ульянової В. С.. на тему: «Внутрішньо переміщені особи як «нові» маргінали українського суспільства» (група ССК-35, посіла 3 місце у XІVХарківському регіональному конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук.

7.4. Студенти під керівництвом викладачів та в співаторстві з ними зробили 26 наукових публікацій:

1. Бігдан Е.О., Тімоніна К.О., Чернявська О.В. Вплив мовних помилок на імідж реклами // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 224-225 (кер. Чернявська О.В.).

2. Борченко М. Жіноче лідерство як соціальний феномен// Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. С 226-227 (кер. Байдак Т.М.).

3. Демянів Ю.І., Чернявська О.В. Гейміфікація як соціально-комунікативна технологія нових медіа // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 238-240 (кер. Чернявська О.В.).

4. Демянів Ю. І., Чернявська О. В. Гейміфікація в нових медіа: сутність та основні характеристики // Система національних ЗМК у сучасній Україні: нова візія : Матеріали ХVІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів [відповідальний редактор В. Д. Демченко, відповідальні секретарі О. В. Кирилова, О. В. Гудошник]. – Дніпро : ДНУ імені О. Гончара, факультет систем і засобів масової комунікації, 2020. – 132 с. – С. 10-12 (кер. Чернявська О.В.).

5. Демченко М. І. Ставлення до легалізації проституції в сучасному українському соціумі // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.- теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ „ХПІ”, 2020. – С. 236-238 (кер. Болотова В.О.).

6. Зинюк А.В., Крайнюков А.А. Проблемы исследования ксенофобии: идентичность и шкала Богардуса / А. В. Зинюк, А. А. Крайнюков // Науковий журнал «Молодий вчений». – № 11 (75), листопад, 2019. – Видавничий дім «Гельветика». – С. 789-794. (Журнал включено до міжнародних каталогів наукових видань і наукометричних баз: GoogleScholar, CrossRef, IndexCopernicus, Vernadsky National LibraryofUkraine) ( кер. Зинюк А.В.).

7. Зюзюкіна А.Є. Тероризм в сучасному світі: соціологічний аналіз // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ „ХПІ‖, с.240-241 (кер. Байдак Т.М.).

8. Колісник В. Бюрократія: ретроспективний погляд // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ»,с. 243-245 (кер. Байдак Т.М.).

9. Коростильова Г. Джерела виникнення сучасних субкультур // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ»,с 247-248 (кер. Байдак Т.М.).

10. Крайнюков А.О., Чернявська О.В. Сучасна соціальна реклама: шокова реклама в Україні // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 248-250 (кер. Чернявська О.В.).

11. Куниця Д.С., Чернявська О.В. Неправдивість реклами як соціальна проблема // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С.256-257 (кер. Чернявська О.В.).

12. Куниця Д. С. Вплив соціальної реклами на українську молодь // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.- теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – С. 254-256 (кер. Болотова В.О.).

13. Мітіна В. Соціальні чинники алкоголізації // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.- теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – С. 265-266 (кер. Болотова В.О.).

14. Нолбат С.В., Чернявська О.В. Маніпулятивні прийоми в українській політичній рекламі (на прикладі парламентських виборів 2019 року) // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С. 272-274 (кер. Чернявська О.В.).

15. Нолбат С. Теорія міжгенераційних змін цінностей Р. Інглхарта // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ»,с. 271-272 (кер. Байдак Т.М.).

16. Петерсон Е. Соціальна реклама та інтернет-маркетинг // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ»,с. 276-277 (кер. Байдак Т.М.).

17. Попова А. Діяльність інфлюенсерів як новий інструмент інтернет-маркетинг// Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», с. 283-285 (кер. Байдак Т.М.).

18. Савченко А.О.( група ССК-34 «Феномени подарунка та дарування крізь призму соціологічного аналізу») XVII Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів,докторантів і молодих вчених «Соціологія у (пост)сучасності» (2019 р.). (кер. Аніпченко С.М.).

19. Сбітнєв Є. М. Явище булінгу в українських реаліях // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.- теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – С.290-291 (кер. Болотова В.О.).

20. Степаненко Н.А., Чернявська О.В. Медіаграмотність як засіб протидії маніпуляції свідомості та критичного сприйняття рекламного повідомлення у сучасному світі // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – 496 с. – С.295-297 (кер. Чернявська О.В.).

21. Степаненко Н. Генезис «середнього класу»: від античності до сучасності // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», с.294-295 (кер. Байдак Т.М.).

22. Тюпа А. І. Мова ворожнечі у журналістиці // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.- теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ», 2020. – С. 33-301 (кер. Болотова В.О.).




23. Шутько Е. Smm як ефективний засіб продажу товару // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали міжнар.наук.-теор. конференції студ. та аспір. 8 - 9 квітня 2020 року: - Харків: НТУ «ХПІ»,. 309-311 (кер. Байдак Т.М.).

24. Biley E. Fear: Why Fobias occurand how to deal whith them // Materials of IX Ukrainians Scientific Conference «Academic and scientific challenges of diverse fields of knowledge» in the 21th. – V. N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2020 (Кер. Змій Л.М.).

25. Shaparneva L. D. THE EFFECT OF SOCIAL ADVERTISING ON YOUTH BEHAVIOR / L.D Shaparneva // «Academic and Scientific Challenges of Diverse Fields of Knowledge in the 21st Century». Матеріали ІХ всеукраїнської наукової конференції 28 лютого 2020 року. – Харків: Видавництво ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2020. Pp. – 204-208. (кер. Кравченко А.С.).

26. Zabigailo P. Fashion as a soxial and cultural phenomenon // Materials of IX Ukrainians Scientific Conference «Academic and scientific challenges of diverse fields of knowledge» in the 21th. – V. N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2020 (Кер. Змій Л.М.).

8. Оновлення форм і методик викладання.


Протягом року проведено три науково-методичних семінари, на яких обговорювалися питання запровадження інформаційно-комп’ютерних (доц. Кравченкова Г.М.), використання новітніх технологій лекційних та практичних занять.

У 2019-2020 навчальному році викладачами кафедри проведено 20 відкритих занять і взаємовідвідувань.

Активно використовувалися ресурси Університетської медіа студії. Спеціальні фахові дисципліни освітньо-професійних програм викладалися у співпраці із представниками таких партнерів, як Kharkiv IT Cluster , NoNameAgency ,Hillel IT school, Медіапроект «Накипело», Креативне агентство «One shot», ТРК «112», Агенство «Медіапорт» та інших.

Проведено значну роботу по запровадженню у навчальний процес платформ дистанційного спілкування зі студентами, перш за все Google Classroom, Google Meet, Zoom, Moodle.

З урахуванням специфіки змішаного навчання у зв’язку із карантином оновлені і уточнені робочі плани, навчально-методичні комплексі дисциплін і розміщені на факультетському сайті.


9. Виховна робота, взаємодія зі студентським самоврядуванням та його органами

Викладачі кафедри постійно брали участь в організації та проведенні виховних, культурно-масових заходів, виконували обов’язки кураторів студентських груп, що навчаються за спеціалізацією кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій.


10. Участь у міжнародних проектах

1. Бакіров В.С. Організація Міжнародної інтернет-конференції сумісно із італійськими університетами і науковими установами « Are we alone in the Universe». Відеопрезентація «Waiting for the Big Contact: the need foexosociology», травень 2020. https://www.youtube.com/watch?v=D0GqgNrxjU4

2. Солдатенко І.О, Хижняк О.В. Фоломєєв М.А., Кравченкова Г.М. участь у міжнародному проекті Making Good за програмою Британської Ради «Creative Spark» із розвитку соціального підприємництва 20 студентів університету, які беруть участь в проєктах Making Good першого і другого проєктних років були учасниками English Club (Каразінський університет отримав окремий грант). Загалом учасниками програм навчання в проекті за два роки стали 40 студентів Каразінського університету 30 з них підготували свої проектні заявки та стали учасниками міжнародного конкурсу Big Idea Challenge з ідей соціального підприємництва .

3. Солдатенко І.О. Розробка антикорупційних стратегій та плану дій для місцевих органів управління Луганської та Донецької області, ПРООН, Creative Spark, Британська Рада, березень-серпень 2020 .

4. Хижняк Л.М. Участь у проект USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)» 2020.

5. Хижняк О.В. Участь у міжнародному проєкті "Навчання для адміністраторів вищої освіти (THEA) Україна" у 2020-2021. Організовано Університетом прикладних наук Мюнстера та ДААД (Німеччина) - 2020-2021.

6. Фоломеєв М. А. Участь у проєкті АЦ «Обсерваторія демократії» «Просування демократичного голосування в Східній Україні», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

7. Фоломеев М.А. Консультант проєкту Програми Фулбрайта в Україні «Зміцнення переміщених українських університетів задля сталого розвитку».


Звіт обговорено і затверджено на засіданні кафедри 27 серпня 2020 року. Протокол кафедри № 12.


В. о. завідувача кафедри Віль БАКІРОВ