За ці 8 сесій за нашими плечима ми стали реальною sociofamily й навіть карантин нам не завадив. Так, прокидатися щоранку о 8:30 щоб зайти до Зуму складно, проте в месенеджерах групи ми завжди тягаємо один одного, коли хтось відволікся на чашку кави та не почув свого прізвища. Ось це ми називаємо злагодженою командною роботою!
Та наше дистанційне завдання не обмежується теорією: ось наприклад цього семестру ми маємо курс «Брендинг», що веде Болотова Вікторія Олександрівна, який складається майже повністю з практики. Тільки но уявіть, на початку ми обирали цікаві нам теми з курсу, а потім студенти самі готували лекції, підбирали матеріал, готували завдання для семінарів, проводили пари. Також, більшість матеріалів були засновані на власному досвіді, бо більшість з нас вже працюють за фахом. Наприклад студентки групи ССК-45 Першина Карина та Шланчак Валерія готували матеріали щодо неймінгу та логотипів, адже дівчата працюють в рекламних та маркетингових агентствах. А під керівництвом Каталіни Семірненко, голови студентського наукового товариства нашого факультету, ми провели справжнє фокус-групове інтерв’ю щодо маркетингової стратегії зефіру. Від створення гайду, рекрутування учасників, модераторства, транскрибаціїї й аналізу до складання порад та вирішення поставлених цілей ми командою набуваємо практичних навичок. Звісно нам не вистачає реальних зустрічей, проте ми намагаємось тримати руку на пульсі, та часто просто збираємося у голосовому чаті ввечері та обговорюємо життя.
І зараз, ми з впевненістю розуміємо, чому нас годують кашею, перш ніж дають шоколад. Так, саме така метафора приходить на думку, коли згадуємо все чому нас навчив соціологічний.
Владислава Пасішник
