пʼятниця, 25 квітня 2025 р.

Студенти-медійники зазирнули за лаштунки харківської медіагрупи «Накипіло»


2 квітня 2025 року студенти першого курсу освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» у межах дисципліни «Історія та теорія медіа» (викладачка — доцентка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Вікторія Болотова) здійснили навчальний візит до медіагрупи «Накипіло» — партнерської редакції кафедри. До них приєдналися першокурсники освітньої програми «Соціологія комунікацій, реклами та зв’язків з громадськістю» та охочі студенти інших груп.

Під час екскурсії студенти мали можливість побачити, як працює сучасна редакція зсередини. Головний редактор медіагрупи Євген Стрельцов познайомив учасників візиту з журналістами та командою «Накипіло», розповів про структуру редакції, редакційні принципи та повсякденну роботу журналістів. Особливу увагу приділили взаємодії медіа з громадськими організаціями та соціальними ініціативами.

Однією з найбільш захопливих частин візиту стала екскурсія до студії радіо «Накипіло», де записуються подкасти, відомі на всю країну. Студенти змогли побачити, звідки транслюються аудіопередачі, як влаштовано процес звукозапису та підготовки контенту для ефіру.


Подібні зустрічі виходять за межі традиційного навчання в аудиторії та формують професійне бачення, навички й натхнення майбутніх журналістів і фахівців з комунікацій. Це — крок до усвідомлення реального медіасередовища, у якому вони працюватимуть уже зовсім скоро.

Євгенія Муріна, СМК46

для пресцентру соціологічного факультету

середа, 23 квітня 2025 р.

Текст в Інсті має бути як новела Стефаника - коротко, сильно, страшно



10 квітня 2025 року в межах Майстерні «Журналістика на прифронтових територіях» відбувся тренінг «Соцмережі для медіа» від Тетяни Хоронжук — філологині, медійниці, редакторки соціальних мереж радіо «Накипіло» та досвідченої фахівчині у сфері SMM. Подія стала завершальним заходом весняного блоку Майстерні, присвяченого цифровим інструментам у роботі журналіста.

Захід був присвячений викликам, із якими стикаються сучасні журналісти у світі стрімкої цифровізації. Тетяна Хоронжук наголосила: сьогодні недостатньо просто створювати якісний контент — важливо вміти «упаковувати» його та ефективно доносити до аудиторії, яка здебільшого перебуває саме в соціальних мережах.

На початку зустрічі лекторка поділилася своїм професійним шляхом і представила топ соціальних мереж для українських медіа: Telegram, YouTube, Facebook, Viber та Instagram. Вона пояснила, як відрізняється функціонал кожної з платформ, якими є алгоритми роботи з ними та як побудувати комунікаційну стратегію для кожного каналу окремо.


Тетяна звернула увагу на феномен інформаційних бульбашок — замкнених середовищ, у яких живе користувач і які майже не перетинаються між собою. Саме тому універсальної стратегії не існує: для кожної соцмережі важливо створювати контент, адаптований до її стилістики, формату й очікувань аудиторії.

Окрема частина тренінгу була присвячена концепції «швидких» і «повільних» медіа. У перших пріоритет — оперативність, у других — глибина аналізу. І в обох випадках ключовим залишається чітке розуміння своєї цільової аудиторії: хто ці люди, чим вони живуть, які в них потреби й очікування.



Практична частина заходу охоплювала всі базові навички, необхідні для створення ефективної сторінки медіа в соцмережах. Учасники дізналися, як правильно оформлювати профіль, щоб одразу пояснити новим підписникам, хто ви і про що ваш контент. Тетяна детально розповіла, як писати коротко і водночас змістовно, будувати пости за чіткою структурою, формулювати заголовки, які привертають увагу, та створювати «затравки» (хуки) — емоційні чи інтригуючі початки, що змушують дочитати до кінця. Не менш важливою була тема добору візуального контенту: зображення мають не лише доповнювати текст, а й працювати на його основну ідею.

Особливу увагу лекторка приділила Instagram — як платформі з великою залученістю. Йшлося про роботу з Reels, важливість реакцій замість простої кількості підписників, алгоритми уникнення блокувань і тіньових банів. Тетяна поділилася власними кейсами й надала поради, як діяти в разі скарг на сторінку.

Захід не лише озброїв учасників новими знаннями, а й мотивував працювати зі своїми медіапроєктами системно та стратегічно, розуміючи особливості кожної соцмережі та цінність прямої взаємодії з аудиторією.

Єлізавета Овраменко, СМК25
для пресцентру соціологічного факультету








вівторок, 22 квітня 2025 р.

Тетяна Леонова: "Про культуру ніколи не потрібно говорити як про другорядну"





"Якщо ми не будемо говорити про нашу культуру — за нас це зроблять наші вороги". Ці слова журналістки й культурної оглядачки Тетяни Леонової стали емоційним ядром майстеркласу, що відбувся на соціологічному факультеті за ініціативи кафедр "Медіакомунікацій" та "Прикладної соціології та соціальних комунікацій".

Зустріч була присвячена трансформації журналістики під час війни, зокрема — культурній журналістиці, її викликам і відповідальності. Спікерка поділилася власними правилами оформлення тексту — особливо інтерв’ю — у воєнний час, коли журналістика балансує на межі адаптивності. Ми звикли до заголовків про війну, насильство, теракти – і ці реалії важко ігнорувати. Проте журналісти можуть змінити цей тренд, обираючи підхід, який фокусується на можливих рішеннях. Це психологічний підхід, правильний вибір соціально важливої теми та відповідальність за роботу з героями, що вимагає від журналістів особливої уважності. Тож Тетяна висловила декілька своїх порад:

«Не затягуйте вступ. Читач сам приймає рішення — читати далі чи ні — буквально за кілька секунд.»

«Працюйте з цитатами. Вибирайте ті, що емоційні, парадоксальні або контрастні. Але не повторюйте їх у самому тексті ще раз — це вбиває динаміку.»

«Структура — понад усе. Розділяйте матеріал на логічні блоки: бекґраунд, особисті історії, аналітика. Підзаголовки існують не просто так, вони завжди є опорою для читача.»

«Текст має бути адаптивним. Один матеріал повинен працювати і як повноформатне інтерв’ю на сайт, і як короткий пост у соцмережі.»

«Один текст може мати декілька життів. Використовуйте уривки з Instagram, цитати з Telegram, як окремі тези для прев’ю в новинних добірках».

Зустріч закінчилася з надією, що учасники зможуть застосувати отримані знання на практиці, обговорюючи важливі теми, які стосуються адаптації журналістики до умов війни, збереження етики та культурної ідентичності в медіа. Зокрема, Тетяна Леонова поділилася досвідом, як війна змусила змінювати підходи до роботи та відчувати себе впевнено незалежно від рівня гнучкості в адаптації інтерв’ю. Також розглядали типові помилки в роботі журналістів, аналізували стилі українських інтерв’юерів та шукали способи поліпшення роботи з контентом у різних форматах. Усі ці теми були порушені в контексті змін, які війна принесла не лише в техніку роботи, а й в емоційну частину медіа. Учасникам надали можливість висловити свої запитання вже після зустрічі, надавши контакти спікерки для подальшої консультації.

Ключовий меседж зустрічі — журналістика не зупиняється під час війни, а про культуру ніколи не потрібно говорити як про другорядну. Вона є частиною спротиву, частиною нас. Тож говорити про неї наш прямий обов’язок.


Погребняк Вікторія СМК-25
для пресцентру соціологічного факультету

понеділок, 21 квітня 2025 р.

Як говорити про воєнні злочини: тренінг із Тетяною Федорковою про подкасти, етику і людські історії


Як говорити про найстрашніше — чесно, гідно та з емпатією? Як зафіксувати свідчення воєнних злочинів так, щоб їх почули і використали в судовій справі? Як говорити про війну, щоб не звести трагедію до цифр, а людину — до безіменного епізоду?

3 квітня 2025 року в рамках Майстерні «Журналістика на прифронтових територіях» відбувся онлайн-тренінг «Як висвітлювати воєнні злочини росіян та судові справи колаборантів». У заході взяли участь студенти бакалаврату спеціальності «Журналістика», викладачі, а також усі охочі, хто працює з темою війни в медіа. Метою події було надати учасникам інструменти для якісного, етичного та відповідального висвітлення воєнної тематики в українських ЗМІ, з особливим акцентом на аудіоформатах.

Журналістка Тетяна Федоркова — авторка та ведуча подкастів, випускниця Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
—  розповіла про особливості роботи журналіста, який висвітлює чутливі теми, зокрема — воєнні злочини та судові процеси.



Особливу увагу було приділено дотриманню етичних норм у медіа. Тетяна наголосила на важливості неупередженого висвітлення судових справ і навела приклад з Кодексу етики українського журналіста, згідно з яким не можна називати людину злочинцем до рішення суду. Такий підхід, за словами журналістки, є не лише професійно відповідальним, а й необхідним для дотримання принципів правосуддя.

Тетяна Федоркова поділилася досвідом створення подкастів, серед яких — «Суботній подкаст», «Zoon Politikon», «Герої Харкова», а також журналістські розслідування «Ан-26. Історія останнього польоту» та «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки», створені у співпраці з Суспільним і Deutsche Welle. За подкаст «Ан-26» вона була відзначена премією MEGOGO Audio в номінації «Журналістське розслідування».




Журналістка докладно розповіла про всі етапи виробництва подкастів: від ідеї, структури сценарію, роботи з героями — до технічної реалізації та звукового дизайну. Зокрема, вона поділилася порадами щодо підготовки інтерв’ю з людьми, які пережили травматичний досвід: як дати людині простір, не тиснути, вміти слухати та працювати з емпатією.

До розмови долучився також Володимир Носков — регіональний кореспондент Української служби Радіо Свобода, ведучий радіо «Накипіло» та медіатренер. Його виступ був присвячений важливості інклюзивності в журналістиці. Володимир поділився практичними порадами щодо того, як говорити про вразливі групи з повагою, уникати кліше, не маргіналізувати постраждалих, а натомість показувати людяність, силу та гідність героїв.


Учасники тренінгу активно долучалися до дискусії, ділилися власними роздумами, ставили запитання про юридичні аспекти фіксації свідчень, згоду на публікацію, етичні межі в роботі з воєнною темою. Також обговорювали важливість емоційної безпеки як для журналістів, так і для героїв матеріалів.

Захід став важливою частиною підготовки майбутніх журналістів до роботи з темами війни, документуванням історій та збереженням правди в аудіоформаті.



Валерія Рябініна СМК25

вівторок, 15 квітня 2025 р.

Співбесіда як діалог брендів: зустріч із Brand Writer Маргаритою Пінчук

 


15 квітня на соціологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася відкрита лекція для студентів у рамках курсу «Теорія і практика зв’язків з громадськістю». Спікеркою стала випускниця факультету, а нині — Brand Writer в ІТ-команді NIX — Маргарита Пінчук.

Тема зустрічі — «Співбесіда як діалог брендів: як зрозуміти бренд роботодавця і як презентувати себе» — викликала жвавий інтерес і дискусію серед студентів.

Під час лекції Маргарита поділилася інсайдами з HR-комунікацій, розповіла, як компанії конкурують за таланти, та чому бренд роботодавця — це не реклама, а стратегія. Студенти дізналисяпро те, як “зчитувати” цінності компанії ще до співбесіди; що таке EVP (ціннісна пропозиція роботодавця); як резюме, досвід, поведінка і навіть тон голосу формують особистий бренд кандидата.



Цікавим елементом лекції стало домашнє завдання: проаналізувати бренд компанії мрії, написати elevator pitch про себе та підготувати запитання для HR-інтерв’ю. З результатами роботи студентів познайомимося на семінарських заняттях.

Пресцентр соціологічного факультету

вівторок, 8 квітня 2025 р.

"Замість тисяч на рекламу — зроби корисне! І отримаєш охоплення" - порада майбутнім комунікаційникам від Андрія Гнутова, співзасновника та креативного директорa агенції “Hi, There!”

Сьогодні студенти соціологічного факультету були присутні на лекції за темою "Корпоративно-соціальна відповідальність та її функція в українському бізнесі". Своїм досвідом та експертизою поділився Андрій Гнутов — співзасновник та креативний директор агенції “Hi, There!”


Андрій розповів про трансформацію корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в сучасних умовах. За визначенням ISO 26000, КСВ — це відповідальність організацій за вплив їхньої діяльності на суспільство та довкілля. Як зазначив спікер, КСВ сьогодні — це не просто благодійність, а стратегічний підхід до ведення бізнесу, що охоплює як внутрішню відповідальність (гідні умови праці, ментальне здоров'я працівників), так і зовнішню (екологічні ініціативи, підтримка громад).



Особливу увагу Андрій приділив моделі ESG (Environmental, Social, Governance), яка розширює концепцію КСВ відповідно до вимог XXI століття. У цій парадигмі бізнес оцінюється не лише за фінансовими показниками, але й за впливом на людей, природу та якістю управлінських рішень.

В умовах війни українські компанії швидко адаптували свої КСВ-стратегії. Спікер навів приклади Нової Пошти, Rozetka та Укрпошти, які зосередилися на підтримці ЗСУ, допомозі ВПО та забезпеченні безпеки працівників. На відміну від західного підходу з акцентом на сталому розвитку, в Україні КСВ часто пов'язана з виживанням бізнесу та підтримкою суспільства в кризовий період.


Ключовим меседжем лекції Андрія Гнутова стала теза: "Замість тисяч на рекламу — зроби корисне. І отримаєш охоплення". Спікер наголосив, що КСВ сьогодні — це не просто імідж, а ДНК сучасного бренду, і саме відповідальний бізнес має майбутнє.


Учасниками зустрічі були студенти і викладачі всіх програм соціологічного факультету. Щиро дякуємо пану Андрію за приділений нам час і цікаву лекцію!

Пресцентр соціологічного факультету

неділя, 6 квітня 2025 р.

Журналістика під обстрілами: як створюються відеорепортажі з прифронтових територій


У рамках майстерні "Журналістика на прифронтових територіях" відбувся другий тренінг, присвячений створенню відеорепортажів з деокупованих та прифронтових громад. Заняття провів Гнат Голик — продюсер харківського онлайн-видання Gwara Media та керівник мультимедійного відділу, чия команда спеціалізується на документальних репортажах з Харківської області.

Тренінг розпочався з обговорення ключових аспектів роботи відеожурналіста в умовах війни. Гнат наголосив, що кожен репортаж починається з ідеї — без чіткого задуму неможливо створити якісний матеріал. "Історії оточують нас повсюдно, головне — навчитися їх помічати та фіксувати," — зазначив він.




Особливу увагу приділили технічній стороні зйомок. Учасники дізналися, що навіть звичайний смартфон може стати потужним інструментом для створення професійного відео, якщо правильно використовувати його можливості.

Проте головним акцентом була безпека: Гнат неодноразово підкреслив, що життя журналіста важливіше за будь-який матеріал. Учасники розглянули необхідні заходи безпеки, включаючи планування дій на випадок кризи, комплектацію аптечкою, бронежилетом, каскою та засобами зв'язку.




Важливим блоком стало обговорення монтажної зйомки — коли журналіст ще під час зйомки думає про майбутній монтаж. Гнат пояснив, чому важливо знімати не все підряд, а лише те, що дійсно стане частиною історії. Він розкрив секрети роботи з крупністю планів і на прикладі уривку з репортажу про колядників на Куп'янщині показав, як поєднання кадрів створює емоційну динаміку.

Тренінг пройшов у дружній та інтерактивній атмосфері, де учасники не лише отримали корисні знання, а й надихнулися на подальший розвиток у складній, але важливій справі — висвітленні життя прифронтових громад.

Вікторія Коробка, студентка групи СМК12