Вікторія Берещак: виживають не бездоганні, а чесні та швидкі

Сьогодні в межах курсу «Теорія та практика зв’язків з громадськістю» відбулося особливе заняття — його провела Вікторія Берещак, експертка зі стратегічних і тактичних комунікацій, авторка книг «Комунікаційна стратегія в бізнесі. Як досягти максимуму в спілкуванні з аудиторією» та «Як здолати шторм. Золоті правила антикризових комунікацій».

Її візит став справжнім інтелектуальним імпульсом для наших студентів і викладачів.

Пані Вікторія ознайомила учасників із корисними й дієвими інструментами, що допомагають ефективно комунікувати: правилом «Не нашкодь», технікою створення лаконічного повідомлення — «одне речення», а також формулою «2 ЩО + 1 ЩОБ», яка дозволяє чітко структурувати меседж. Ми побачили, як ці підходи працюють у реальних кейсах.

Під час воркшопу експертка поділилася практиками побудови стратегічних комунікацій, розповіла про принципи антикризової взаємодії та представила приклади з власного професійного досвіду. Особливу увагу було приділено тому, як у сучасному інформаційному середовищі зберігати довіру аудиторії та комунікувати чесно, переконливо й швидко.

Захід пройшов у форматі живого діалогу. Учасники активно ставили запитання, обговорювали кейси, отримували практичні поради, які можна застосовувати у своїх комунікаційних проєктах.

Щиро дякуємо Вікторії Берещак за натхнення, відкритість і професійну щедрість.
Приємним бонусом стали її книги з автографами — чотири примірники отримали найбільш активні студенти!

"Простір для думок серед викликів війни: успішна реалізація проєкту «Think Station» у ХНУ імені В.Н. Каразіна

Пишаємось успішним втіленням проєкту "Think Station" (Станція мислення) під керівництвом доцентки кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Аліни Калашнікової в рамках міжнародного проєкту CAFU ("Competence Aid for Ukraine").

Ідея проєкту, яка отримала міні грант і була реалізована, - передбачала створення «Станції мислення» у приміщенні соціологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна (Північний корпус), а саме – дизайн, закупку і встановлення вікна, яке було пошкоджено під час війни, закупку і розміщення меблів (стіл, три стільці). 

“Студенти і співробітники ХНУ ім. В.Н. Каразіна (Харків, Україна) тепер мають привабливе місце для навчання, спілкування, обговорення міжфакультетських проєктів і командної роботи поза межами аудиторій – «Станцію мислення» на території соціологічного факультету. З міркувань екологічної відповідальності, використані у проєкті меблі не є новими, а придбані у комісійному магазині, що позитивно впливає на екологію регіону та сприяє досягненню Цілей сталого розвитку ” – говорить Аліна Калашнікова.

Поки навчальний процес в університеті проходить онлайн, можливостями “Cтанції мислення” користуються співробітники, які відвідують університет.

Проєкт CAFU «Компетентнісна допомога для України» реалізується соціологічним факультетом університету спільно з Folkuniversitetet та Sustainability InnoCenter Уппсальського університету за фінансової підтримки Шведського інституту.

Про інші заходи в межах проєкту CAFU — «Компетентнісна допомога для України» тут  

Студенти-медійники зазирнули за лаштунки харківської медіагрупи «Накипіло»

2 квітня 2025 року студенти першого курсу освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» у межах дисципліни «Історія та теорія медіа» (викладачка — доцентка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Вікторія Болотова) здійснили навчальний візит до медіагрупи «Накипіло» — партнерської редакції кафедри. До них приєдналися першокурсники освітньої програми «Соціологія комунікацій, реклами та зв’язків з громадськістю» та охочі студенти інших груп.

Під час екскурсії студенти мали можливість побачити, як працює сучасна редакція зсередини. Головний редактор медіагрупи Євген Стрельцов познайомив учасників візиту з журналістами та командою «Накипіло», розповів про структуру редакції, редакційні принципи та повсякденну роботу журналістів. Особливу увагу приділили взаємодії медіа з громадськими організаціями та соціальними ініціативами.

Однією з найбільш захопливих частин візиту стала екскурсія до студії радіо «Накипіло», де записуються подкасти, відомі на всю країну. Студенти змогли побачити, звідки транслюються аудіопередачі, як влаштовано процес звукозапису та підготовки контенту для ефіру.

Подібні зустрічі виходять за межі традиційного навчання в аудиторії та формують професійне бачення, навички й натхнення майбутніх журналістів і фахівців з комунікацій. Це — крок до усвідомлення реального медіасередовища, у якому вони працюватимуть уже зовсім скоро.

Євгенія Муріна, СМК46

для пресцентру соціологічного факультету

Текст в Інсті має бути як новела Стефаника - коротко, сильно, страшно

10 квітня 2025 року в межах Майстерні «Журналістика на прифронтових територіях» відбувся тренінг «Соцмережі для медіа» від Тетяни Хоронжук — філологині, медійниці, редакторки соціальних мереж радіо «Накипіло» та досвідченої фахівчині у сфері SMM. Подія стала завершальним заходом весняного блоку Майстерні, присвяченого цифровим інструментам у роботі журналіста.

Захід був присвячений викликам, із якими стикаються сучасні журналісти у світі стрімкої цифровізації. Тетяна Хоронжук наголосила: сьогодні недостатньо просто створювати якісний контент — важливо вміти «упаковувати» його та ефективно доносити до аудиторії, яка здебільшого перебуває саме в соціальних мережах.

На початку зустрічі лекторка поділилася своїм професійним шляхом і представила топ соціальних мереж для українських медіа: Telegram, YouTube, Facebook, Viber та Instagram. Вона пояснила, як відрізняється функціонал кожної з платформ, якими є алгоритми роботи з ними та як побудувати комунікаційну стратегію для кожного каналу окремо.

Тетяна звернула увагу на феномен інформаційних бульбашок — замкнених середовищ, у яких живе користувач і які майже не перетинаються між собою. Саме тому універсальної стратегії не існує: для кожної соцмережі важливо створювати контент, адаптований до її стилістики, формату й очікувань аудиторії.

Окрема частина тренінгу була присвячена концепції «швидких» і «повільних» медіа. У перших пріоритет — оперативність, у других — глибина аналізу. І в обох випадках ключовим залишається чітке розуміння своєї цільової аудиторії: хто ці люди, чим вони живуть, які в них потреби й очікування.

Практична частина заходу охоплювала всі базові навички, необхідні для створення ефективної сторінки медіа в соцмережах. Учасники дізналися, як правильно оформлювати профіль, щоб одразу пояснити новим підписникам, хто ви і про що ваш контент. Тетяна детально розповіла, як писати коротко і водночас змістовно, будувати пости за чіткою структурою, формулювати заголовки, які привертають увагу, та створювати «затравки» (хуки) — емоційні чи інтригуючі початки, що змушують дочитати до кінця. Не менш важливою була тема добору візуального контенту: зображення мають не лише доповнювати текст, а й працювати на його основну ідею.

Особливу увагу лекторка приділила Instagram — як платформі з великою залученістю. Йшлося про роботу з Reels, важливість реакцій замість простої кількості підписників, алгоритми уникнення блокувань і тіньових банів. Тетяна поділилася власними кейсами й надала поради, як діяти в разі скарг на сторінку.

Захід не лише озброїв учасників новими знаннями, а й мотивував працювати зі своїми медіапроєктами системно та стратегічно, розуміючи особливості кожної соцмережі та цінність прямої взаємодії з аудиторією.

Єлізавета Овраменко, СМК25
для пресцентру соціологічного факультету

Тетяна Леонова: "Про культуру ніколи не потрібно говорити як про другорядну"

"Якщо ми не будемо говорити про нашу культуру — за нас це зроблять наші вороги". Ці слова журналістки й культурної оглядачки Тетяни Леонової стали емоційним ядром майстеркласу, що відбувся на соціологічному факультеті за ініціативи кафедр "Медіакомунікацій" та "Прикладної соціології та соціальних комунікацій".

Зустріч була присвячена трансформації журналістики під час війни, зокрема — культурній журналістиці, її викликам і відповідальності. Спікерка поділилася власними правилами оформлення тексту — особливо інтерв’ю — у воєнний час, коли журналістика балансує на межі адаптивності. Ми звикли до заголовків про війну, насильство, теракти – і ці реалії важко ігнорувати. Проте журналісти можуть змінити цей тренд, обираючи підхід, який фокусується на можливих рішеннях. Це психологічний підхід, правильний вибір соціально важливої теми та відповідальність за роботу з героями, що вимагає від журналістів особливої уважності. Тож Тетяна висловила декілька своїх порад:

«Не затягуйте вступ. Читач сам приймає рішення — читати далі чи ні — буквально за кілька секунд.»

«Працюйте з цитатами. Вибирайте ті, що емоційні, парадоксальні або контрастні. Але не повторюйте їх у самому тексті ще раз — це вбиває динаміку.»

«Структура — понад усе. Розділяйте матеріал на логічні блоки: бекґраунд, особисті історії, аналітика. Підзаголовки існують не просто так, вони завжди є опорою для читача.»

«Текст має бути адаптивним. Один матеріал повинен працювати і як повноформатне інтерв’ю на сайт, і як короткий пост у соцмережі.»

«Один текст може мати декілька життів. Використовуйте уривки з Instagram, цитати з Telegram, як окремі тези для прев’ю в новинних добірках».

Зустріч закінчилася з надією, що учасники зможуть застосувати отримані знання на практиці, обговорюючи важливі теми, які стосуються адаптації журналістики до умов війни, збереження етики та культурної ідентичності в медіа. Зокрема, Тетяна Леонова поділилася досвідом, як війна змусила змінювати підходи до роботи та відчувати себе впевнено незалежно від рівня гнучкості в адаптації інтерв’ю. Також розглядали типові помилки в роботі журналістів, аналізували стилі українських інтерв’юерів та шукали способи поліпшення роботи з контентом у різних форматах. Усі ці теми були порушені в контексті змін, які війна принесла не лише в техніку роботи, а й в емоційну частину медіа. Учасникам надали можливість висловити свої запитання вже після зустрічі, надавши контакти спікерки для подальшої консультації.

Ключовий меседж зустрічі — журналістика не зупиняється під час війни, а про культуру ніколи не потрібно говорити як про другорядну. Вона є частиною спротиву, частиною нас. Тож говорити про неї наш прямий обов’язок.


Погребняк Вікторія СМК-25
для пресцентру соціологічного факультету

Як говорити про воєнні злочини: тренінг із Тетяною Федорковою про подкасти, етику і людські історії

Як говорити про найстрашніше — чесно, гідно та з емпатією? Як зафіксувати свідчення воєнних злочинів так, щоб їх почули і використали в судовій справі? Як говорити про війну, щоб не звести трагедію до цифр, а людину — до безіменного епізоду?

3 квітня 2025 року в рамках Майстерні «Журналістика на прифронтових територіях» відбувся онлайн-тренінг «Як висвітлювати воєнні злочини росіян та судові справи колаборантів». У заході взяли участь студенти бакалаврату спеціальності «Журналістика», викладачі, а також усі охочі, хто працює з темою війни в медіа. Метою події було надати учасникам інструменти для якісного, етичного та відповідального висвітлення воєнної тематики в українських ЗМІ, з особливим акцентом на аудіоформатах.

Журналістка Тетяна Федоркова — авторка та ведуча подкастів, випускниця Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,—  розповіла про особливості роботи журналіста, який висвітлює чутливі теми, зокрема — воєнні злочини та судові процеси.

Особливу увагу було приділено дотриманню етичних норм у медіа. Тетяна наголосила на важливості неупередженого висвітлення судових справ і навела приклад з Кодексу етики українського журналіста, згідно з яким не можна називати людину злочинцем до рішення суду. Такий підхід, за словами журналістки, є не лише професійно відповідальним, а й необхідним для дотримання принципів правосуддя.

Тетяна Федоркова поділилася досвідом створення подкастів, серед яких — «Суботній подкаст», «Zoon Politikon», «Герої Харкова», а також журналістські розслідування «Ан-26. Історія останнього польоту» та «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки», створені у співпраці з Суспільним і Deutsche Welle. За подкаст «Ан-26» вона була відзначена премією MEGOGO Audio в номінації «Журналістське розслідування».

Журналістка докладно розповіла про всі етапи виробництва подкастів: від ідеї, структури сценарію, роботи з героями — до технічної реалізації та звукового дизайну. Зокрема, вона поділилася порадами щодо підготовки інтерв’ю з людьми, які пережили травматичний досвід: як дати людині простір, не тиснути, вміти слухати та працювати з емпатією.

До розмови долучився також Володимир Носков — регіональний кореспондент Української служби Радіо Свобода, ведучий радіо «Накипіло» та медіатренер. Його виступ був присвячений важливості інклюзивності в журналістиці. Володимир поділився практичними порадами щодо того, як говорити про вразливі групи з повагою, уникати кліше, не маргіналізувати постраждалих, а натомість показувати людяність, силу та гідність героїв.

Учасники тренінгу активно долучалися до дискусії, ділилися власними роздумами, ставили запитання про юридичні аспекти фіксації свідчень, згоду на публікацію, етичні межі в роботі з воєнною темою. Також обговорювали важливість емоційної безпеки як для журналістів, так і для героїв матеріалів.

Захід став важливою частиною підготовки майбутніх журналістів до роботи з темами війни, документуванням історій та збереженням правди в аудіоформаті.



Валерія Рябініна СМК25

Співбесіда як діалог брендів: зустріч із Brand Writer Маргаритою Пінчук

 

15 квітня на соціологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася відкрита лекція для студентів у рамках курсу «Теорія і практика зв’язків з громадськістю». Спікеркою стала випускниця факультету, а нині — Brand Writer в ІТ-команді NIX — Маргарита Пінчук.

Тема зустрічі — «Співбесіда як діалог брендів: як зрозуміти бренд роботодавця і як презентувати себе» — викликала жвавий інтерес і дискусію серед студентів.

Під час лекції Маргарита поділилася інсайдами з HR-комунікацій, розповіла, як компанії конкурують за таланти, та чому бренд роботодавця — це не реклама, а стратегія. Студенти дізналисяпро те, як “зчитувати” цінності компанії ще до співбесіди; що таке EVP (ціннісна пропозиція роботодавця); як резюме, досвід, поведінка і навіть тон голосу формують особистий бренд кандидата.

Цікавим елементом лекції стало домашнє завдання: проаналізувати бренд компанії мрії, написати elevator pitch про себе та підготувати запитання для HR-інтерв’ю. З результатами роботи студентів познайомимося на семінарських заняттях.

Пресцентр соціологічного факультету