четвер, 20 березня 2025 р.

Як стати учасником програми мобільності Ерасмус +? Досвід участі в конкурсі та навчання в Тартуському університеті студентки Вероніки Баженової

 


Привіт, читачі! Мене звати Вероніка, я - студентка 4-го курсу освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» соціологічного факультету. Минулого семестру (осінь 2024 року) я брала участь у програмі академічної мобільності Erasmus+, перебуваючи на обміні в Естонії, а саме — у Тартуському університеті.

«Естонія? Де це таке? А програма за обміном? Це можна поїхати навчатися за кордон?» — Так, можна :) У цьому дописі я розповім вам трішки про свій досвід перебування на обміні та навчання в одному з найкращих університетів не тільки в Європі, а й у світі!

Як я потрапила до іноземного університету?

Усе просто: стежила за оголошеннями з відкритими конкурсами Erasmus+ у WhatsApp-каналі відділу управління з міжнародних відносин Каразінського університету, заповнила форму, додавши необхідні документи, перелік яких було прикріплено до оголошення. Далі - чекала на відповідь, висловивши свою зацікавленість :). Обираючи варіанти, доступні для студентів соціологічного факультету, відверто кажучи, я спочатку не звернула увагу на оголошення про Тартуський університет. Я розглядала такі варіанти, як Італія, Австрія, на крайній випадок Польща. «Естонія? Це де взагалі? Та ну ні, яка Прибалтика, коли є можливість поїхати в Мілан! Не цікаво», — думала я, не усвідомлюючи, що шанс отримати місце на обмін досить невеликий, адже їх небагато, а бажаючих по світу — достатньо.
(Агов, каразінці! Поки ви навчаєтесь, користуйтеся цією можливістю отримати досвід навчання за кордоном, вона в нас є, дійте!)


Спочатку я отримала повідомлення про те, що пройшла конкурс в університет у Польщі, але того ж дня, коли я отримала повідомлення із запрошенням, мені відмовили: кількість конкурсних місць скоротили, і за рейтингом я не пройшла (й таке може бути, тому не соромтеся — надсилайте заявки на всі можливі конкурси!). Повідомивши про це координаторку міжнародних програм на соціологічному факультету пані Ольгу Філіпову, я отримала від неї пораду відправити заявку до Естонії. Я прислухалася до її поради спробувати — і пройшла.



А що далі, вже можна збирати валізу?

Поки що рано :) Зазвичай після сповіщення про те, що студент(ка) отримав(ла) місце в програмі, залишається приблизно два-три місяці до початку мобільності. За цей час він або вона має підготувати потрібні документи для відправляючого та приймаючого університетів. І так, це нудно та нервово. Але, щоб нікого не налякати: як Каразінський, так і Тартуський університети вже з моменту підтвердження запрошення на навчання координують студента з питань того, що, де й коли треба буде зробити до та після прибуття, де він буде жити, як отримати грант, як зареєструватися на курси, з ким зв’язуватися і все-все-все.

А що до фінансування? На що жити?

Фінансування мобільності залежить від програми Erasmus+: буває й таке, що його взагалі немає, тому уважно дивіться умови в оголошенні конкурсу (цю інформацію зазвичай додають). У випадку з Тартуським університетом його сума була більш ніж достатня не тільки для покриття основних витрат, таких як проживання, харчування, а й для подорожей. Під час обміну я встигла відвідати Угорщину, Іспанію, Італію, Чорногорію та Польщу!

Щодо адаптації?

З першого дня Тартуський університет приділяє студентові багато уваги та робить усе, щоб адаптація пройшла легко та швидко. Щоб не відчувати дискомфорту в іншомовному середовищі, заздалегідь до мобільності програма Erasmus+ надає можливість студентам пройти безкоштовний підготовчий онлайн-курс з потрібної мови (у випадку з Тартуським університетом — це англійська.

Естонія для мене виявилася відкриттям! Вона вдало поєднує старе і нове, історичні цінності та інновації, природу й архітектуру. Її невеликі території не суперечать масштабам можливостей! Естонія, зокрема Тарту, — культурна столиця Європи, що збирає та об’єднує розумних, талановитих і цікавих людей. Це країна з неймовірною природою, самобутньою та унікальною культурою варта вашої уваги!

Вероніка Баженова, студентка групи СМК46

субота, 15 березня 2025 р.

Боротьба з дезінформацією та інформаційна безпека: досвід Естонії на гостьовій лекції від доцентки Тартуського університету Марії Муруума-Менгель

 



13 березня 2025 року 
доцентка кафедри медіазнавства, соціальних медіа Інституту соціальних досліджень Тартуського університету Марія Муруума-Менгель зустрілася зі студентами освітніх програм соціологічного факультету з лекцією за темою «Боротьба з дезінформацією: досвід Естонії». Тематика зустрічі відповідає тематиці навчальних курсів "Практикум конфлікту в медіа" (викладач доцент Р. Борисов), "Основи медіаграмотності" (викладачі професор І.Рущенко, доцент О. Чернявська), "Основи медіакомунікацій та зв'язків з громадськістю" (викладач О.Зіненко), тому були запрошені на зустріч і брали участь в обговоренні матеріалів лекції і студенти, і викладачі. 


В центрі уваги обговорення були особливості поширення російської дезінформації в Естонії, а саме:  основні наративи дезінформації, спрямовані проти Естонії; механізми «економіки уваги», що працюють проти нас: кейси манфлюенсерів і гендерної дезінформації, езотерично-конспірологічні мережі; естонський підхід до підвищення інформаційної стійкості суспільства; мікровтручання в медіа як громадянський обов’язок кожного. 
Окрім цього, Марія Муруума-Менгель поділилася додатковими матеріалами для глибшого вивчення теми та представила інші проєкти за своєю участю, що стосуються діяльності медіа та протидії дезінформації.



Естонія має унікальний досвід протидії російській дезінформації, адже, як країна Балтії, вона протягом десятиліть була однією з головних мішеней інформаційних атак. Одним із основних викликів для країни стало створення єдиного наративу національної історії та культури, враховуючи наявність великої російськомовної меншини та вплив з боку РФ.

У протистоянні російській дезінформації значну роль в Естонії відіграють громадянські ініціативи та освітні проєкти. Це свідчить про важливість не лише державної стратегії, а й залучення суспільства до боротьби з дезінформацією, що було підкреслено пані Муруума-Менгель у лекції.

Зустріч відбулася завдяки зусиллям студентки освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» Вероніки Баженової, яка в минулому осінньому семестрі навчалася в Тартуському університеті в межах програми Erasmus+ і була слухачкою курсу Марії Муруума-Менгель «Media in the Era of Disinformation», й гаранта освітньої програми "Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю" кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій доцентки Вікторії Болотової.




неділя, 2 березня 2025 р.

Ярмарок вакансій як спеціальна подія в піар діяльності. Досвідом з організації та проведення Ярмарку вакансій поділився керівник Центру працевлаштування Каразінського університету (2011-2021), аспірант кафедри Дмитро Лобанов


На лекцію за курсом "Теорія і практика зв'язків з громадськістю" буд запрошений Дмитро Лобанов – керівник Центру працевлаштування Каразінського університету (2011-2021), а нині офіцер із захисту дітей Дитячого фонду ООН (UNICEF), аспірант кафедри. 

Тема зустрічі – підготовка та організація Ярмарку вакансій як спеціальної події. Дмитро поділився своїм досвідом у проведенні таких заходів, розповів про ключові етапи планування, взаємодію з роботодавцями, залучення студентів і випускників. Обговорили також, як змінилися підходи до організації ярмарків вакансій в умовах цифровізації та глобальних змін на ринку праці.



Зустріч стала чудовою можливістю для студентів дізнатися про практичні аспекти організації масштабних кар’єрних заходів і отримати корисні поради від експерта.

понеділок, 24 лютого 2025 р.

ЖУРНАЛІСТИКА ПІД ЧАС ВІЙНИ – БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОФЕСІЯ. ЦЕ - ВИКЛИК!


Кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій у партнерстві з «Медіагрупою «Накипіло». Радіо» та ГО «Gwara Media», за підтримки Чеської громадської організації «Асоціація з міжнародних питань» (АМО) та фінансової підтримки програми трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чехії запрошують студентів спеціальності Журналістика та їх викладачів, а також всіх зацікавлених до Майстерні «Журналістика прифронтових територій»

Можлива участь у двох статусах : «Слухач» (без отримання сертифікату) та «Учасник» (з отриманням сертифікату)


Яка мета Майстерні?

Ми запрошуємо всіх причетних до журналістики ознайомитись з її специфікою на прифронтових територіях.

Студенти-бакалаври спеціальності «Журналістика» можуть отримати не тільки знання, але й сформувати практичні навички, що допоможуть їм в адаптації до сучасних професійних викликів, пов’язаних з війною.

Хто такий слухач майстерні?

Будь-який студент чи викладач спеціальності "Журналістика" або іншої спеціальності, який цікавиться журналістикою прифронтових територій та зареєструвався на майстер-класи.

Хто такий учасник майстерні?

Студент бакалаврату будь-якого курсу та форми навчання, який зареєструється, виявить бажання стати учасником та обере один із напрямків і відповідного тренера для виконання практичного домашнього завдання.

УВАГА! У зв'язку зі специфікою Майстерні, у разі виникнення конкурсу на статус «учасника» пріоритет мають студенти вишів із прифронтових областей (Харківської, Луганської, Донецької, Херсонської, Сумської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Чернігівської).

Кожен тренер може взяти групу максимум у 35 осіб, чиї роботи він перевірить та надасть відгук. Можлива подальша професійна співпраця з тренером у разі його зацікавленості вашою роботою.


Хто наші партнери?

«Медіагрупа «Накипіло». Радіо» — регіональне харківське медіа, журналісти якого розказують про Харків і Харківську область, приділяючи увагу подіям України, в них виходять аудіорепортажі з деокупованих територій, інтерв’ю з військовими, політиками, волонтерами, громадськими діячами та митцями.

«Gwara Media» — незалежна медіаплатформа з Харкова яка спеціалізується на конвергентній журналістиці. Щоб залучати аудиторію, її фахівці створюють різноманітні форми цифрового контенту: інноваційні боти, короткометражні документальні фільми, інтерактивні тести, фото- та відеоісторії. Їх репортажі та дослідження фіксують реальність, локальні новини задають фокус на розвиток, а матеріали сприяють відновленню справедливості.


Які майстер-класи ми пропонуємо?

Програма зосереджена на ключових аспектах сучасної журналістики: фактчекінгу, відеорепортажах, подкастах та роботі із соціальними мережами.

Теми наших майстер-класів:

Фактчекінг як протидія пропаганді та маніпуляціям

Відеорепортажі з деокупованих територій

Робимо подкасти: як висвітлювати воєнні злочини росіян і судові справи колаборантів

Соціальні мережі та медіа: що спільного і як підсилювати друге першим?

Хто наші тренери?



Юліана Топольник – журналістка та фактчекерка. На початку повномасштабного вторгенння долучилась до команди Gwara Media, щоб бути волонтеркою в команді чат-боту "Перевірка", а згодом очолила редакцію фактчекерів, яка почала працювати над створенням матеріалів для сайту. Завдяки цій роботі, у травні 2023 року Gwara Media офіційно стала частиною міжнародної мережі фактчекерів IFCN (International Fact-Checking Network).

Наразі Юліана працює головною редакторкою діджитал-відділу філії Суспільного Запоріжжя та паралельно залучена в проекти Gwara Media. Переважно займається розслідуваннями регіонального рівня та написанням аналітичних матеріалів, націлених на боротьбу з російською дезінформацією.

Ольга Яковлева – фактчекерка Gwara Media. З 2020 року працювала у новинній журналістиці, висвітлюючи події в регіоні, зокрема, під час російського вторгнення в Україну, очолювала роботу діджитал-редакції Суспільне Новини (Запорізької філії). Наразі спеціалізується на фактчекінгу, пише матеріали для сайту та працює в команді фактчекерів чат-боту "Перевірка". Віднедавна долучилась до освітньої ініціативи "Вартові правди" від ГО "Детектор Медіа" та є регіональною тренеркою з медіаграмотності.

Гнат Голик – продюсер харківського онлайн видання Gwara Media, керівник мультимедійного відділу. Його команда знімає документальні репортажі з Харківської області про життя громад та ситуацію на фронті; приділяє багато уваги локальним історіям та документує свідчення цивільних людей про перебіг подій та про життя під час окупації для збору данних про воєнні злочини РФ; веде YouTube-канал Gwara Media, на якому розміщено понад 100 репортажів різного жанру; співпрацює з такими міжнародними медіа, як AlJazeera, DW та телеканалом ITVX.

Тетяна Федоркова – головна редакторка сайту MediaPort, журналістка Суспільного Харків, ведуча програми «Тема дня», редакторка диджитал-відділу, авторка подкастів, серед яких «Ан-26. Історія останнього польоту» (Суспільне Харків), «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки» (за підтримки DW, проєкт MediaFit), «Герої Харкова», «Особова справа» (Радіо «Накипіло»).

Тетяна Хоронжук – медійниця, філологиня, редакторка соцмереж «Медіагрупи «Накипіло». Радіо», яка перепаковує новини та візуал під різні види соцмереж, знає алгоритми Instagram та способи залучення аудиторії, принципи роботи з Telegram та Facebook.

Хто може отримати сертифікат про навчання в рамках Майстерні?

Студент бакалаврату, який:

1. Отримав статус «учасник».

2. Відвідав три з чотирьох майстер-класів.

3. Виконав практичне завдання від одного з тренерів.

4. Отримав позитивний відгук від свого тренера.


Коли почнеться та скільки триватиме навчання?

Навчання триватиме 4 тижні.

Тренінги відбуватимуться щочетверга, починаючи з 20 березня.

Кожен тренінг триватиме 2 години з 16-00 до 18-00.

Навчання відбуватиметься за допомогою платформи Zoom.

Учасникам надається 2 тижні на виконання домашнього завдання з обраного напрямку (одного з чотирьох), яке тренери перевірять та нададуть на нього відгук протягом трьох тижнів після дедлайну здачі робіт.

В травні всі учасники, які виконали всі умови, отримають сертифікати про навчання.

Як зареєсруватись, щоб стати учасником або слухачем Майстерні?

Реєстрація для участі за посиланням: https://salo.li/e6abde6

Дедлайн подачі заявок: 23:00, 15 березня 2025 року


До кого звернутись у разі виникнення питань?

З усіма запитаннями можна звернутися до гаранта освітньої програми «Медіарілейшнз та зв’язки з громадськістю» Вікторії Болотової:

Email: vbolotova@karazin.ua

Telegram @V_ct_ria


НАШІ ТРЕНЕРИ НЕ ПРОСТО РОЗКАЖУТЬ, ЯК ПРАЦЮВАТИ – ВОНИ НАВЧАТЬ ЦЕ РОБИТИ!

З повагою,

організатори Майстерні, майбутні журналісти, медійники та піарники, студенти груп СМК12 та СМК25 Валерія Рябініна, Єлизавета Овраменко, Єлізавета Кайдалова, Дарья Коваль, Вікторія Коробка, Аліна Покусіна.

пʼятниця, 17 січня 2025 р.

Студенти соціологічного факультету долучилися до міжнародного проєкту “Діти онлайн”: перша зустріч та старт нового етапу співпраці з Англіа Раскін університетом

 

Сьогодні відбулася перша зустріч студентів соціологічного факультету з учасниками міжнародного дослідницького проєкту “Діти онлайн”, який реалізується International Policing and Public Protection Research Institute (Anglia Ruskin University, UK) доктором Анною Марковською та доцентом Іриною Солдатенко. Цей проєкт спрямований на дослідження обізнаності дітей в Україні про ризики та вплив війни на їхню безпеку в цифровому середовищі.


Під час зустрічі студентам були представлені мета та основні напрямки реалізації півторарічного проєкту і оголошено про створення Youth Participatory Group з числа студентів соціологічного факультету, які зацікавилися цією тематикою. Програма роботи зі студентами соціологічного факультету включатиме навчання травмоінформованому підходу, етиці роботи з чутливими темами та залучення до методології дослідження. Навчання стартує у січні 2025 року. Після завершення тренінгів учасники матимуть змогу реалізувати власні освітні проєкти, спрямовані на підвищення безпеки дітей в онлайн-просторі.


Навчальний компонент міжнародного дослідницького проєкту “Діти онлайн” реалізується в рамках угоди по співпрацю Англіа Раскін університету та Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна

пʼятниця, 20 грудня 2024 р.

Виробнича практика за лаштунками радіо. Історія 3. «Інформатор.FM»


На початку листопада студенти програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» мали нагоду пройти виробничу практику на одній із медійних платформ України - радіо «Інформатор.FM». 

«Інформатор.FM» — це незалежна медіаорганізація, яка зосереджена на оперативному висвітленні новин, аналітичному підході до їх подачі та створенні якісного контенту. З моменту свого заснування радіо здобуло репутацію платформи, яка формує громадську думку та сприяє прозорості й об’єктивності інформації в Україні.

Організація має декілька ключових напрямів діяльності: радіопередачі, орієнтовані на актуальні суспільні проблеми та культурні теми. Новинний портал, що забезпечує читачів оперативними та достовірними новинами. 
Подкасти, які об’єднують інформаційний, освітній та розважальний контент. 



Під час практики студенти ознайомилися з ключовими принципами роботи радіо. Основний акцент був зроблений на створенні контенту для радіоефіру та діджитал-платформ. Практиканти брали участь у підготовці інформаційних матеріалів, редагуванні новин та роботі в студії, що дозволило їм отримати практичні навички у сфері медіавиробництва.

Своїм досвідом поділилася студентка СМК-46, Єлизавета Альошкіна: «На практиці в «Інформатор.FM» я зрозуміла, наскільки важливо бути оперативним і вміти швидко адаптуватися до змін, особливо в сучасних реаліях. Мені найбільше сподобалося брати участь у підготовці та зачитуванні новин під час запису ефіру, адже це дозволяє не лише передавати важливу інформацію, а й будувати довіру з аудиторією. Я також зрозуміла, наскільки важливо правильно взаємодіяти з аудиторією через емоційний тон новин, якість подачі та інтерактивність».

Також відгуком поділилася ще одна студентка, що проходила виробничу практику на радіо. Шевчук Альона про такий досвід сказала: “Я ніколи б не подумала, що робота на радіо може бути такою цікавою. Мені довелось багато уваги приділяти роботі з голосом та дикцією. Також я зрозуміла наскільки важливо правильно обирати новини для висвітлення на радіо та як їх правильно редагувати. Артем Росінський, новинний журналіст “Інформатора” одного разу пояснив нам, що основна наша робота- донести слухачам все так, щоб їм достатньо було лише почути, адже ми не сайт, де можна також додати ілюстрації. Також Артем вчив нас писати тексти так, щоб утримувати увагу слухача. Окремим уроком для нас стала лекція про правильне висвітлення новин під час воєнного стану. А саме: інформація про “прильоти”, про рішення, що були прийняті ОДА чи ВРУ, про відключення світла та про роботу працівників ДСНС. Найцікавішим для мене став запис випуску новин та робота із записом в спеціальному застосунку. Звісно, поки що, ніхто нас в етер не випускав, навіть враховуючи, що ми заздалегідь записувались. Проте, я сподіваюсь, що вже зовсім скоро, за умови постійного самовдосконалення, ми з Лізою будемо працювати на радіо та готувати повноцінні випуски для виходу в етер.”

Крім роботи над інформаційними матеріалами, практиканти мали змогу ознайомитися з роботою від досвідчених співробітників радіо. Один із найбільш пам’ятних уроків - це лекція про важливість етики в медіа, де пояснювалися аспекти коректного висвітлення інформації та уникнення маніпуляцій, а також роботи під час екстрених ситуацій (обстрілів).

Велике враження справила на студентів атмосфера в офісі. Єлизавета зазначила: «Робоча атмосфера на «Інформатор.FM» була дуже дружньою. Усі колеги намагалися підтримати нас і відповісти на наші запитання. Було цікаво спостерігати, як кожен відділ працює над спільною метою - створенням якісного контенту».

Практика на радіо «Інформатор.FM» стала для студентів не лише професійним викликом, але й можливістю отримати нові знання та навички. Вони вдячні команді за підтримку, відкритість і готовність поділитися своїм досвідом. Цей досвід переконав студентів у важливості медійної сфери для сучасного суспільства та зміцнив їхнє бажання працювати в цій галузі.






Ліза Альошкіна, Алена Шевчук


неділя, 15 грудня 2024 р.

Медіа через призму виробничої практики. Історія 2. «Ґвара Медіа»

 


Цього року студенти 4 курсу освітньої програми «Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю» мали змогу пройти практику в харківській «Ґвара Медіа».

«Ґвара Медіа» — незалежна медіаорганізація, заснована в 2016 році в Харкові, яка ставить перед собою мету створювати якісний журналістський контент, орієнтований на висвітлення актуальних подій у Харкові та Харківській області.

Три студентки, які були на практиці в редакції «Ґвара Медіа», поділилися своїми враженнями.

Анна Круподеря: «Ґвара постійно працює в шаленому темпі, але я здивувалася, дізнавшись, що в медіаорганізації працює лише 25 людей, що контентом для YouTube-каналу займається одна людина. Команда створює онлайн та офлайн зустрічі, використовує різні формати. І найголовніше —питає своїх глядачів, що їм цікаво, що вони хочуть побачити чи почути».


Незважаючи на шалену зайнятість керівник «Гвара медіа», Сергій Олександрович приділяв багато часу практикантам. «Атмосфера була максимально дружньою, і весь колектив намагався навчити нас чомусь новому» - говорить Анна. Після медіа практики бажання Анни стати журналістом лише зміцнилося: «Я хотіла працювати в цій сфері ще з 7 класу, і це була моя мрія дитинства. Але після практики моє бажання виросло в стократ, незважаючи на те, що ми не стали частиною команди, а лише спостерігали за їх роботою. Мені здається, що «Ґвара»- це те місце, де кожен студент міг би набути цікавого та корисного досвіду».

Дар’я Федяєва зазначає, що хоча практика в «Ґвара Медіа» виправдала її очікування, вона б хотіла більше комунікації з командою: «Було б чудово, якби ми могли виконати спільне завдання і безпосередньо відчути досвід працівників». Водночас вона підкреслює, що колеги були завжди відкритими і доброзичливими, намагаючись створити комфортну атмосферу: «Вони підтримували нас жартами та дбали про наші умови перебування».


Для Дар’ї дуже важливим моментом стало усвідомлення реальної роботи журналістів. «Є поширений міф, що вони просто сидять в офісі з ноутбуками і пишуть тексти. Насправді ж все набагато складніше. За кожним матеріалом стоїть колективна праця багатьох людей, які докладають величезних зусиль, щоб українці отримували якісний контент», — розповідає студентка.

Одним із найважливіших відкриттів для Дар’ї стало постійне прагнення команди до високої якості матеріалу. За її словами: «Ґвара — це беззаперечне дотримання етики журналістики і ретельний контроль якості кожного матеріалу. Я дізналася, що в них є навіть окремий документ, в якому вказано всі нецензурні слова, які мають бути вирізані з відео».

Дар’я зазначає, що найбільше їй сподобалась організація офлайн-зустрічей та згадує, як разом із командою проводила перегляд фільму, присвяченого 1000 дням з початку повномасштабного вторгнення. Вона активно брала участь у плануванні та проведенні заходу, що змусило її задуматися про зміну професійного напрямку в бік івент-менеджера.

Найбільше на студентку справило враження робота журналістки Дар’ї Лобанок. «Вона розповіла, як досліджує історії героїв. Це надзвичайно цікаво — стежити за життям людей, дізнаватися нові факти й бачити, як змінюються їхні долі». Особливо її вразила історія хлопця, який займається бджільництвом.

Найважливіший урок, який Дар’я винесла з практики — це важливість командної роботи. «Ми з колегами працювали над спільними проєктами, проводили брейнштормінги. Я дізналась багато нових речей не лише від Ґвари, а й від своїх одногрупників», — підсумовує вона. Практика ще раз підтвердила її бажання працювати в медіа.


Тетяна Сміла на початку практики прагнула отримати насичений план роботи, який дозволив би здобути більше практичних знань. «Я отримала досвід у багатьох аспектах: працювала над створенням інфоприводів, брала участь у лекціях з провідними фахівцями, але не до кінця відчула, як це бути журналістом у справжній медіаорганізації», — зазначає вона. Тетяна зізнається, що до проходження практики в "Ґвара Медіа" не мала уявлення про їхню діяльність. Однак з приємним здивуванням, вона відзначає неформальну атмосферу спілкування, яка допомогла створити комфортний робочий простір.




Зустріч з Іриною Збрицькою відкрила для неї практичні аспекти фандрайзингу, і ці знання «будуть корисними в майбутньому, якщо я вирішу працювати в медіасфері».

Тетяна також відзначає важливу та цікаву роботу всіх відділів, зокрема діджитал-відділу та фандрайзингу. «У діджитал-відділі я б хотіла долучитися до створення контенту для соціальних мереж. А в фандрайзингу спробувала б себе в пошуку донорів і створенні відеороликів або інфографіків, що показують, як допомога команди впливає на розвиток медіа та суспільства», — каже студентка.

Важливими для Тетяни стали поради фахівців різних відділів. «Ірина Збрицька дала цінну пораду: писати лише про те, що справді захоплює та надихає, а Вероніка Юзепчук пояснила, як важливо будувати зв'язки з аудиторією та підтримувати стійкий інтерес до медіа. Думаю, це цінні поради не тільки для нас, а й для всіх наших колег».

За словами Тетяни, «фахівці розширили мій кругозір і надихнули займатися тим, що приносить задоволення. Особливо мене вразила ідея створення чогось для людей, адже історії про їх долі, допомогу та підтримку надихають робити світ кращим».

Створення мультимедійного контенту була складнішою, ніж очікувала студентка. «Зйомки вимагають знань про техніку, використання різних об'єктивів і камер, які часто бувають досить важкими», — зазначає вона. Тетяна зрозуміла, що контент потребує уваги до деталей, креативності та технічної майстерності.

Щодо журналістської роботи, вона підкреслює важливість практичних інструментів для написання статей і підготовки матеріалів: «В університеті акцент робиться більше на теорії, а тут я побачила, як це працює на практиці». Цей досвід переконав її продовжувати працювати в медіа: «Я хочу спробувати себе в різних напрямках, досліджувати можливості, розвиватися як особистість і знаходити ті аспекти роботи, які найбільше відгукуються в мені».

В кінці практики Сергій Олександрович надав кожному коментар щодо роботи та виокремив деяких студентів. Двоє з них отримали пропозицію про майбутнє стажування в організації в відділах маркетингу та фактчекінгу.

Всі студенти висловлюють щиру подяку «Ґвара Медіа» за можливість пройти практику в такій надихаючій та професійній атмосфері. Вони вдячні колективу за теплий прийом, безцінний досвід та можливість поринути у реальну роботу медіаорганізації. Набуті знання і навички не тільки підвищили їхній професіоналізм, а й зміцнили бажання працювати у медіа сфері.

Альона Безкуба СМК47