Бажаю прислухатися до своїх мрій, розвивати сильні сторони і завжди вірити в свої сили!

Серію публікацій - інтерв'ю з випускниками освітніх програм кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій ми починаємо з розмови з Микитою Деркачовим, випускником освітньої програми "Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю" Каразінського університету. 

Чому ви обрали освітню програму "Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю"? Що стало ключовим фактором у вашому виборі?

Коли я обирав спеціальність для вступу, мій вибір стояв між двома освітніми програмами: «Журналістика» і «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю». Я зупинився саме на програмі з медіакомунікацій, адже, ознайомившись ближче з описами обох спеціальностей, побачив, що программа останньої - всеохопна, і за такий самий час навчання я встигну спробувати себе в більш різних напрямках. Ключовим у виборі спеціальності для мене стала наявність у програмі предметів, пов’язаних з маркетингом та рекламою.

Можливо, були якісь предмети чи проєкти під час навчання, які справили на вас найбільший вплив? Що найбільше вас надихало у студентські роки?

Багато з предметів запам’яталися, і на кожному з них я дізнавався щось цікаве та нове для себе. Скучати не доводилося).

Але якщо виділяти предмет, який мав найбільший вплив, то, скоріше за все, це відеомонтаж, який вів у нас колишній оператор ТСН, а зараз спортивний коментатор Павло Посохов. Саме він познайомив нас з програмою Adobe Premiere, і, згадуючи сьогодні, розумію, що саме тоді я відчув, що це моє). Одним із завдань було записати свій власний телерепортаж з місця подій. Я скористався моментом, коли група Kazka виступала в парку Горького, тож і послухав хорошу музику, і отримав потрібний матеріал). Також яскравий спогад – на журналістиці було завдання взяти інтерв’ю у відомої людини. Я написав в Instagram Антону Савлєпову з Quest Pistols, і, на моє здивування, він погодився дати інтерв’ю онлайн).


Якими були ваші перші кроки у професії після випуску? З якими труднощами ви зіткнулися, і як їх подолали?

Довгий час для мене важко було вирішити, в якому напрямку я хочу йти далі і розвиватися, від чого саме душа палає. Бо я одразу бачив себе в деяких напрямках медіасфери, але не відчував себе готовим та достатньо компетентним, щоб йти працювати за спеціальністю. Цей стан створює блоки, і ти не рухаєшся з місця. Як і багато інших студентів, я підробляв в обслуговуванні. Але, окрім постійного відчуття того, що я не на своєму місці, це нічого не дало. Робота в місці, яке не по душі, дала зрозуміти, що я хочу розвиватися і робити щось своє, працювати в творчому середовищі.

Я пройшов додаткові курси з монтажу, почав проходити співбесіди, пробував, і робота в новій сфері знаходила мене сама.

Чим ви зараз займаєтеся? Розкажіть про свою нинішню діяльність.

Наразі я вже майже рік працюю в маркетинговому агенстві Elit-Web на позиції моушн-дизайнера. В робочі обов'язки входить монтаж рекламних відео, створення контенту в соцмережах.

Як навчання на освітній програмі "Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю" допомогло вам сформувати вашу професійну ідентичність?

Навчання сформувало в мені відповідальність, вміння планувати свій час та серйозно ставитися до дедлайнів. Вміння проводити аналізувати діяльність конкурентів, застосовувати рекламні технології вважаю самими необхідними в моїй професії навичками, які я отримав за час навчання в університеті.


Що б ви порекомендували студентам для ефективного додаткового професійного розвитку під час навчання: стажування, фріланс чи щось інше?


Рекомендую обрати стажування в своїй сфері або навіть одразу пробувати влаштуватися на роботу.

Треба бути готовим, що молодому спеціалісту не будуть платити багато, але найцінніше для вас — це досвід та знання, після яких у вас вже не буде проблем з подальшим працевлаштуванням на більш бажані посади. Бо досвід, на мою думку, — це перше, що очікують роботодавці. За бажанням ви можете окрім навчання в університеті додатково проходити професійні курси за своєю спеціальністю — це однозначно додасть вам плюсів на співбесіді.


Як змінилося ваше бачення професії з початку навчання до його завершення?

На початку навчання на програмі "Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю" я думав, що буду працювати журналістом або у сфері реклами, хоча й не знав, ким саме. Але мені завжди подобалось креативити, і реклама — саме та дисципліна, яка охоплює це. В ході навчання я зрозумів, що напрям відеопродакшн, дизайну мені ближчий, ніж журналістика.

Які особисті якості, на вашу думку, є найважливішими для роботи у вашій сфері?

Важливішими у професії вважаю вміння адекватно ставитися до критики, при цьому самому бути самокритичним, бажання постійно розвиватися, експериментувати та вчитися у інших.

Дайте одну головну пораду студентам, які тільки починають свій шлях у медіакомунікаціях і що ви хочете їм побажати ?

Головна порада – будьте активними. Гроші нам всім дуже потрібні, але на даному етапі – це не головне.  Головне – люди які вас оточують зараз, це те що дає навчання в університеті – унікальний досвід пробувати, комунікувати, та дізнатися, яке діло вам подобається найбільше.
Бажаю прислухатися до своїх мрій, розвивати сильні сторони і завжди вірити в свої сили!

Рубен Лукацкий СМК 47

"Ґвара Медіа" – база виробничої практики для студентів, що вивчають медіакомунікації

«Ґвара Медіа» – незалежна медіаплатформа з Харкова, що спеціалізується на конвергентній журналістиці та розповідає про регіон через інноваційні форми цифрового контенту. Інтерактивні тести, фото- та відеоісторії, короткометражні документальні фільми та навіть інноваційні боти – це лише частина їхніх проєктів, які є корисними для аудиторії.

Нам приємно відзначити, що «Ґвара Медіа» стала базою виробничої практики для наших студентів, які вивчають медіакомунікації. Співпраця з цією медіаплатформою дає можливість студентам зануритися у світ сучасної журналістики, познайомитися з індустрією зсередини та отримати практичний досвід у створенні якісного медійного контенту.

Редакція також зробила нашій кафедрі цінний подарунок – друкований журнал, виданий «Ґвара Медіа». Він є чудовим зразком традиційного медійного продукту, який допомагає студентам вивчати структуру видання, тренди журналістики та PR, а також аналізувати якісні репортажі й аналітику.

Ми щиро вдячні «Ґвара Медіа» за співпрацю і за створені можливості професійного розвитку студентів соціологічного факультету. 

Тетяна Сміла СМК47

Від Джека-Різника до ШІ: соціологічна подорож у часі

Тема першої зустрічі студентів соціологічного факультету і старшокласників Харківського ліцею №157, що відбулася сьогодні в рамках укладеної нещодавно угоди про співпрацю між двома навчальними закладами, - доволі нестандартна.  

Студентка 4 курсу освітньої програми "Соціологія комунікацій, реклами та зв'язків з громадськістю" соціологічного факультету Анна Приліпко провела інтерактивну лекцію "Різник і штучний інтелект: в чому їх схожість?".

Використовуючи формат історичної подорожі вікторіанським Лондоном, Анна представила ліцеїстам актуальні соціологічні концепції через призму резонансної історичної події - серії загадкових вбивств Джека Різника. Учасники зустрічі розглянули соціальну стратифікацію вікторіанського суспільства, проблематику гендерної нерівності, феномен масової істерії та механізми формування суспільних страхів.

Особливу увагу було приділено паралелям між історичними подіями та сучасними викликами, пов'язаними з розвитком штучного інтелекту. Лекторка продемонструвала, як соціологічний аналіз історичних подій допомагає краще зрозуміти сучасні суспільні процеси та прогнозувати їх наслідки.

Інтерактивний формат зустрічі, що включав аналіз історичних документів, поетичних творів, дозволив ліцеїстам не лише дізнатися про специфіку соціологічного аналізу, але й відчути себе дослідниками соціальних явищ.

Захід продемонстрував старшокласникам широкі можливості застосування соціологічного знання та сучасний міждисциплінарний підхід до вивчення суспільних процесів, який практикується на соціологічному факультеті Каразінського університету. Освітні програми соціологічного факультету представив студентський декан Андрій Генов. 

Вебінар «Ґвара Медіа»: Аналіз хвиль дезінформації зими-літа 2024 року

 

1 жовтня 2024 року команда «Ґвара медіа» запросила студентів Каразінського університету на взяти участь у вебінарі «Аналітика хвиль дезінформації зими-літа 2024 року». 

«Ґвара Медіа» — це незалежна медіаплатформа, яка фокусується на висвітленні соціальних процесів у Харківщині. Вони займаються документалістикою, знімають репортажі, фіксуюють воєнні злочини.

Журналістки Юліана Топольник і Горак Вікторія, які відповідають за фактчекінг в організації, розповіли про методику фактчекінгу «IFCN» і поділилися своїми підходами класифікації повідомлень на 5 статусів.

За період з 1 січня по 31 серпня 2024 року «Ґвара Медіа» обробила близько 10,000 запитів. Серед них 1,461 було визнано достовірними, 1,456 — фейками, 3,794 — напівправдами, 2,515 — з браком доказів.

Спікери розповіли про методологію дослідження. Для своєї аналітики вони обрали фейкові запити за принципом новизни та суспільного резонансу. Виділивши основні наративи, вони розділили їх на 3 категорії: головні, середні та точкові. Головні наративи з’являлись найчастіше й стосувались дискредитації мобілізаційних заходів, чинної влади та армії. Наративи групи «середні» складалися, наприклад, із дискредитації уряду країн Заходу та дискредитації Олімпійських ігор. «Точкові» стосувались, наприклад, енергетичних спекуляцій та дискредитації українських біженців. Всі ці наративи були покликані посіяти відчуття зневіри в суспільстві.

Цей вебінар став важливою можливістю поглибити знання, здобуті під час зустрічі з Олесею Ященко, яка виступала на схожу тему 4 квітня. Тоді студенти мали змогу дізнатися більше про відділ з перевірки інформації, що виник на початку повномасштабного вторгнення.

У рамках попереднього вебінару Олеся детально розповіла про різновиди неправдивої інформації та форми, які вона може набувати. Вона поділилася методологією оцінки інформаційних джерел і продемонструвала аналіз інформаційних хвиль за період з грудня 2022 по травень 2023 року.

Ми вдячні команді «Ґвара Медіа» за можливість поглибити знання про фактчекінг та дезінформацію, які є важливими не тільки професійній діяльності журналіста, а й в забезпеченні особистої безпеки.

Безкуба Альона СМК47

Бренд-райтер, копірайтер, контент-менеджер чи контент-архітектор: професії-близнюки чи кардинально різні посади? Про це говорили студенти на зустрічі з випускницею кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Маргаритою Пінчук

16 жовтня відбулась зустріч з Маргаритою Пінчук - випускницею кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій, бренд-райтеркою в IT-команді NIX – компанії, що розробляє програмне забезпечення, вебзастосунки, надає послуги віддаленого адміністрування та IT консалтингу.

У рамках курсу «Менеджмент контенту вебсайту» (викладач - доцент Лілія Змій) Маргарита поговорила зі студентами про сучасні алгоритми та принципи створення контенту для вебресурсів, прийоми та техніки роботи з інформацією, а також звернула увагу на тонкощі підготовки текстів, які зацікавлять аудиторію.

Студенти соціологічного факультету отримали цінні поради щодо організації роботи з контентом та інструментів, що полегшують процес його створення. «Це було цікаво та корисно! Розуміння того, як створювати якісний контент в умовах конкуренції, що працюватиме на репутацію компанії та залучатиме користувачів, - це важлива складова успішного брендингу», - поділилась враженням одна із учасниця онлайн-зустрічі Вікторія Погрібняк, студентка 2 курсу.

Захоплюючою  частиною події стало практичне завдання, яке отримали всі присутні.

Зустріч була надзвичайно інформативною і корисною для студентів, які змогли отримати можливість дізнатися про практичні аспекти роботи у сфері контент-менеджменту та комунікацій.

Рудик Анастасія, студентка групи ССК-41

Студентка соціологічного факультету Єлізавета Кобернік здобула призове місце у VIII Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт "Аналіз соціальних даних 2024"

Студентка 4 курсу соціологічного факультету, освітня програма «Соціологія комунікацій, реклами та зв’язків з громадськістю» Єлізавета Кобернік посіла 3 місце у VIII Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт "Аналіз соціальних даних 2024" / "Social Data Analysis 2024", який організується факультетом соціології КНУ імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - Ігор Даниленко, викладач кафедри методів соціологічних досліджень соціологічного факультету.

Конкурс "Social Data Analysis 2024" передбачав два етапи:
• написання аналітичних робіт, серед яких журі відібрало ТОП-10 найкращих;
• виступ на конференції із презентацією, що відбувся 24 серпня.

Конкурсна робота "Інтерес та довіра до медіа в Україні" стосувалась аналізу споживання контенту через найпоширеніші джерела інформації від друкованих газет до соціальних мереж. Дослідження базувалось на емпіричних даних «World Values Survey», що було проведено в Україні у 2020 році, а також на застосуванні методу кабінетного дослідження вторинної інформації публікацій аналітичних звітів.

Єлізавета Кобернік: “У реаліях сьогодення актуальність теми невичерпна. Тривалий час українське суспільство стикається з викликами інформаційної війни, боротьба за увагу аудиторії та сфери впливу в медіапросторі спонукають відстежувати кількісні показники, особливо коли мова йде про порівняння каналів комунікації, демографічні портрети їх аудиторії, лояльність як фактор залученості до споживання контенту та швидкі зміни медіаландшафту внаслідок цифровізації. Процес дослідницької діяльності захопив мене та навчив новим підходам до постановки і розв'язання проблеми. Окрема подяка науковому керівникові Даниленку Ігорю Віталійовичу, який направляв хід роботи до застосування комплексних та нестандартних методів аналізу” .

Вітаємо Єлізавету Кобернік з нагородою і запрошуємо студентів та викладачів не боятися брати участь в наукових дослідницьких конференціях, що дає не тільки новий професійний досвід, а й демонструє якість освіти на соціологічному факультеті.

Пресцентр соціологічного факультету

Онлайн-екскурсія Центром журналістської солідарності та секрети майстерності від Ганни Черненко - журналістки Новин 24 каналу (Національне телебачення) та Громадського радіо

Навчання на соціологічному факультеті має свою особливість – у процесі навчання студентів постійно беруть участь практики, експерти. Кожна зустріч з професіоналами, які долучаються до лекційних і семінарських занять студентів факультету, розширює професійні горизонти майбутніх соціологів та журналістів.

У рамках курсу «Менеджмент контенту веб-сайту» (викладач доцентка Лілія Змій) 24.09.2024 року відбулася онлайн зустріч з Ганною Черненко - журналісткою Новин 24 каналу (Національне телебачення) та Громадського радіо, співкоординаторкою Центру журналістської солідарності в Харкові від Національної спілки журналістів України.

Ганна провела онлайн-екскурсію Центром журналістської солідарності та показала місця для роботи журналістів, захисний бронежилет і каску, які приїхали нещодавно з Покровська, невеличкий музейний стенд з «трофеями» війни - російська каска, частини боєприпасів, сухпайок. Центр працює сьогодні з метою полегшити роботу журналістів, бере участь у заходах підтримки журналістської спільноти та допомагає іноземним журналістам висвітлювати події в Харкові та Україні.

Одним із основних моментів, які були висвітлені під час зустрічі, були питання роботи медійників із контентом для різних медіаканалів і веб-сайтів. Знання алгоритмів збору та обробки інформації, вміння створювати матеріали з урахуванням платформ, на яких вони будуть публікуватись, здібності працювати в редакційних командах – ось те, що потрібно сьогодні медійникам сьогодні на думку Ганни. Також варто аналізувати медіа, їх роботу з аудиторією та звертати увагу як на міжнародні, національні, так і на локальні джерела інформації.

Під час спілкування були обговорені практичні можливості фахівців із комунікацій в організації. І одна із потужних рекомендацій, яку надала Ганна, стосувалась цінності занурення в практичну роботу та життя свого колективу в кожній організації, в якій спеціалісти із комунікацій і зв’язків з громадськістю можуть себе реалізувати.

Ганна Черненко розповіла й про свій професійний досвід, про особливості журналістської діяльності під час воєнного стану в країні та відповіла на запитання, які цікавили студентів – як поставити голос радіоведучого, з якими темами під час війни журналісту працювати найважче, як не опускати руки, не піддатись емоціям та зробити свої професійні завдання. Анна поділилась особистим досвідом у складних ситуаціях, зокрема під час роботи медійників із людьми, які зазнають втрат і мають фізичні або психологічні травми під час війни.


Горбунова Анастасія, СМК-32