"Замість тисяч на рекламу — зроби корисне! І отримаєш охоплення" - порада майбутнім комунікаційникам від Андрія Гнутова, співзасновника та креативного директорa агенції “Hi, There!”

Сьогодні студенти соціологічного факультету були присутні на лекції за темою "Корпоративно-соціальна відповідальність та її функція в українському бізнесі". Своїм досвідом та експертизою поділився Андрій Гнутов — співзасновник та креативний директор агенції “Hi, There!”

Андрій розповів про трансформацію корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в сучасних умовах. За визначенням ISO 26000, КСВ — це відповідальність організацій за вплив їхньої діяльності на суспільство та довкілля. Як зазначив спікер, КСВ сьогодні — це не просто благодійність, а стратегічний підхід до ведення бізнесу, що охоплює як внутрішню відповідальність (гідні умови праці, ментальне здоров'я працівників), так і зовнішню (екологічні ініціативи, підтримка громад).

Особливу увагу Андрій приділив моделі ESG (Environmental, Social, Governance), яка розширює концепцію КСВ відповідно до вимог XXI століття. У цій парадигмі бізнес оцінюється не лише за фінансовими показниками, але й за впливом на людей, природу та якістю управлінських рішень.

В умовах війни українські компанії швидко адаптували свої КСВ-стратегії. Спікер навів приклади Нової Пошти, Rozetka та Укрпошти, які зосередилися на підтримці ЗСУ, допомозі ВПО та забезпеченні безпеки працівників. На відміну від західного підходу з акцентом на сталому розвитку, в Україні КСВ часто пов'язана з виживанням бізнесу та підтримкою суспільства в кризовий період.

Ключовим меседжем лекції Андрія Гнутова стала теза: "Замість тисяч на рекламу — зроби корисне. І отримаєш охоплення". Спікер наголосив, що КСВ сьогодні — це не просто імідж, а ДНК сучасного бренду, і саме відповідальний бізнес має майбутнє.


Учасниками зустрічі були студенти і викладачі всіх програм соціологічного факультету. Щиро дякуємо пану Андрію за приділений нам час і цікаву лекцію!

Пресцентр соціологічного факультету

Журналістика під обстрілами: як створюються відеорепортажі з прифронтових територій

У рамках майстерні "Журналістика на прифронтових територіях" відбувся другий тренінг, присвячений створенню відеорепортажів з деокупованих та прифронтових громад. Заняття провів Гнат Голик — продюсер харківського онлайн-видання Gwara Media та керівник мультимедійного відділу, чия команда спеціалізується на документальних репортажах з Харківської області.

Тренінг розпочався з обговорення ключових аспектів роботи відеожурналіста в умовах війни. Гнат наголосив, що кожен репортаж починається з ідеї — без чіткого задуму неможливо створити якісний матеріал. "Історії оточують нас повсюдно, головне — навчитися їх помічати та фіксувати," — зазначив він.

Особливу увагу приділили технічній стороні зйомок. Учасники дізналися, що навіть звичайний смартфон може стати потужним інструментом для створення професійного відео, якщо правильно використовувати його можливості.

Проте головним акцентом була безпека: Гнат неодноразово підкреслив, що життя журналіста важливіше за будь-який матеріал. Учасники розглянули необхідні заходи безпеки, включаючи планування дій на випадок кризи, комплектацію аптечкою, бронежилетом, каскою та засобами зв'язку.

Важливим блоком стало обговорення монтажної зйомки — коли журналіст ще під час зйомки думає про майбутній монтаж. Гнат пояснив, чому важливо знімати не все підряд, а лише те, що дійсно стане частиною історії. Він розкрив секрети роботи з крупністю планів і на прикладі уривку з репортажу про колядників на Куп'янщині показав, як поєднання кадрів створює емоційну динаміку.

Тренінг пройшов у дружній та інтерактивній атмосфері, де учасники не лише отримали корисні знання, а й надихнулися на подальший розвиток у складній, але важливій справі — висвітленні життя прифронтових громад.

Вікторія Коробка, студентка групи СМК12

Майстерня «Журналістика на прифронтових територіях». День перший про те, як фактчекінг стає щитом проти дезінформації

 

20 березня 2025 року розпочала свою роботу майстерня «Журналістика на прифронтових територіях». Учасники першого тренінгу, які приєднались зі всіх куточків України, занурилися в тему фактчекінгу як інструменту протидії пропаганді та маніпуляціям.

Заняття провели медіаекспертки Ольга Яковлева та Юліана Топольник з «Gwara Media», які поділилися власним досвідом роботи з перевіркою інформації та розповіли про найактуальніші виклики у сфері боротьби з дезінформацією.

Тренінг відбувся в інтерактивному форматі, що дало змогу учасникам не лише слухати лекцію, а й брати активну участь у процесі. Журналістки запропонували серію практичних завдань: від розпізнавання згенерованих штучним інтелектом зображень до роботи з клікбейтами та фішингом. 

Під час зустрічі учасники занурилися у світ інформаційних маніпуляцій та методів їхнього викриття. Спікерки розповіли про різновиди неправдивої інформації та пояснили, яку роль вона відіграє в сучасному медіапросторі. Особливу увагу приділили методам фактчекінгу, наводячи реальні кейси з досвіду команди «Gwara Media», які продемонстрували, як ретельно перевірені факти можуть розвінчувати навіть найскладніші інформаційні атаки.

Окремий блок дискусії був присвячений впливу штучного інтелекту на поширення фейків. Учасники дізналися, як розпізнавати контент, створений за допомогою ШІ, та які інструменти допомагають відрізняти реальні зображення й відео від генерованих алгоритмами підробок. Спікерки також пояснили, як російська пропаганда використовує штучний інтелект для створення маніпулятивних наративів, які впливають на громадську думку.

На завершення зустрічі учасники отримали добірку перевірених медіа та корисних ресурсів, що допомагають боротися з дезінформацією, формувати критичне мислення та зберігати інформаційну безпеку в умовах сучасних викликів.

Тренери наголосили, що боротьба з дезінформацією — це не лише завдання журналістів чи медіафахівців, а й відповідальність кожного громадянина. Виявляти фейки, розпізнавати маніпуляції та ділитися достовірною інформацією — важливі кроки у зміцненні інформаційної безпеки суспільства.

Завершилася зустріч корисними рекомендаціями від експерток. Учасники отримали добірку матеріалів: книгу про міжнародні розслідування та інформаційну війну з Росією, а також аналітичну статтю про дезінформаційні кампанії, що поширювалися в Україні у 2024 році. Зокрема, йшлося про наративи, спрямовані на дискредитацію мобілізації, української влади та армії, пропаганду так званої «поразки» України та створення ілюзії хаосу в державі.

Такі маніпуляції мають на меті не лише вплинути на ситуацію на фронті, а й посіяти сумніви та зневіру в суспільстві. Саме тому навички критичного мислення та фактчекінгу сьогодні набувають особливої значущості.



Єлизавета Кайдалова, студентка групи СМК12