Журналістика під обстрілами: як створюються відеорепортажі з прифронтових територій

У рамках майстерні "Журналістика на прифронтових територіях" відбувся другий тренінг, присвячений створенню відеорепортажів з деокупованих та прифронтових громад. Заняття провів Гнат Голик — продюсер харківського онлайн-видання Gwara Media та керівник мультимедійного відділу, чия команда спеціалізується на документальних репортажах з Харківської області.

Тренінг розпочався з обговорення ключових аспектів роботи відеожурналіста в умовах війни. Гнат наголосив, що кожен репортаж починається з ідеї — без чіткого задуму неможливо створити якісний матеріал. "Історії оточують нас повсюдно, головне — навчитися їх помічати та фіксувати," — зазначив він.

Особливу увагу приділили технічній стороні зйомок. Учасники дізналися, що навіть звичайний смартфон може стати потужним інструментом для створення професійного відео, якщо правильно використовувати його можливості.

Проте головним акцентом була безпека: Гнат неодноразово підкреслив, що життя журналіста важливіше за будь-який матеріал. Учасники розглянули необхідні заходи безпеки, включаючи планування дій на випадок кризи, комплектацію аптечкою, бронежилетом, каскою та засобами зв'язку.

Важливим блоком стало обговорення монтажної зйомки — коли журналіст ще під час зйомки думає про майбутній монтаж. Гнат пояснив, чому важливо знімати не все підряд, а лише те, що дійсно стане частиною історії. Він розкрив секрети роботи з крупністю планів і на прикладі уривку з репортажу про колядників на Куп'янщині показав, як поєднання кадрів створює емоційну динаміку.

Тренінг пройшов у дружній та інтерактивній атмосфері, де учасники не лише отримали корисні знання, а й надихнулися на подальший розвиток у складній, але важливій справі — висвітленні життя прифронтових громад.

Вікторія Коробка, студентка групи СМК12

Майстерня «Журналістика на прифронтових територіях». День перший про те, як фактчекінг стає щитом проти дезінформації

 

20 березня 2025 року розпочала свою роботу майстерня «Журналістика на прифронтових територіях». Учасники першого тренінгу, які приєднались зі всіх куточків України, занурилися в тему фактчекінгу як інструменту протидії пропаганді та маніпуляціям.

Заняття провели медіаекспертки Ольга Яковлева та Юліана Топольник з «Gwara Media», які поділилися власним досвідом роботи з перевіркою інформації та розповіли про найактуальніші виклики у сфері боротьби з дезінформацією.

Тренінг відбувся в інтерактивному форматі, що дало змогу учасникам не лише слухати лекцію, а й брати активну участь у процесі. Журналістки запропонували серію практичних завдань: від розпізнавання згенерованих штучним інтелектом зображень до роботи з клікбейтами та фішингом. 

Під час зустрічі учасники занурилися у світ інформаційних маніпуляцій та методів їхнього викриття. Спікерки розповіли про різновиди неправдивої інформації та пояснили, яку роль вона відіграє в сучасному медіапросторі. Особливу увагу приділили методам фактчекінгу, наводячи реальні кейси з досвіду команди «Gwara Media», які продемонстрували, як ретельно перевірені факти можуть розвінчувати навіть найскладніші інформаційні атаки.

Окремий блок дискусії був присвячений впливу штучного інтелекту на поширення фейків. Учасники дізналися, як розпізнавати контент, створений за допомогою ШІ, та які інструменти допомагають відрізняти реальні зображення й відео від генерованих алгоритмами підробок. Спікерки також пояснили, як російська пропаганда використовує штучний інтелект для створення маніпулятивних наративів, які впливають на громадську думку.

На завершення зустрічі учасники отримали добірку перевірених медіа та корисних ресурсів, що допомагають боротися з дезінформацією, формувати критичне мислення та зберігати інформаційну безпеку в умовах сучасних викликів.

Тренери наголосили, що боротьба з дезінформацією — це не лише завдання журналістів чи медіафахівців, а й відповідальність кожного громадянина. Виявляти фейки, розпізнавати маніпуляції та ділитися достовірною інформацією — важливі кроки у зміцненні інформаційної безпеки суспільства.

Завершилася зустріч корисними рекомендаціями від експерток. Учасники отримали добірку матеріалів: книгу про міжнародні розслідування та інформаційну війну з Росією, а також аналітичну статтю про дезінформаційні кампанії, що поширювалися в Україні у 2024 році. Зокрема, йшлося про наративи, спрямовані на дискредитацію мобілізації, української влади та армії, пропаганду так званої «поразки» України та створення ілюзії хаосу в державі.

Такі маніпуляції мають на меті не лише вплинути на ситуацію на фронті, а й посіяти сумніви та зневіру в суспільстві. Саме тому навички критичного мислення та фактчекінгу сьогодні набувають особливої значущості.



Єлизавета Кайдалова, студентка групи СМК12

Як стати учасником програми мобільності Ерасмус +? Досвід участі в конкурсі та навчання в Тартуському університеті студентки Вероніки Баженової

 

Привіт, читачі! Мене звати Вероніка, я - студентка 4-го курсу освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» соціологічного факультету. Минулого семестру (осінь 2024 року) я брала участь у програмі академічної мобільності Erasmus+, перебуваючи на обміні в Естонії, а саме — у Тартуському університеті.

«Естонія? Де це таке? А програма за обміном? Це можна поїхати навчатися за кордон?» — Так, можна :) У цьому дописі я розповім вам трішки про свій досвід перебування на обміні та навчання в одному з найкращих університетів не тільки в Європі, а й у світі!

Як я потрапила до іноземного університету?

Усе просто: стежила за оголошеннями з відкритими конкурсами Erasmus+ у WhatsApp-каналі відділу управління з міжнародних відносин Каразінського університету, заповнила форму, додавши необхідні документи, перелік яких було прикріплено до оголошення. Далі - чекала на відповідь, висловивши свою зацікавленість :). Обираючи варіанти, доступні для студентів соціологічного факультету, відверто кажучи, я спочатку не звернула увагу на оголошення про Тартуський університет. Я розглядала такі варіанти, як Італія, Австрія, на крайній випадок Польща. «Естонія? Це де взагалі? Та ну ні, яка Прибалтика, коли є можливість поїхати в Мілан! Не цікаво», — думала я, не усвідомлюючи, що шанс отримати місце на обмін досить невеликий, адже їх небагато, а бажаючих по світу — достатньо.
(Агов, каразінці! Поки ви навчаєтесь, користуйтеся цією можливістю отримати досвід навчання за кордоном, вона в нас є, дійте!)

Спочатку я отримала повідомлення про те, що пройшла конкурс в університет у Польщі, але того ж дня, коли я отримала повідомлення із запрошенням, мені відмовили: кількість конкурсних місць скоротили, і за рейтингом я не пройшла (й таке може бути, тому не соромтеся — надсилайте заявки на всі можливі конкурси!). Повідомивши про це координаторку міжнародних програм на соціологічному факультету пані Ольгу Філіпову, я отримала від неї пораду відправити заявку до Естонії. Я прислухалася до її поради спробувати — і пройшла.

А що далі, вже можна збирати валізу?

Поки що рано :) Зазвичай після сповіщення про те, що студент(ка) отримав(ла) місце в програмі, залишається приблизно два-три місяці до початку мобільності. За цей час він або вона має підготувати потрібні документи для відправляючого та приймаючого університетів. І так, це нудно та нервово. Але, щоб нікого не налякати: як Каразінський, так і Тартуський університети вже з моменту підтвердження запрошення на навчання координують студента з питань того, що, де й коли треба буде зробити до та після прибуття, де він буде жити, як отримати грант, як зареєструватися на курси, з ким зв’язуватися і все-все-все.

А що до фінансування? На що жити?

Фінансування мобільності залежить від програми Erasmus+: буває й таке, що його взагалі немає, тому уважно дивіться умови в оголошенні конкурсу (цю інформацію зазвичай додають). У випадку з Тартуським університетом його сума була більш ніж достатня не тільки для покриття основних витрат, таких як проживання, харчування, а й для подорожей. Під час обміну я встигла відвідати Угорщину, Іспанію, Італію, Чорногорію та Польщу!

Щодо адаптації?

З першого дня Тартуський університет приділяє студентові багато уваги та робить усе, щоб адаптація пройшла легко та швидко. Щоб не відчувати дискомфорту в іншомовному середовищі, заздалегідь до мобільності програма Erasmus+ надає можливість студентам пройти безкоштовний підготовчий онлайн-курс з потрібної мови (у випадку з Тартуським університетом — це англійська.

Естонія для мене виявилася відкриттям! Вона вдало поєднує старе і нове, історичні цінності та інновації, природу й архітектуру. Її невеликі території не суперечать масштабам можливостей! Естонія, зокрема Тарту, — культурна столиця Європи, що збирає та об’єднує розумних, талановитих і цікавих людей. Це країна з неймовірною природою, самобутньою та унікальною культурою варта вашої уваги!

Вероніка Баженова, студентка групи СМК46

Боротьба з дезінформацією та інформаційна безпека: досвід Естонії на гостьовій лекції від доцентки Тартуського університету Марії Муруума-Менгель

 

13 березня 2025 року доцентка кафедри медіазнавства, соціальних медіа Інституту соціальних досліджень Тартуського університету Марія Муруума-Менгель зустрілася зі студентами освітніх програм соціологічного факультету з лекцією за темою «Боротьба з дезінформацією: досвід Естонії». Тематика зустрічі відповідає тематиці навчальних курсів "Практикум конфлікту в медіа" (викладач доцент Р. Борисов), "Основи медіаграмотності" (викладачі професор І.Рущенко, доцент О. Чернявська), "Основи медіакомунікацій та зв'язків з громадськістю" (викладач О.Зіненко), тому були запрошені на зустріч і брали участь в обговоренні матеріалів лекції і студенти, і викладачі. 

В центрі уваги обговорення були особливості поширення російської дезінформації в Естонії, а саме:  основні наративи дезінформації, спрямовані проти Естонії; механізми «економіки уваги», що працюють проти нас: кейси манфлюенсерів і гендерної дезінформації, езотерично-конспірологічні мережі; естонський підхід до підвищення інформаційної стійкості суспільства; мікровтручання в медіа як громадянський обов’язок кожного. Окрім цього, Марія Муруума-Менгель поділилася додатковими матеріалами для глибшого вивчення теми та представила інші проєкти за своєю участю, що стосуються діяльності медіа та протидії дезінформації.

Естонія має унікальний досвід протидії російській дезінформації, адже, як країна Балтії, вона протягом десятиліть була однією з головних мішеней інформаційних атак. Одним із основних викликів для країни стало створення єдиного наративу національної історії та культури, враховуючи наявність великої російськомовної меншини та вплив з боку РФ.

У протистоянні російській дезінформації значну роль в Естонії відіграють громадянські ініціативи та освітні проєкти. Це свідчить про важливість не лише державної стратегії, а й залучення суспільства до боротьби з дезінформацією, що було підкреслено пані Муруума-Менгель у лекції.

Зустріч відбулася завдяки зусиллям студентки освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» Вероніки Баженової, яка в минулому осінньому семестрі навчалася в Тартуському університеті в межах програми Erasmus+ і була слухачкою курсу Марії Муруума-Менгель «Media in the Era of Disinformation», й гаранта освітньої програми "Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю" кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій доцентки Вікторії Болотової.

Ярмарок вакансій як спеціальна подія в піар діяльності. Досвідом з організації та проведення Ярмарку вакансій поділився керівник Центру працевлаштування Каразінського університету (2011-2021), аспірант кафедри Дмитро Лобанов

На лекцію за курсом "Теорія і практика зв'язків з громадськістю" буд запрошений Дмитро Лобанов – керівник Центру працевлаштування Каразінського університету (2011-2021), а нині офіцер із захисту дітей Дитячого фонду ООН (UNICEF), аспірант кафедри. 

Тема зустрічі – підготовка та організація Ярмарку вакансій як спеціальної події. Дмитро поділився своїм досвідом у проведенні таких заходів, розповів про ключові етапи планування, взаємодію з роботодавцями, залучення студентів і випускників. Обговорили також, як змінилися підходи до організації ярмарків вакансій в умовах цифровізації та глобальних змін на ринку праці.

Зустріч стала чудовою можливістю для студентів дізнатися про практичні аспекти організації масштабних кар’єрних заходів і отримати корисні поради від експерта.

ЖУРНАЛІСТИКА ПІД ЧАС ВІЙНИ – БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОФЕСІЯ. ЦЕ - ВИКЛИК!

Кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій у партнерстві з «Медіагрупою «Накипіло». Радіо» та ГО «Gwara Media», за підтримки Чеської громадської організації «Асоціація з міжнародних питань» (АМО) та фінансової підтримки програми трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чехії запрошують студентів спеціальності Журналістика та їх викладачів, а також всіх зацікавлених до Майстерні «Журналістика прифронтових територій»

Можлива участь у двох статусах : «Слухач» (без отримання сертифікату) та «Учасник» (з отриманням сертифікату)


Яка мета Майстерні?

Ми запрошуємо всіх причетних до журналістики ознайомитись з її специфікою на прифронтових територіях.

Студенти-бакалаври спеціальності «Журналістика» можуть отримати не тільки знання, але й сформувати практичні навички, що допоможуть їм в адаптації до сучасних професійних викликів, пов’язаних з війною.

Хто такий слухач майстерні?

Будь-який студент чи викладач спеціальності "Журналістика" або іншої спеціальності, який цікавиться журналістикою прифронтових територій та зареєструвався на майстер-класи.

Хто такий учасник майстерні?

Студент бакалаврату будь-якого курсу та форми навчання, який зареєструється, виявить бажання стати учасником та обере один із напрямків і відповідного тренера для виконання практичного домашнього завдання.

УВАГА! У зв'язку зі специфікою Майстерні, у разі виникнення конкурсу на статус «учасника» пріоритет мають студенти вишів із прифронтових областей (Харківської, Луганської, Донецької, Херсонської, Сумської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Чернігівської).

Кожен тренер може взяти групу максимум у 35 осіб, чиї роботи він перевірить та надасть відгук. Можлива подальша професійна співпраця з тренером у разі його зацікавленості вашою роботою.


Хто наші партнери?

«Медіагрупа «Накипіло». Радіо» — регіональне харківське медіа, журналісти якого розказують про Харків і Харківську область, приділяючи увагу подіям України, в них виходять аудіорепортажі з деокупованих територій, інтерв’ю з військовими, політиками, волонтерами, громадськими діячами та митцями.

«Gwara Media» — незалежна медіаплатформа з Харкова яка спеціалізується на конвергентній журналістиці. Щоб залучати аудиторію, її фахівці створюють різноманітні форми цифрового контенту: інноваційні боти, короткометражні документальні фільми, інтерактивні тести, фото- та відеоісторії. Їх репортажі та дослідження фіксують реальність, локальні новини задають фокус на розвиток, а матеріали сприяють відновленню справедливості.


Які майстер-класи ми пропонуємо?

Програма зосереджена на ключових аспектах сучасної журналістики: фактчекінгу, відеорепортажах, подкастах та роботі із соціальними мережами.

Теми наших майстер-класів:

Фактчекінг як протидія пропаганді та маніпуляціям

Відеорепортажі з деокупованих територій

Робимо подкасти: як висвітлювати воєнні злочини росіян і судові справи колаборантів

Соціальні мережі та медіа: що спільного і як підсилювати друге першим?

Хто наші тренери?

Юліана Топольник – журналістка та фактчекерка. На початку повномасштабного вторгенння долучилась до команди Gwara Media, щоб бути волонтеркою в команді чат-боту "Перевірка", а згодом очолила редакцію фактчекерів, яка почала працювати над створенням матеріалів для сайту. Завдяки цій роботі, у травні 2023 року Gwara Media офіційно стала частиною міжнародної мережі фактчекерів IFCN (International Fact-Checking Network).

Наразі Юліана працює головною редакторкою діджитал-відділу філії Суспільного Запоріжжя та паралельно залучена в проекти Gwara Media. Переважно займається розслідуваннями регіонального рівня та написанням аналітичних матеріалів, націлених на боротьбу з російською дезінформацією.

Ольга Яковлева – фактчекерка Gwara Media. З 2020 року працювала у новинній журналістиці, висвітлюючи події в регіоні, зокрема, під час російського вторгнення в Україну, очолювала роботу діджитал-редакції Суспільне Новини (Запорізької філії). Наразі спеціалізується на фактчекінгу, пише матеріали для сайту та працює в команді фактчекерів чат-боту "Перевірка". Віднедавна долучилась до освітньої ініціативи "Вартові правди" від ГО "Детектор Медіа" та є регіональною тренеркою з медіаграмотності.

Гнат Голик – продюсер харківського онлайн видання Gwara Media, керівник мультимедійного відділу. Його команда знімає документальні репортажі з Харківської області про життя громад та ситуацію на фронті; приділяє багато уваги локальним історіям та документує свідчення цивільних людей про перебіг подій та про життя під час окупації для збору данних про воєнні злочини РФ; веде YouTube-канал Gwara Media, на якому розміщено понад 100 репортажів різного жанру; співпрацює з такими міжнародними медіа, як AlJazeera, DW та телеканалом ITVX.

Тетяна Федоркова – головна редакторка сайту MediaPort, журналістка Суспільного Харків, ведуча програми «Тема дня», редакторка диджитал-відділу, авторка подкастів, серед яких «Ан-26. Історія останнього польоту» (Суспільне Харків), «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки» (за підтримки DW, проєкт MediaFit), «Герої Харкова», «Особова справа» (Радіо «Накипіло»).

Тетяна Хоронжук – медійниця, філологиня, редакторка соцмереж «Медіагрупи «Накипіло». Радіо», яка перепаковує новини та візуал під різні види соцмереж, знає алгоритми Instagram та способи залучення аудиторії, принципи роботи з Telegram та Facebook.

Хто може отримати сертифікат про навчання в рамках Майстерні?

Студент бакалаврату, який:

1. Отримав статус «учасник».

2. Відвідав три з чотирьох майстер-класів.

3. Виконав практичне завдання від одного з тренерів.

4. Отримав позитивний відгук від свого тренера.


Коли почнеться та скільки триватиме навчання?

Навчання триватиме 4 тижні.

Тренінги відбуватимуться щочетверга, починаючи з 20 березня.

Кожен тренінг триватиме 2 години з 16-00 до 18-00.

Навчання відбуватиметься за допомогою платформи Zoom.

Учасникам надається 2 тижні на виконання домашнього завдання з обраного напрямку (одного з чотирьох), яке тренери перевірять та нададуть на нього відгук протягом трьох тижнів після дедлайну здачі робіт.

В травні всі учасники, які виконали всі умови, отримають сертифікати про навчання.

Як зареєсруватись, щоб стати учасником або слухачем Майстерні?

Реєстрація для участі за посиланням: https://salo.li/e6abde6

Дедлайн подачі заявок: 23:00, 15 березня 2025 року


До кого звернутись у разі виникнення питань?

З усіма запитаннями можна звернутися до гаранта освітньої програми «Медіарілейшнз та зв’язки з громадськістю» Вікторії Болотової:

Email: vbolotova@karazin.ua

Telegram @V_ct_ria


НАШІ ТРЕНЕРИ НЕ ПРОСТО РОЗКАЖУТЬ, ЯК ПРАЦЮВАТИ – ВОНИ НАВЧАТЬ ЦЕ РОБИТИ!

З повагою,

організатори Майстерні, майбутні журналісти, медійники та піарники, студенти груп СМК12 та СМК25 Валерія Рябініна, Єлизавета Овраменко, Єлізавета Кайдалова, Дарья Коваль, Вікторія Коробка, Аліна Покусіна.

Студенти соціологічного факультету долучилися до міжнародного проєкту “Діти онлайн”: перша зустріч та старт нового етапу співпраці з Англіа Раскін університетом

 

Сьогодні відбулася перша зустріч студентів соціологічного факультету з учасниками міжнародного дослідницького проєкту “Діти онлайн”, який реалізується International Policing and Public Protection Research Institute (Anglia Ruskin University, UK) доктором Анною Марковською та доцентом Іриною Солдатенко. Цей проєкт спрямований на дослідження обізнаності дітей в Україні про ризики та вплив війни на їхню безпеку в цифровому середовищі.

Під час зустрічі студентам були представлені мета та основні напрямки реалізації півторарічного проєкту і оголошено про створення Youth Participatory Group з числа студентів соціологічного факультету, які зацікавилися цією тематикою. Програма роботи зі студентами соціологічного факультету включатиме навчання травмоінформованому підходу, етиці роботи з чутливими темами та залучення до методології дослідження. Навчання стартує у січні 2025 року. Після завершення тренінгів учасники матимуть змогу реалізувати власні освітні проєкти, спрямовані на підвищення безпеки дітей в онлайн-просторі.


Навчальний компонент міжнародного дослідницького проєкту “Діти онлайн” реалізується в рамках угоди по співпрацю Англіа Раскін університету та Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна