Як стати учасником програми мобільності Ерасмус +? Досвід участі в конкурсі та навчання в Тартуському університеті студентки Вероніки Баженової

 

Привіт, читачі! Мене звати Вероніка, я - студентка 4-го курсу освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» соціологічного факультету. Минулого семестру (осінь 2024 року) я брала участь у програмі академічної мобільності Erasmus+, перебуваючи на обміні в Естонії, а саме — у Тартуському університеті.

«Естонія? Де це таке? А програма за обміном? Це можна поїхати навчатися за кордон?» — Так, можна :) У цьому дописі я розповім вам трішки про свій досвід перебування на обміні та навчання в одному з найкращих університетів не тільки в Європі, а й у світі!

Як я потрапила до іноземного університету?

Усе просто: стежила за оголошеннями з відкритими конкурсами Erasmus+ у WhatsApp-каналі відділу управління з міжнародних відносин Каразінського університету, заповнила форму, додавши необхідні документи, перелік яких було прикріплено до оголошення. Далі - чекала на відповідь, висловивши свою зацікавленість :). Обираючи варіанти, доступні для студентів соціологічного факультету, відверто кажучи, я спочатку не звернула увагу на оголошення про Тартуський університет. Я розглядала такі варіанти, як Італія, Австрія, на крайній випадок Польща. «Естонія? Це де взагалі? Та ну ні, яка Прибалтика, коли є можливість поїхати в Мілан! Не цікаво», — думала я, не усвідомлюючи, що шанс отримати місце на обмін досить невеликий, адже їх небагато, а бажаючих по світу — достатньо.
(Агов, каразінці! Поки ви навчаєтесь, користуйтеся цією можливістю отримати досвід навчання за кордоном, вона в нас є, дійте!)

Спочатку я отримала повідомлення про те, що пройшла конкурс в університет у Польщі, але того ж дня, коли я отримала повідомлення із запрошенням, мені відмовили: кількість конкурсних місць скоротили, і за рейтингом я не пройшла (й таке може бути, тому не соромтеся — надсилайте заявки на всі можливі конкурси!). Повідомивши про це координаторку міжнародних програм на соціологічному факультету пані Ольгу Філіпову, я отримала від неї пораду відправити заявку до Естонії. Я прислухалася до її поради спробувати — і пройшла.

А що далі, вже можна збирати валізу?

Поки що рано :) Зазвичай після сповіщення про те, що студент(ка) отримав(ла) місце в програмі, залишається приблизно два-три місяці до початку мобільності. За цей час він або вона має підготувати потрібні документи для відправляючого та приймаючого університетів. І так, це нудно та нервово. Але, щоб нікого не налякати: як Каразінський, так і Тартуський університети вже з моменту підтвердження запрошення на навчання координують студента з питань того, що, де й коли треба буде зробити до та після прибуття, де він буде жити, як отримати грант, як зареєструватися на курси, з ким зв’язуватися і все-все-все.

А що до фінансування? На що жити?

Фінансування мобільності залежить від програми Erasmus+: буває й таке, що його взагалі немає, тому уважно дивіться умови в оголошенні конкурсу (цю інформацію зазвичай додають). У випадку з Тартуським університетом його сума була більш ніж достатня не тільки для покриття основних витрат, таких як проживання, харчування, а й для подорожей. Під час обміну я встигла відвідати Угорщину, Іспанію, Італію, Чорногорію та Польщу!

Щодо адаптації?

З першого дня Тартуський університет приділяє студентові багато уваги та робить усе, щоб адаптація пройшла легко та швидко. Щоб не відчувати дискомфорту в іншомовному середовищі, заздалегідь до мобільності програма Erasmus+ надає можливість студентам пройти безкоштовний підготовчий онлайн-курс з потрібної мови (у випадку з Тартуським університетом — це англійська.

Естонія для мене виявилася відкриттям! Вона вдало поєднує старе і нове, історичні цінності та інновації, природу й архітектуру. Її невеликі території не суперечать масштабам можливостей! Естонія, зокрема Тарту, — культурна столиця Європи, що збирає та об’єднує розумних, талановитих і цікавих людей. Це країна з неймовірною природою, самобутньою та унікальною культурою варта вашої уваги!

Вероніка Баженова, студентка групи СМК46

Боротьба з дезінформацією та інформаційна безпека: досвід Естонії на гостьовій лекції від доцентки Тартуського університету Марії Муруума-Менгель

 

13 березня 2025 року доцентка кафедри медіазнавства, соціальних медіа Інституту соціальних досліджень Тартуського університету Марія Муруума-Менгель зустрілася зі студентами освітніх програм соціологічного факультету з лекцією за темою «Боротьба з дезінформацією: досвід Естонії». Тематика зустрічі відповідає тематиці навчальних курсів "Практикум конфлікту в медіа" (викладач доцент Р. Борисов), "Основи медіаграмотності" (викладачі професор І.Рущенко, доцент О. Чернявська), "Основи медіакомунікацій та зв'язків з громадськістю" (викладач О.Зіненко), тому були запрошені на зустріч і брали участь в обговоренні матеріалів лекції і студенти, і викладачі. 

В центрі уваги обговорення були особливості поширення російської дезінформації в Естонії, а саме:  основні наративи дезінформації, спрямовані проти Естонії; механізми «економіки уваги», що працюють проти нас: кейси манфлюенсерів і гендерної дезінформації, езотерично-конспірологічні мережі; естонський підхід до підвищення інформаційної стійкості суспільства; мікровтручання в медіа як громадянський обов’язок кожного. Окрім цього, Марія Муруума-Менгель поділилася додатковими матеріалами для глибшого вивчення теми та представила інші проєкти за своєю участю, що стосуються діяльності медіа та протидії дезінформації.

Естонія має унікальний досвід протидії російській дезінформації, адже, як країна Балтії, вона протягом десятиліть була однією з головних мішеней інформаційних атак. Одним із основних викликів для країни стало створення єдиного наративу національної історії та культури, враховуючи наявність великої російськомовної меншини та вплив з боку РФ.

У протистоянні російській дезінформації значну роль в Естонії відіграють громадянські ініціативи та освітні проєкти. Це свідчить про важливість не лише державної стратегії, а й залучення суспільства до боротьби з дезінформацією, що було підкреслено пані Муруума-Менгель у лекції.

Зустріч відбулася завдяки зусиллям студентки освітньої програми «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю» Вероніки Баженової, яка в минулому осінньому семестрі навчалася в Тартуському університеті в межах програми Erasmus+ і була слухачкою курсу Марії Муруума-Менгель «Media in the Era of Disinformation», й гаранта освітньої програми "Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю" кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій доцентки Вікторії Болотової.

Ярмарок вакансій як спеціальна подія в піар діяльності. Досвідом з організації та проведення Ярмарку вакансій поділився керівник Центру працевлаштування Каразінського університету (2011-2021), аспірант кафедри Дмитро Лобанов

На лекцію за курсом "Теорія і практика зв'язків з громадськістю" буд запрошений Дмитро Лобанов – керівник Центру працевлаштування Каразінського університету (2011-2021), а нині офіцер із захисту дітей Дитячого фонду ООН (UNICEF), аспірант кафедри. 

Тема зустрічі – підготовка та організація Ярмарку вакансій як спеціальної події. Дмитро поділився своїм досвідом у проведенні таких заходів, розповів про ключові етапи планування, взаємодію з роботодавцями, залучення студентів і випускників. Обговорили також, як змінилися підходи до організації ярмарків вакансій в умовах цифровізації та глобальних змін на ринку праці.

Зустріч стала чудовою можливістю для студентів дізнатися про практичні аспекти організації масштабних кар’єрних заходів і отримати корисні поради від експерта.